У ВНТУ відкрили меморіальну дошку легендарному ректору Івану Кузьміну

У понеділок, 2 вересня 2019 року, у Вінницькому національному технічному університеті відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь професора Кузьміна Івана Васильовича. На барельєфі зображений той Іван Васильович, який ще роздивлявся карту Вінниці і лише планував де мають бути корпуси майбутнього Вінницького політехнічного інституту, якими вони мають бути.

Професор Кузьмін до останніх днів свого життя активно працював як викладач на факультеті комп’ютерних систем і автоматики.

Сучасний розвиток міста Вінниця завдячує Івану Васильовичу Кузьміну, депутату міськради багатьох скликань, за його суттєвий вклад у розбудову ВПІ – нинішнього ВНТУ – найбільшого технічного університету Поділля та одного з провідних університетів України. За час свого ректорства І.В. Кузьмін спряв створенню сучасної матеріально-технічної бази ВНТУ, що компактно розташована на площі 25 га в мікрорайоні Вишенька. Нині зовнішній вигляд частини цього мікрорайону формують 12 навчальних корпусів, 6 студентських гуртожитків, житлові будинки, легкоатлетичний стадіон, льодовий палац, спортивні майданчики, їдальня та інші складові інфраструктури університету. До послуг студентів та співробітників ВНТУ бібліотека, медичний пункт, санаторій-профілакторій, оздоровчо-спортивний табір, клуб. Підтримані та розвинуті І.В. Кузьміним наукові школи університету разом з організацією ефективної творчої роботи всього науково-педагогічного колективу у кінцевому рахунку дали змогу підготувати на даний час для народного господарства України та країн ближнього зарубіжжя близько п’ятдесяти тисяч спеціалістів.

Помер Іван Васильович 5 травня 2018 року на 95 році життя.

Біографія професора Івана Кузьміна

Кузьмін Іван Васильович народився 3 лютого 1924 року в Сибіру, в селі Угуй Усть-Тарацького району Новосибірської області у робочій сім'ї. У 1942 році добровільно пішов у Червону Армію. В Серпухівському військово-авіаційному училищі служив інструктором практичного навчання, екстерном здав екзамени за середню школу і отримав Атестат зрілості. У 1956 році закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. проф. М. Є. Жуковського, отримав диплом з відзнакою, а в 1959 році — ад'юнктуру цієї академії та захистив кандидатську дисертацію. Цього ж року Кузьмін І. В. був призначений старшим викладачем у Харківському військово-авіаційному училищі. В 1961 році перейшов на посаду старшого співробітника та був направлений Міністерством оборони СРСР у конструкторське бюро С. П. Корольова консультантом з автоматизації стартів ракет і космічних апаратів. Приймав участь практично у всіх розробках під керівництвом головного конструктора С. П. Корольова. За його участі були створені автоматизовані старти ракет РК-98, РК-Н1, Р-73 та інших космічних апаратів. Разом з головним конструктором А. Г. Іосіфяном розробляли програму роботи супутника «Метеор». В 1964 році захистив докторську дисертацію і був призначений начальником кафедри «Системи підготовки і пуску ракет» у Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ ім. М. І. Крилова. Продовжував консультувати по автоматизації всі ракетні конструкторські бюро Москви, Дніпропетровська, Харкова та інших міст. З 1965 року отримав звання професора і з 1965 р. по 1976 р. працював завідувачем кафедри «Системотехніки», яку ж і організував, та проректором з науки Харківського інституту радіоелектроніки, а також за сумісництвом продовжував очолювати кафедру в ХВВКІУ РВ ім. М. І. Крилова.

В 1976 році Івана Васильовича Кузьміна призначили ректором Вінницького політехнічного інституту, який він очолював до 1989 року. У Вінниці Іван Васильович Кузьмін 10 років очолював обласне правління товариства «Знання», 15 років був заступником з науки голови Ради сприяння розвиткові Вінниччини, керував Харківською, потім Вінницькою радою з кібернетики і був членом бюро цієї ради Української РСР і СРСР, був членом президії Ради СРСР з обчислювальної техніки. Іван Васильович входив до складу редколегій чотирьох наукових журналів, був віце-президентом Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки і керівником її Подільського відділення. З ініціативи І. В. Кузьміна у 1977 році у Вінниці для залучення до наукової роботи обдарованої молоді створена Мала академія наук. За високі досягнення в науці та вищій школі портрет І. В. Кузьміна виставлявся на Алеї трудової слави ВДНГ України. Іван Васильович до останніх своїх днів працював професором кафедри комп'ютерних систем управління, вів наукову діяльність, був членом спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю «Інформаційні технологі» у Вінницькому національному технічному університеті. І. В. Кузьмін писав літературні твори, деякі з них вийшли друком, а саме «Вірші з космосу» та «Любов, труд і життя». У 2017 році науково-технічна бібліотека ВНТУ відкрила персональну експозицію І. В. Кузьміна, на якій представлені книги з власної бібліотеки Івана Васильовича, підручники, монографії, поетичні збірники автора, публікації про нього, фотографії нагород, якими був удостоєний І. В. Кузьмін та його особисті речі.

Довідка: Іван Васильович Кузьмін - доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, академік і віце-президент міжнародної Академії наук прикладної радіоелектроніки, президент Вінницької Малої академії наук, стипендіат Президента України, ректор Вінницького політехнічного інституту з 1976 по 1989 роки. Він є автором понад 600 наукових праць і методичних посібників, з яких 22 монографії, 12 підручників та навчальних посібників, є автором більше 100 винаходів та близько 400 наукових статей.

Читайте також:

Вінницькі науковці повернулися з конференції ERASMUS+. Що цікавого побачили