«Він мріяв знову зібрати команду»: 70 тисяч гривень зібрали на турнірі пам’яті Юрія Дятлюка

Дар'я ДАЦКОВА

У Вінниці пройшов щорічний футбольний турнір, присвячений пам’яті загиблого військовослужбовця та футболіста Юрія «Дяка» Дятлюка. Захисник загинув на Донеччині 3 серпня 2023 року.
Про його любов до футболу, сильний зв’язок із грою та історію меморіального турніру ми дізналися від дружини хороброго воїна.

У суботу, 9 серпня, у Вінниці на навчально-тренувальній базі «Нива» відбувся футбольний турнір, у якому взяли участь вісім команд. Цей турнір особливий — проводиться щороку на честь загиблого захисника Юрія «Дяка» Дятлюка.

До війська Юрій пішов добровольцем. Як розповіла його дружина Ольга Дятлюк, її чоловік не зміг залишитися осторонь, особливо після того, як вона ледь не загинула під час російського ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року. Служив він у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Відео дня

Але і до війни, і вже на фронті Юрій жив футболом.

Любов із дитинства

— Футбол він любив змалечку. Його наставником тоді був дядько, на якого він рівнявся, — батько Олександра Тимчика, Василь. Він завжди брав Юру з собою на матчі, і той, як кажуть, з малих років грав, — розповідає дружина.

Спочатку чоловік виступав за команду Крижополя, потім — за команду села Крикливець, звідки він родом. Згодом, коли почав навчатися у Вінниці, грав за команду Вінницького національного технічного університету.

— Там ми й познайомилися, — пригадує Ольга. — Тоді я й стала його палкою вболівальницею. Він завжди мріяв про більше: мріяв про власну команду, бути її капітаном. І у 2012 році йому вдалося зібрати коло однодумців, друзів, колег і створити команду під назвою «Хімік».

Чому «Хімік»? Бо вони часто ходили на стадіон із такою назвою, і назва команди прижилася. Вони брали участь у «битвах районів» та «битвах берегів», грали як у футзал, так і в пляжний футбол.

З роками у кожного з гравців з’явилися власні справи, хтось пішов іншим шляхом, ставало дедалі важче зібрати всіх разом. У 2021 році команда розпалася, і Юрій грав у тих командах, куди його запрошували.

Мрія зібрати команду знову

Після загибелі Юрія, у день похорону, до Ольги підійшли його товариші по футболу.
— Вони запитали: «Оль, що ми можемо для тебе зробити?» Я відповіла: «Хлопці, він мріяв знову зібрати команду. На передовій він казав: «Повернуся з перемогою — знову зберу команду і гратиму». Ця мрія його ніколи не полишала. І я кажу до хлопців: «Зробіть так, щоб знову почули про команду «Хімік».

І так сталося, що вже через тиждень після похорону відбувся перший турнір, де зіграла команда «Хімік».

— Хлопці, які грали з чоловіком, вийшли на поле, щоб віддати шану своєму товаришеві, — каже Ольга.

Під час першого турніру грав син Юрія — у формі батька він провів увесь матч, забив кілька переможних голів і розпочав гру першим ударом по м’ячу. Тоді збирали кошти на допомогу родині. Наступний турнір теж був благодійним — тоді вдалося зібрати 100 тисяч гривень, які спрямували на закупівлю автомобіля для фронту.

70 000 для звільнених з полону військових

Цьогоріч під час турніру також збирали кошти, але вже для допомоги військовим, які повернулися з полону та перебувають на лікуванні.

— Я є учасницею громадської організації «Єдина родина Вінниччини». Саме вони займаються допомогою для таких військових. Дуже важливо долучитися та закупити найнеобхідніші речі й засоби гігієни, які потрібні хлопцям. Більшість із тих, хто повертається, залишаються самотні, на жаль. Або їх не чекають, або вже немає кому чекати. Речі першої необхідності — навіть шорти, футболки, шкарпетки, зубні щітки чи паста — потрібні кожному індивідуально. Тому цього року ми зробили збір саме на це й зібрали за турнір 70 тисяч гривень, — розповіла Ольга Дятлюк.

Під час матчів проводився розіграш благодійних лотів. Значний внесок зробив брат Юрія, Олександр Тимчик, гравець «Динамо» та збірної України: він передав кілька футболок гравців «Динамо» для благодійного розіграшу. Одну з них він розіграв серед своїх підписників в Instagram — цей лот приніс 14 тисяч гривень. Додаткові кошти надійшли від глядачів, які робили внески у спеціальну скриньку під час змагань.

У турнірі взяли участь вісім команд із Вінниці та інших міст. Атмосфера була емоційною й напруженою, але водночас дружньою.

Син Юрія, тринадцятирічний гравець команди «Воля», теж узяв участь у змаганнях, виступивши за «Юнайтед». А перемогу здобула команда «Оріон».

На стадіоні зібралися батьки Юрія, його родичі, друзі та навіть колишні суперники «Хіміка».

— На жаль, цього року «Хімік» не зібрався, адже більшість хлопців, які грали, зараз перебувають у лавах ЗСУ і не мають можливості, як то кажуть, виходити на поле. Але ми сподіваємося, що настане час, і ми знову зберемося та заграємо, — наголосила Ольга Дятлюк.