Роботодавців каратимуть за цькування підлеглих. Чому новий закон не одразу приживеться?

Лариса ОЛІЙНИК

Мобінг отримає статус адміністративного правопорушення, за яке доведеться сплатити штраф до 5100 грн

Українців почнуть карати за мобінг на роботі. Верховна Рада проголосувала за законопроект, який передбачає адміністративну відповідальність за цькування робітників на робочому місці.
Як захистити себе та свої права, і чи звертаються зі скаргами на мобінг вінничани — запитали у адвоката.

Україна нарешті долучилася до низки європейських країн (Данії, Швеції, Норвегії, Німеччини, Польщі, Італії, Великобританії, Франції), у яких мобінг заборонений на законодавчому рівні.

З 1 грудня 2022 року за системні цькування чи приниження на роботі кривдники мають нести адміністративну відповідальність у вигляді:

штрафу від 1700 до 2550 грн або від 20 до 40 годин громадських робіт;
штрафу від 3400 до 5100 грн або від 40 до 60 годин громадських робіт за повторне правопорушення протягом року або якщо цькування велося групою осіб.

Закон зобов’язує роботодавця вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, провадити інформаційні заходи із запобігання та протидії мобінгу (цькування).

Відео дня

Мобінг (цькування) — це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема, зі застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Як проявляється мобінг?

Це може бути обмеження в оплаті праці: наприклад, керівник вирішив зменшити преміювання одного працівника без конкретних якихось причин, без врахування продуктивності працівника. Мобінгом визнається той факт, коли працівник за своєю посадою повинен бути на відповідних нарадах, а його ізолюють, не запрошують, не дають виконувати свої трудові обов’язки належним чином. Ігнорують, ізолюють, ображають, психологічно тиснуть.

Норма закону передбачає, що цькування може бути з боку керівника до підлеглого, працівника до працівника (за посадою вони можуть бути рівнозначними), може бути від колективу працівників до якогось конкретного працівника. Навіть якщо є колектив працівників, і один із працівників перевантажений роботою, постійно виконує якісь обов’язки, а інші колеги, отримуючи заробітну плату, при цьому здійснюють тиск на цього працівника, перекладаючи на них свої посадові обов’язки, це теж можна оцінювати як мобінг.

Чи може невдалий жарт бути мобінгом?

Невдалий жарт не завжди може бути мобінгом, але якщо вони повторюються систематично щодо одного працівника і з боку одного і того ж колеги, то в деяких випадках можна розцінювати як мобінг. Систематичність — по законодавству це два і більше разів. Це не обов’язково буде мобінг, але якщо працівникові неприємні такі жарти, то кожна людина сама визначає для себе, чи погоджується вона з такими жартами.

Як діяти людині, яка зазнає мобінгу?

Є два шляхи вирішення проблеми. Це може бути звернення до суду, або до Держпраці — до контролюючого органу, на сьогодні їм надано такі повноваження. Вони можуть прийти перевірити роботодавця на факт вчинення мобінгу щодо даного працівника, винести протокол (якщо дійсно це підтвердиться) і передати його суду. Якщо працівник вирішить захищати свої інтереси таким чином, то цей протокол передається до суду і до такого роботодавця, або на працівників, які вчинили такі дії, можуть бути накладений адміністративний штраф або громадські роботи.

Другий шлях — працівник звертається до суду. У цьому випадку в судовому рішенні доводиться факт вчинення мобінгу щодо конкретного працівника, і ще працівник може вимагати стягнення моральної і матеріальної шкоди, якщо він її зазнав у зв’язку з такими негативними діями.

Якщо працівник хоче себе захищати, йому треба збирати докази. Це може бути фактично записана розмова, яка відбувається під час робочого процесу і яка свідчить про те, що такі дії здійснюються. Це може бути наказ про преміювання, в якому чітко зазначено, що один працівник має 20% премії, третій має 30%, а четвертий 50 чи 100% без належних обґрунтувань.

Як з цим у Вінниці?

За словами адвоката Ярослава Мартинюка, в його практиці ще не було випадків, щоб люди зверталися через цькування на роботі.

— Ні в моїй практиці, ні в практиці моїх колег не було випадків, щоб люди зверталися до суду через мобінг, — говорить адвокат. — По перше, потрібні докази цькування на роботі. Навряд чи у суді буде досить прослухати аудіозапис конфлікту, наприклад, керівника з підлеглим. Попросять свідчити колег проти шефа, а чи вони захочуть? Ну і, мабуть, основна причина, по якій певний період часу люди не звертатимуться до правозахисників через мобінг — попри конфлікти на роботі, під час військового стану кожен робітник намагатиметься не втратити роботу і зарплату, навіть якщо його на робочому місці ображають, наш народ терплячий. Потрібен не один рік, щоб прийшло розуміння того, що робітник на законодавчому рівні захищений, а начальник має тримати себе в руках.