У відстійнику Гайсинського спиртзаводу з’явилася хлорела. Що за експеримент?

Дослідження розпочали із внесення 120 літрів суспенції мікроводоростей у відстійник з бардою площею п'ять соток

Багато говорять і пишуть про «аромати» Тростянецького спиртзаводу. Однак аналогічне підприємство у Гайсині у три рази потужніше. Відповідно більше відходів. Бардополя розташовані на 40 гектарах. Відстійники нині переповнені.

Від Тростянецьких вони відрізняються тим, що знаходяться на дальшій відстані від міста.

Радіус впливу бардопролів —15 кілометрів

— Неприємні запахи  відходів з Гайсинського спиртзаводу все одно чути, — розповів голова ГО «Ладижинська громадська рада» Андрій Скакодуб. — Коли вітер у сторону Гайсина, то сморід накриває сусідні села і доходить до міста. Якщо в сторону Ладижина, тоді вже ми опиняємося під дією заводських «ароматів». Радіус впливу бардополів становить 15 кілометрів.

За словами співрозмовника, можна було обрати простий шлях — пікетувати роботу заводу. Насправді активісти вчинили по-іншому.

— Нами розпочато експериментальний науково-практичний проект з переробки відходів промислових підприємств з допомогою мікроводоростей, — говорить Андрій Скакодуб. — Мова йде про відходи Гайсинського спиртзаводу. Одночасно пропонували участь молокозаводу, цукрозаводу і водоканалу. На цих підприємствах у принципі не проти скористатися можливістю такої очистки, але чекають результату досліджень.

— Отримані висновки фахівців детально обговоримо під час четвертого екологічного форуму «Суспільство ЗА чисте виробництво», — каже Скакодуб. — До участі в ньому запросимо представників переробних підприємств, де виробничі відходи потребують очистки і ліквідації неприємних запахів.

Співрозмовник уточнив, які саме організації стали ініціаторами проведення такого дослідження. Крім ГО  «Громадська рада Ладижина», долучилися  громадська платформа «Ладижин-2030»,  громадський рух «Гайсинщина» та фонд розвитку «Поділля».

Проводять його спільно з одним з виробників водорості хлорела, підприємство розташоване в Одеській області.

Гроші дамо за однієї умови…

— Коли ми дізналися про існуючий варіант переробки відходів переробних підприємств з допомогою мікроводорості під назвою хлорела, вирішили спробувати застосувати його на одному з наших підприємств, — розповідає Скакодуб. — Участь в експерименті погодилися взяти керівники  Гайсинського спиртзаводу.

Як пояснив Скакодуб, відповідь директора була така: «Якщо знайдемо оптимальний варіант, завод погодиться на його впровадження з відповідним фінансуванням. Але якщо мова буде йти про використання мільйонних сум, то їм таке не підходить».

Виробники хлорели також пристали на пропозицію активістів. До Гайсина приїхав керівник підприємства, що знаходиться в Одеській області. Привіз 120 літрів суспензії.

— Для експерименту обрали невеликий відстійник, розміром 25х25 метрів, — розповів  Андрій Скакодуб. — Додали до наявної там барди суспензію водорості і стали чекати результату. Через три тижні проби суміші з відстійника відправили на дослідження в лабораторію підприємства, де вирощують хлорелу. Результат виявився позитивний. В умовах відходів мікроводорості не гинуть, а розмножуються. Навіть за нинішньої температури, коли ще не зовсім тепло. При настанні теплих днів ріст хлорели у барді стане ще активніший. Таким чином водорості припинять процес бродіння, відтак зникне сморід. Принаймні так пояснюють фахівці, які займаються вирощуванням хлорели.

Як водорость зупинить процес бродіння і знищить запахи?

На початковій стадії експерименту був присутній Самвел Мкртчян, керівник підприємства з вирощування водорості. Він також побував на спиртзаводі.

— Під час перебування на заводі проаналізували з чого саме складаються відходи виробництва, — розповів у телефонній розмові 20minut.ua Самвел Мкртчян. — У барді 70%  води, решта 30% — білок. Важливо було знати, який Ph. Він сягає майже шести відсотків.

Як пояснив співрозмовник, всі названі показники сприятливі для розмноження мікроводорості  хлорели.

Самвел Мкртчян розповів, яким чином водорость здатна зупинити процес бродіння і прибрати запахи.

— Процес бродіння утворюється тому, що у барді є білок і він гниє, — говорить він. — Хлорела має властивість прибирати білок. Робить це вона тоді, коли для неї є умови розмноження. Водорості забирають вуглекислий газ, натомість віддають кисень. Ось у такий спосіб зупиняють гниття. Не буде гниття — зникнуть неприємні запахи.

До речі, лабораторно такий вплив хлорели підтверджено. Тепер перевірили на практиці й також отримали позитивний результат.  Простіше кажучи, водорось може прибрати неприємні запахи відходів спиртзаводу.

Якби водорості не розмножувалися, не варто було б витрачати час на продовження експерименту.

Співрозмовник звертає увагу на те, що в експериментальний відстійник внесли недостатню кількість водоростей. Все одно вони «працюють» на позитивний результат.

Плюс органічні добрива

Андрій Скакодуб пояснив, що отримані результати досліджень нададуть керівникам  переробних підприємств Гайсина, Ладижина, Тростянця, а також іншим заводам, де відходи потребують переробки.

За попередніми підрахунками, для того, щоб переробити відходи Гайсинського спиртзаводу, що накопилися у 36 відстійниках, потрібно приблизно 40 тонн  хлорели. Вартість однієї тонни — 15 тисяч гривень. Загалом виходить 600 тисяч гривень. Це дешевше за будь-який інший спосіб очистки заводських відходів.

— Варто взяти до уваги ще й той факт, що є ще другий етап «роботи» хлорели, — говорить Скакодуб. — Пожираючи барду, вона перетворює її на органіку. Отримані органічні добрива стануть речовиною для підвищенням урожайності.

Читайте також:

Бутерброд для підозрюваного: 100 років жінці, яка боролася з криміналом

«А Зеленський мовчить. На жоден лист не відповів». Розмова з сатириком Чорногузом у день народження

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.