«Скажіть правду, якою б гіркою вона не була». Мати зниклого бійця звертається до побратимів сина
- День 17 серпня став останнім, коли мати розмовляла з сином.
- Як і де зник Володимир Цибульський, солдат 59-ї бригади?
Уже 18-й день шукаємо
—17 серпня Володя подзвонив, як це він робив майже кожного дня, — каже його мама пані Віта. — Він майже нічого не розповідав. На мої запитання, де знаходиться, відповідав фразою: «Мамо, воно тобі треба». Зате щоразу заспокоював мене словами «Не хвилюйся, у мене все добре». Нам з чоловіком і молодшою дочкою і цього було достатньо. Почули голос, дякувати Богу, живий, чекали наступного дзвінка від сина.
18 серпня Володя не подзвонив додому. Мати набрала його номер. «Абонент поза зоною досяжності», — почула у слухавці.
Такі само слова звучали надалі. Жінка каже, дотепер повідомляється, що він поза зоною досяжності.
—Разом з сином з нашого села служить ще один хлопець, — продовжує розповідь мати солдата. — У нас є його номер телефону. Бувало, дзвонили і говорили з ним. Набирали тоді, коли не вдавалося додзвонитися до Володі.
Однак цього разу земляк не відповів на дзвінки. Не став цього робити й надалі.
Один мовчить, другий сказав, що син «двохсотий»
Розшукали номер телефону ще одного військового з їхнього підрозділу.
—Він сказав мені, що Володя «двохсотий», — говорить жінка.
Розмова відбувалася 22 серпня. У той же день батьки приїхали у Ямпільський військкомат. Просили телефони командирів Володі, але їх не повідомили. Працівники військкомату почали с самостійно виясняти інформацію.
Сказали батькам, що син у списках зниклих безвісти. Їх про це мають повідомити письмово.
Жінка каже, що спершу таке сповіщення передали на телефон чоловіка. Але не всі дані в ньому відповідали даним про їхнього сина і батьків.
Знову почали виясняти, про кого насправді йде мова.
Тільки тоді отримали документ.
За словами матері солдата, у сповіщенні написано, що її син зник безвісти 18 серпня 2022 року. Сталося це при виконання ним бойового завдання під час артилерійського обстрілу біля села Любомирівка Миколаївської області.
На документі є підпис командира частини і начальника штабу.
Батькам хотілося поговорити з кимось з них.
Говорили із заступником командира
Цибульським вдалося дізнатися номер телефону заступника командира частини.
У розмові офіцер підтвердив, що Володимир у списках зниклих безвісти.
Мати умовляла його хоча б щось сказати про сина — як це сталося, чи є у них надія, що він живий, можливо, його забрали з поля бою важко пораненого і не можуть опізнати…
— Офіцер нам сказав, що тіла не знайдено, тому він серед зниклих безвісти, — продовжує пані Віта. — Ще він сказав, що тривають бойові дії, а там сіра зона і не так все просто.
Цибульські звертаються до всіх, до кого можна звернутися. Писали у Товариство Червоного Хреста, до батьків, чиї діти служать на Миколаївщині.
Відгукнулися батьки двох військових. Вони з колишніх Теплицького і Шаргородського районів.
Їхніх синів привезли вбитими звідти, де перебуває солдат Цибульський.
Пані Віта не приховує здивування, як таке може бути, що цих вбитих дітей знайшли і повернули батькам, а Володю не можуть знайти уже 18 днів?
Цибульські ходили до батьків земляка, який служить з їхнім сином. Ті відповідають, що їхній син нічого не знає про Володю. Зателефонувати йому не можуть, бо розмовляють з ним тільки тоді, коли він сам дзвонить.
Мати солдата Цибульського звертається до його побратимів з проханням повідомити хоча б якусь інформацію про сина. Каже, вона готова вислухати правду, якою б гіркою вона не була.
Хтось же був у тому бою поруч з її Володею, хтось бачив, як усе відбувалося і де він може знаходитися?..
Жінка зі сльозами на очах і розбитим від тривоги серцем просить, щоб відгукнувся хтось з побратимів її сина з 59 бригади.
Через місяць після армії підписав контракт
Володимир Цибульський звільнився зі строкової служби у травні 2021 року. За словами його мами, 17 червня підписав контракт із 59-ю бригадою ЗСУ.
Виконував завдання у Попасній. 24 лютого уже воював з російською армією.
—Він не казав нам, де служить, — говорить жінка. — Ми думали, що в Херсонській області. Але яке це вже має значення…
Всі ці 18 днів після останньої розмови з сином для Цибульських сповнені тривогою. Батько, мати, сестричка Володі кожної хвилини, вдень і вночі, чекають на повідомлення про їхнього Володю.
Продовжують сподіватися, що він живий.
Дуже хочуть почути тих, хто служить разом з ним, був поруч у тому бою.
Подзвоніть матері, побратими!
Телефон Віти Цибульської — 067-161-47-36
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
