«Він починав з теплиці на подвір’ї». Про свій бізнес розповіли агроном і програміст, що вирощують садові суниці
- Двом підприємцям зі Жмеринки мало вірилося у грант від держави, але кошти вони отримали.
- Складніше було орендувати землю під теплиці.
- Розповідаємо про досвід жмеринських підприємців у вирощуванні ягід суниці.
- Окрім того, маємо цікаву пропозицію щодо оренди землі у сільській місцевості.
В’ячеслав Роман та Олег Британський вирощують ягоди суниці у селі Тартак. Мають ділянки на відкритому ґрунті і у теплицях. Виграли грант на розвиток тепличного господарства. Це вдалося простіше, ніж отримати в оренду землю.
Що радять тим, хто теж хоче долучитися до такої справи? Якою є конкуренція на ринку вирощування і збуту суничних ягід? Про це журналіст «20 хвилин» розмовляв з В’ячеславом Романом. До речі, у народі сорти садової суниці називають полуницею. Уточнюємо, аби було зрозуміло, про яку ягоду йде мова.
Буревій зірвав дах
В’ячеслав Роман не приховує, що у справі вирощування ягід багато ризиків. Про це застерігає одразу. Найперше вони викликані погодними умовами. Навіть якщо ягоди ростуть у теплицях, це не гарантує збереження урожаю.
Торік під час сильного буревію пошкодило теплиці. Співрозмовник каже, що пориви вітру були такої сили, що порвали не тільки плівку. Зруйнували конструкцію, зірвали дах на складі для зберігання тари. Підприємці зазнали чималих втрат.
На ділянках у відкритому ґрунті ризиків так само багато, бо не знаєш, що пошле тобі небесна «канцелярія».
— У нинішньому році ми понад 10 разів накривали ягідники агроволокном, аби врятувати їх від заморозків, — розповідає В’ячеслав Роман. — Температура повітря була непередбачувана, треба було рятувати рослини. Буває, затяжні дощі роблять ягоди непридатними для продажу.
Суниці під плівкою краще захищені у порівнянні з тими, що ростуть у відкритому ґрунті, але й тут інколи не все так, як плануєш. Приклад з буревієм підтверджує сказане.
— У квітні уже є урожай у теплицях, — зазначає підприємець. — І це добре, бо раніше виходимо на ринок. Маємо вищу ціну. Але вирощування суниць під плівкою більш затратна справа, ніж у відкритому полі. Не варто пояснювати причини, вони зрозумілі. Особливо дорого обходяться енергоносії для підтримання температури у теплицях. Значні кошти витрачаємо на будівництво теплиць.
На запитання стосовно окупності такого виду бізнесу, В’ячеслав Роман відповідає так:
— Три роки тому ми отримали тільки 40 відсотків від запланованого урожаю. Отож, прибуток від такого бізнесу не гарантований. Він залежить від багатьох чинників, на які не можуть вплинути підприємці.
На знімку один із перспективних сортів суниці садової зарубіжної селекції. На ринку такі ягоди називають полуниця.
Співрозмовник наголошує, що ягоди — це не пшениця чи кукурудза, довго не зберігаються. Проблема з реалізацією теж дає про себе знати.
Ще одна деталь, про яку слід пам’ятати тим, хто виявить бажання зайнятися ягідним бізнесом, — велика конкуренція на ринку, багато людей вирощують суниці. Успіху добивається сильніший. Сильнішим можна стати скооперувавши зусилля.
Саме тому об’єднали свої зусилля програміст і агроном. Програмістом є В’ячеслав, агрономічну освіту має Олег. Тепер, за словами співрозмовника, розширюють кооперацію: долучають ще одного підприємця, який працює на цьому ринку. Це — Сергій Українець. Він допомагав їм у підготовці документів для подання на грант, ділився порадами у технології вирощування ягід, виборі сортів тощо.
До речі, про сорти. Жмеринчани Британський і Роман вирощують ягоди трьох періодів дозрівання: ранньої, середньої і пізньої стиглості. Такий підхід забезпечу урожай з весни до осені.
В’ячеслав Роман вирощує суниці уже десять років. За цей час набув досвіду і знань.
— Мій партнер Олег навчався на агронома, ось так працюємо у тандемі — агроном і програміст, — повторює він. — Знаю, що Олег починав вирощувати суниці з маленької теплиці на власному подвір’ї. Справа зацікавила. Тому не полишив її дотепер. Але вже в інших масштабах, значно більших, ніж на початку.
Вирощування ягід складна і дуже клопітна робота. Потрібні не тільки знання і бажання. Треба бути стресостійким до негараздів, адже без втрат в аграрному ділі ніяк не обійтися. Важливу роль відіграє прагнення добиватися результатів, навіть за складних умов. Якщо таких рис у людини нема, краще не розпочинати бізнес.
Скільки грошей треба для старту
Спорудження теплиць коштує немалих грошей. Але спершу треба знайти земельну ділянку, на якій їх можна розмістити.
— Коли ми дізналися про проект, спершу не вірилося, що отримати кошти це реальна справа, — продовжує В’ячеслав Роман. — Це був державний проект підтримки аграріїв через Мінагрополітики. Про нього нам розповів староста села. Сказав, що детальніше з цим можна ознайомитися у відділі економіки Жмеринської міськради Нам потрібні були гроші для розширення бізнесу і відновлення пошкодженої теплиці. Разом зі старостою побували у міськраді, де нам детально пояснили, як можна взяти участь у проекті.
Для отримання грантових коштів треба було підготувати такі документи: бізнес-план, у якому має бути передбачено прийняття на роботу людей; договір про оренду землі терміном не менше, ніж на сім років; договір на водокористування; технічний проект.
— Приємно здивувало те, що повсюди, куди ми зверталися, нам йшли назустріч, — говорить підприємець. — Враження таке, ніби хотіли, аби ми отримали бажані кошти, тому й підтримували нас.
Підприємець каже ці слова для тих, хто мало вірить у можливість отримати допомогу від держави. Кошти отримували через державний Ощадбанк. Йдеться про 3,5 млн.гривень.
— Після того нам вдалося виграти ще один грант, — уточнює В’ячеслав Роман. — Це сталося після того, як під час бурі нам пошкодило теплиці.
Таким чином, підприємці зі Жмеринки відновлюють знищені тепличне господарство і розширюють його. Будуть мати більшу площу під суниці як закритого, так і відкритого ґрунту.
Підприємець називає, скільки коштів треба на створення теплиці на площі в один гектар. На каркас і плівку витратили п’ять мільйонів гривень. До цієї суми варто додати придбання саджанців, добрив, інших матеріалів. Загалом усі витрати виливаються, як кажуть, у кругленьку суму. Спершу треба мати земельну ділянку, де б можна розмістити теплиці, чи вирощувати їх у відкритому ґрунті. Як вдалося отримати її підприємцям зі Жмеринки?
Платимо більше власникам паїв
У наш час отримати в оренду землю у власників паїв можна одним способом — заплатити їм більше, ніж платять конкуренти. Так говорить підприємець В’ячеслав Роман. Але й за таких умов це не завжди вдається, адже договори оренди укладаються не на рік і не на два.
— Ми заплатили більше, ніж платять інші, і нам надали свою землю її власники для вирощування суниці, — коротко відповідає пан В’ячеслав.
Редакція у свою чергу ділиться досвідом оренди землі одним з підприємців з колишнього Крижопільського району. Чоловік займається вирощуванням саджанців плодоягідних дерев.
Він орендує присадибні земельні ділянки. Радить пройтися багатьма селами і подивитися, скільки людських городів заростає бур’янами. Мова про ті садиби, де ніхто не проживає. Малі села занепадають це не просто слова, це реальність нашого часу. Земля у них чекає господаря. Мова йде про присадибні ділянки.
— Жито-пшеницю на таких клаптиках не посієш, а ось городину, ягоди чи кісточкові, можна вирощувати, — каже фермер.
Він розшукує власників таких ділянок, чи їх рідних, домовляється з ними про оренду, а також суму коштів, які буде сплачувати, і використовує землю, як кажуть, дає друге життя занедбаним ділянкам.
Обов’язкова умова — створення нових робочих місць
У нашій області отримали гранти на розвиток власного виробництва 19 агропідприємств, шість з них — на розвиток тепличного господарства. Обов’язковою умовою надання таких грошей є створення нових робочих місць.
Ще одна особливість грантових програм від Міністерства агропромислового розвитку: кредит дають на умовах спів фінансування — 30 відсотків коштів на реалізацію бізнес-плану вкладає підприємець, решту суми дає держава.
Читайте також:
«Це Крафт»: Дають гранти для майстрів власної продукції, навіть художників, чи письменників
Куди у Вінниці піти на курси: твоя нова робота (партнерський проєкт)
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Ludmyla