У Вінниці хочуть побудувати корабель. З гарматами та вітрилами

За тиждень до Нового року ми зустрілися з майстром по дереву Анатолієм Оболонським. Він 20 років працює з природними матеріалами і має своє виробництво «Верфь Анатоль Ренесан», куди ми і попрямували подивитися спочатку на модель корабля, а згодом, сподіваємося, і на його 14-метровий оригінал.

Запилені сходи, притрушені стружкою, ведуть на другий поверх. Тут посеред кімнати під скляним «скафандром» стоїть корабель — з вітрилами, гарматами і одягненими в форму моряками на палубі. Анатолій сконструював його ще в 2012 році з вільхи. Дерево в майстерні — скрізь, навіть у повітрі відчутний його запах.

Історія «Козацького корабля» пов'язана з періодом Російсько-турецької війни 1736-1739 року. Тоді ж з'явилася необхідність у морській силі, для протидії турецькому флоту в Чорному морі і захопленні непідступної Очаківської фортеці, яку також тримали турки. Потрібен був десантний корабель, щоб взяти фортецю з моря. Кораблі в Росії на той час будували на Брянській флотилії, але вправно ними управляти було нікому... окрім українських козаків, які від самого початку брали активну участь у війні.

— Коли 200 кораблів спустили вниз по Дніпру до пониззя, дійшло тільки чотири, — розказав пан Оболонський. — На Дніпрі був каскад порогів, через які вони розбилися. Тоді було прийняте рішення будувати їх внизу — за порогами на острові Хортиця. Там у 1725 році була побудована судноверф (місце будівництва та ремонту кораблів, — авт.). Вони не були такі вже боєздатні, щоб виходити на них у відкрите море. Призначалися тільки для доставки десанту під фортецю Очаків. Була навіть така історія, що коли багато кораблів підійшли під цю фортецю, турецька ескадра побоялася вийти у море і вступити в бій. Так за допомогою цих кораблів фортецю захопили.

Керівник проекту, тесляр Анатолій Оболонський. Показує зменшену модель «Козацького човна», над якою рік працював Зрештою історичні судна знищила (не всі) не війна, а паводок на Дніпрі 1739 року. Згодом потреба в флотилії на Хортиці відпала. За словами ідейника проекту, після того, як ліквідували Запорізьку Січ, частина козаків за проханням Катерини II продовжили управляти суднами, що вціліли, і відправилися за Дунай охороняти кордони держави.

У 1999 (2002) році дістали на поверхню корпус гребного судна, яке ідентифікували як «новоманерная казачья лодка». Їй майже 300 років.

— Цьому кораблю поталанило, адже, коли він затонув, його засипало піском, — сказав ініціатор проекту. — Тому одна частина, що була в воді — згнила, інша — майже вся збереглася.

Саме через факт того, що управляли суднами українські козаки, корабель називається «козацький». А залишки його знаходяться в музеї на острові Хортиця в Запоріжжі. У Вінниці ж зароджується новий проект — побудувати з нуля такий самий і пустити на річку Південний Буг в туристичних цілях.

За словами тесляра, новий корабель буде повністю з дуба. Хочуть створити не річковий варіант, а морський — з більш укріпленим каркасом. І хоча там також передбачені весла, стоятиме двигун. Гармати, вітрила — максимально наближений варіант копії оригіналу 1735 року. Щоправда, завдовжки він сягатиме не 18 метрів, як експонат часів Російсько-турецької війни, а 14.  Щоб полегшити транспортування на річку. На таке масштабне будівництво потрібно приблизно 5 мільйонів гривень і рік роботи в команді, з орієнтовно 15 людей.

Мета проекту: екскурсії та ознайомлення з кораблебудівництвом епохи 16-17 століття. Але, за словами майстра, насправді, варіантів експлуатації «Козацького корабля» багато.

— Це і оренда на весілля, різноманітні урочисті заходи, — розповів пан Оболонський. — Можливо, знімати кінофільми. Гроші, які будуть вкладені, повернуться за три роки. Я звернувся в цьому році до міськради. Сказали, що ідея дуже цікава, але грошей немає.

Тож на даний час майстер — у пошуках спонсорів і усіх охочих, які хочуть приєднатися і допомогти з будівництвом у його майстерні.

Контакати:

Усіх бажаючих взяти участь у будівництві та фінансуванні, звертатися за адресою

1-й Індустріальний провулок, 12

Телефони: (097) 602-07-70, (093) 491-06-92

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.