Стрибнула у воду, не знімаючи одяг — семикласниця врятувала дитину

Семикласниця Настя Муха стрибнула у воду, щоб врятувати маленьку Сніжану, після того, як жоден з хлопців не зробив цього

Не одна прийшла на берег річки Савранка, що на околиці райцентру Чечельник, шестирічна Сніжана. У цьому місці річка переходить в ставок. Коли працював цукрозавод, його дно розчистили і поглибили. Поки тітка доглядала маленьку сестричку Сніжани, дівчинка забігла на дерев’яний місток, з якого дорослі стрибали у воду. Його спеціально обладнали у такому місці, де є можливість для глибокого  занурення. Мокрі від води дошки були слизькі. Дитина посковзнулася і опинилася у воді.

— Я бачила, як Сніжана заходила на місток, добре знаю цю дівчинку, тому звернула на неї увагу, — розповідає 12-річна Настя Муха. – І раптом її не стало. Почула, як щось шубовснуло. На воді в цей час піднялися бульки. Підійшла ближче, серед хлопців, які сиділи, дитини не було.

— Рятуйте! Дитина впала у воду, — почала кричати Настя.

Жоден з присутніх(!) юнаків і старших від них хлопців не зреагував на її слова. Одні продовжували грати в карти, інші лежали, засмагаючи.

Не знімаючи одяг, Настя стрибнула у воду.

Добре плавати навчив тато

У той день Настя гостювала у бабусі й дідуся. Вони проживають недалеко від річки. У тому місці, де купаються, річка глибока. Коли працював цукрозавод, дно розчистили і поглибили.

— Без дозволу старших Настя ніколи не йшла купатися, — розповідає мати дівчинки пані Оксана. — Вона в нас дуже відповідальна дитина. Коли їй було чотири роки, я залишала на неї молодшу сестричку Катю, знала, що Настя ні на крок не відступиться від коляски. Так і було.

Купатися дівчинка ходила щоразу у супроводі дідуся. У той день вона нікого не попередила, що йде на берег річки.

— Ми ходили удвох з сусідською дівчинкою, — пояснює Настя. – Пішли дізнатися, чи тепла вода. Після цього мали повернутися додому і просити дідуся, щоб повів нас купатися. Якщо вода холодна, то не просили б.

Дівчинка гарно плаває. Цього її навчив батько, В’ячеслав Миколайович. Вона зрозуміла, що ніхто з хлопців не реагує на її крик і стрибнула у воду. Занурившись, підпливла до Сніжани. Одразу обхопила рукою за пояс, підняла над водою і попросила не чіплятися за шию, а триматися за руку.

— Сніжана мене добре знає, можливо, тому в неї не було великого переляку і вона робила те, що я їй сказала, — згадує Настя. – Нас у школі вчили, як поводитися на воді. Багато разів говорили, щоб той, хто топиться, не чіплявся за шию, бо тоді обоє підуть під воду. Я це запам’ятала на все життя.

Самостійно підняти на місток врятовану дівчинку Настя не могла. Їй допомогли ті, хто перед цим байдуже поставився до прохання врятувати дитину. Після того, як вибралися на берег, Настя  запитала тітку Сніжани, чи можна піти з ними. Стривожена і схвильована тітка, у ті хвилини згодна була на все. У їхньому будинку сушили одяг. А вже тоді повернулася до бабусі.

Повертатися додому боялася

Ні бабусі з дідусем, ні батькам Настя не повідомила про пригоду. Каже, боялася покарання. Раніше вона ніколи не ходила на річку без попередження, а тепер… Новина про врятування малої дитини швидко облетіла невеликий Чечельник.

— Мені зателефонувала бабуся Насті і розповіла, що сталося, — каже мати дівчинки пані Оксана. – Бабуся була здивована, що внучка й словом не обмовилася про те, що сталося. Не могла заспокоїтися, як так сміливо внучка кинулася рятувати чужу дівчинку.

— А якби я не з’явилася на той час на березі? Чи врятував би хто Сніжану? – неодноразово запитувала себе подумки Настя. 

— Мурашки по спині, коли думаю, чим усе могло закінчитися, — продовжує пані Оксана. – Добре, що все добре, а могло бути… Краще не думати про це.

Натомість колеги по роботі, Оксана Муха працює завідувачем лабораторії Чечельницької лікарні, заспокоюють її. Кажуть, що Настя доросліша від своїх років. Тому нема чого хвилюватися за таку дівчинку. Вона справді багато-чого вміє. Готовить їсти. Щоправда, не всі страви, але суп і смажена картопля у неї виходять смачні. Дуже відповідальна у навчанні. Поки не підготує уроки, нічим іншим не може займатися. Співає у шкільному хорі. Ходила на заняття танцями. Але там зараз нема керівника, тому припинила навчатися. Охоче грає у волейбол. Тренується у секції з цього виду спорту. Ким хоче стати? Поки що має бажання навчатися після школи на перекладача з англійської. Англійську вивчає поглиблено з репетитором. Причому, не перший рік.

Відзнаку сміливій дівчинці вручив представник Держслужби з надзвичайних ситуацій Олександр Кутовий

Хоче у подарунок телефон

Коли прийшли до Сніжани додому, мала розповідала, що дуже злякалася. За її словами, під водою було темно, а дна не могла дістати. А Настя, навпаки, про страх не думала. Всі її думки були про те, як врятувати цю маленьку дівчинку.

— Я Сніжану добре знаю, тому рятувала її, як рідну сестру, — каже Настя.

Смілива рятівниця приємно здивована, що її нагородили. Хоча, каже, достатньо було слів подяки.

— Нас попередили, що першого вересня на шкільній лінійці Насті мають вручати відзнаку, — розповідає мати дівчинки. – То Настя вже відтепер хвилюється. Все запитує, як це вона має виходити перед усією школою, перед учнями, вчителями.

24 вересня Насті виповниться 12 років. Дівчинка попросила у батьків подарувати телефон.

— У неї з телефоном якісь негаразди, — каже пані Оксана. – Я запитую, можливо, ти його намочила. Відповідає, що ні.

Отримала перші відзнаки

— Як тільки в управлінні дізналися про сміливий вчинок Насті Мухи, одразу нагородили її нашою відомчою відзнакою «За заслуги», — каже керівник прес-служби  головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій області Олександр Кутовий.

Нагороду вручали у Чечельнику на території підрозділу ДСНС. Запросили батьків, представників райдержадміністрації, директора школи, а також рятувальницю і врятовану дівчинку. Відзнаку вручив Олександр Кутовий.

Представники райдержадміністрації подарували дівчинці фотоальбом.

— Настя Муха уже є лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Герой-рятувальник року», — каже Олександр Кутовий. – Подали документи в Київ. Про результати конкурсу стане відомо наприкінці нинішнього року.

Вода забрала 60 людей

За інформацією Олександра Кутового, у нинішньому році вода забрала 60 людей. З них семеро дітей. Потопельників більше, ніж торік, на 22 відсотки. Тільки сімох вдалося врятувати. Найбільше загинули на воді у Бершадському районі – 7, у Гайсинському – 5, Барському, Жмеринському, Немирівському і місті Вінниці - по чотири людини. У згаданому Чечельницькому нема загиблих на воді.   

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.