«Знає мову - має подяку» - солдатка Нацгвардії писала диктант з побратимами і учнями

Нацгвардійці під час диктанту випробували ще одну "зброю" - слово. Диктант писали разом з учнями у школі №26

• Військовослужбовці частини 3008 Нацгвардії України виявили бажання писати диктант разом з цивільними
• Місцем написання обрали вінницьку школу №26
• Перед початком написання згадували правила і запитували про них в учнів та вчителів

Для військових найважливіше вміння – майстерно володіти довіреною зброєю. Про зброю слова, відверто кажучи, люди в одностроях згадують не так часто. Хоча й спілкуються українською, але не кожен військовослужбовець досконало володіє нею так, як скажімо, іншими видами зброї.

Бажання написати диктант національної єдності виявили небагато гвардійців – приблизно двадцять з них сіли за шкільні парти.

-Поки чекали початку написання, військовослужбовці цікавилися правилами написання окремих слів, використання розділових знаків, - розповідає прес-офіцер в/ч 3008 старший лейтенант Анна Тітовська. – Відчувалося, що хвилюються, бо хочуть написати диктант з найменшою кількістю помилок.

Коли відомий знавець української мови, він же автор текстів диктантів національної єдності, розпочав читати речення, у класі настала тиша. Всі зосереджено працювали. Разом з іншими гвардійцями за парту сіла солдатка Ольга Кукуруза. Вона поділилася враженнями після того, як ведучий подякував усім, хто виявив бажання, по-перше, перевірити свої знання з української; по-друге, долучився до загальної акції, яка відбулася не тільки в Україні, бо диктант писали в багатьох країнах світу.

-Приємно було чути голос Олександра Авраменко вже тому, зо за його книжками навчаються мої діти, - каже Ольга Кукуруза. – Мені особисто не було складно писати. У кого є учні, ті добре знають, що разом з ними навчаються і їхні батьки. Так і в нас. Діти вчаться – і я з ними згадую забуте. Сумніви виникали хіба що у випадку вживання деяких слів за новими правилами. Ну, ще не впевнена, чи правильно поставила двокрапку.

Солдатка розповіла про незвичайну традицію у їхній сім’ї.

-Зявилася вона з початком війни, - говорить Ольга Кукуруза. – Раніше не так багато уваги звертали на мову. Тепер я хочу, щоб діти знали рідну мову і розмовляли нею. У них таке само бажання. А щоб більше уваги приділяти її вивченню, ми дома запровадили негласне правило: хто краще знає мову, правильно говорить українською - має подяки і маленькі заохочення. Можемо вивчати правила у поєднанні з фізкультурою, так, до речі, вони краще запамятовуються. Робиш впарву- повторюєш правило. У такий спосіб «підтягуємо» знання з рідної мови.

-Незвично сьогодні бачити за партами у нашій школі людей у військових одностроях, - каже директор школи №26 Сніжана Резнік. – В той же час це честь для колективу. Адже до нас прийшли ті, хто захищає країну від окупантів. Відомі слова «армія з народом» втілилися у ще одній формі – спільному написанні диктанту з української мови. У такий спосіб теж проявили дух патріотизму, любові до рідної землі.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.