«Він хотів вистрелити, але я встиг першим...» 26 учнів з однієї зі шкіл Вінниччини воювали в Афганістані

- Сьогодні, 15 лютого, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
- Останньою з Афганістану виходила рота розвідників, в якій служив Олександр Покрищук з Іллінців.
- Нині він працює у школі №1, в якій колись навчався.
- 26 учнів цієї школи воювали в Афганістані, це найбільше у порівнянні з іншими навчальними закладами держави.
Орденом Бойового Червоного прапора нагороджували офіцерів. Олександр Покрищук служив в Афганістані сержантом-розвідником. Військове звання в нього, зрозуміло, не офіцерське. Але має саме таку нагороду — орден Бойового Червоного прапора.
То був військовий, але не душман
Розповідь про Олександра Покрищука вміщено на Фейсбук-сторінці обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані. Автор розповіді — Валерій Коцлов. Передаємо її у перекладі з російської на українську у скороченому варіанті.
На початку лютого 1988-го під час виконання бойового завдання в Афганістані на колону радянських військових здійснили напад моджахеди. Вони підбили першу й останню машину у колоні. Техніка загорілася. Олександр Покрищук, заступник командира взводу у званні сержанта, прийняв рішення штурмувати «духів» (так називали бойовиків-душманів –Авт.).
— З’їхати з дороги означало натрапити на міну, — згадує розвідник. — У нас залишався один вихід — йти на штурм. Душмани на таке не сподівалися, що залишимо броню і підемо під обстріл. «Духи» відступили, залишивши убитих і поранених. Наші солдати збирали трофейну зброю, боєприпаси. В одного із загиблих знайшли кінокамеру.
Разом зі ще двома бійцями Олександр Покрищук підійшов до одного з укриттів душманів.
— І тут лоб в лоб я зіткнувся не з душманом, а людиною явно європейської зовнішності, — продовжує розповідь Олександр. — Той був у військовому однострої, зі зброєю. Хотів вистрелити, але я встиг зробити це першим. При ньому знайшли американські долари, топографічні карти, ще деякі документи.
Пізніше з’ясувалося, що це був інструктор-найманець, який воював на стороні моджахедів. Полонені говорили, що той працював на керівника їхньої групи. Ті ж полонені пояснили, що кінокамеру взяли для того, щоб зняти, як горить колона радянської техніки.
Олександра Покрищука мали нагородити орденом Червоної Зірки. Однак несподівано рішення змінили.
Коли зрозуміли, наскільки важливі документи вилучив він у найманця, командир дивізії наказав змінити наказ. Подання було зроблено на вищу нагороду — орден Бойового Червоного прапора. Це був рідкісний випадок відступу від правила — удостоїти сержанта офіцерським орденом.
Коли переходили міст, подивився на годинник…
По закінченні строку служби в Афганістані Покрищука не відпустили додому. Залишили служити далі. Каже, всі розуміли, що невдовзі війська виведуть, для чого було призивати нових строковиків. Підрахував, що переслужив три місяці і 18 днів.
За його словами, виведення військ розпочалося о 07 год.30 хв.15 лютого 1989 року.
— Наша розвідувальна рота замикала колону, — продовжує Олександр Покрищук. — За спинами у нас їхали джипи спостерігачів ООН, вони були з Канади і Фіджі. Ми йшли при повній амуніції, у бронежилетах, зі зброєю, боєприпасами. Коли переїжджали міст через річку Кушка, це на кордоні з Туркменією, я подивився на годинник, він показував час 10.40. Добре пам’ятаю цей момент. Як тільки переїхали міст, почався сніг, а потім виглянуло сонце…
Всі повернулися живі
Нині Олександр Покрищук працює у рідній школі вчителем фізкультури в Іллінецькій школі №1. Раніше навчався у цьому закладі. Він закінчив Вінницький педінститут.
— З нашої школи в Афганістані служили 26 учнів, — говорить Покрищук. — Не знайдете іншої такої школи ні в області, ні загалом в Україні, а може, і на території колишнього Союзу, де б за десять років війни стільки випускників пройшли Афган, як це було в Іллінецькій №1. Це не перебільшення. Це правда.
— Всі 26 повернулися живі! —з радістю говорить Олександр Покрищук.
Читайте також:
Скандал серед офіцерів елітної частини. Чому капітан подає до суду на командира полковника?
Українські полярники виклали зворушливі фото закоханих пінгвінів
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
На чужу, не свою війну...
Прочитала коментарі... здушили сльози...Племінника призвали до армії після першого курсу інституту...Перший рік - навчання, другий - Афганістан...
Дітей кидали в м'ясорубку війни...
З якого це "розуму". "Бойовик" не відносився до "офіцерських" нагород.