«Він був для нас сонечком». Вінниця провела в останній шлях захисника Романа Громлюка

• Сьогодні, 24 жовтня, Вінницька громада провела в  останній земний шлях військового Романа Громлюка.
• Вінничанин півтора року захищав рідну землю і загинув під час мінометного обстрілу біля міста Гірник Покровського району.

Ще зранку вулиці в мікрорайоні Тяжилів були встелені живими квітами. На щиті сьогодні зустрічали Героя Романа Громлюка.

Біля приватного будинку батьків захисника зібралися десятки людей з осінніми букетами. Були рідні, сусіди, друзі і колеги.

В оселі, під усміхненими фотографіями родини, над труною сина-Героя, кричала від горя мати Алла, в якої нещодавно була операція на серці. Чорними від горя були батько Михайло і старший брат Олексій.

— Яке на вулиці сьогодні сонечко, і наш Роман —  був для нас сонечком, — повторювала мати. — Такий мужній і красивий, але більше нас не зігріє, холодний…

Народився Роман Громлюк у Вінниці 1 серпня 1994 року. Після навчання у 27-й загальноосвітній середній школі закінчив Вище професійне училище №7 за спеціальністю «Кухар-кондитер». До повномасштабного російського вторгнення близько десяти років працював на підприємстві «Аграна Фрут». Також активно займався спортом.

Свій бойовий шлях Роман Громлюк розпочав у 2023 році. Півтора року воював у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Був піхотинцем, а згодом освоїв мінометну справу. Захищав рідну землю від окупантів, зокрема на Запорізькому та Донецькому напрямках. 

Місяць тому Роман приїздив у десятиденну відпустку, зустрічався з рідними та друзями.

— Хотів усіх друзів зібрати, побачитися з ними, ніби відчував, що востаннє, — каже друг Ярослав. — Був дуже світлим, дуже позитивним, добрим, гарним другом був. Мав плани на життя. Казав, що після війни одружиться…

Загинув воїн 18 жовтня поблизу міста Гірник Покровського району, під час мінометного обстрілу. Оборонцю навічно 30 років. 

Побратим Романа, розповідає, що познайомитись їм випало під час виконання військових завдань. Відтоді стали справжніми друзями. 

— Ми зустрілися на позиціях на Донеччині біля селища Старомайорське, а далі досить влучно відпрацьовували по ворожих цілях поблизу Рівнополя, — каже Віталій. — Мінометна справа дуже складна та потребує багато сил та уміння, яких Роману не бракувало. Він був вірним другом і вправним бійцем. Дуже любив життя і робив все по максимуму.

— Роман був гарним хлопцем. Дуже добрим, міцним духом та тілом, — розповідає брат полеглого воїна Олексій. — Свого часу займався єдиноборствами і навіть брав участь у змаганнях. Для сім’ї робив усе. Був світлою людиною, яка залишила по собі таку ж пам’ять…

Живий коридор для Героя люди утворили на кілька вулиць. Провести в останній земний шлях Романа Громлюка вийшла рідна 27-ма школа. Панахиду за воїном відслужили у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Поховали оборонця на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

 

Читайте також:

Загинув, коли виносив тіло товариша. Вінниця попрощалася з захисником Віктором Петлінським

Повістка поштою. Кому відправляють і як карають за ігнорування

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.