Це була одна з найбільш успішних операцій в історії підрозділу. Ні в Донецьку, ні в Луганську не вдалося звільнити будівлі обласної влади від прихильників «рускава міра». «ХНР» мала стати третьою так званою республікою на теренах України. Якби цьому не завадили бійці з Калинівки, хто зна, як далі розгорталися б події. Чи встояв би тоді Харків проти сепаратистів?
Про цю операцію згадували під час вшанування нацгвардійців на урочистостях у районному Будинку культури. На сцену винесли бойовий прапор підрозділу. Тут же була стрічка з написом, чиє ім’я тепер носить частина.
– Горджуся тим, що мені доручено очолювати такий уславлений підрозділ, – зазначив у своєму виступі перед присутніми новий командир 8-го полку оперативного призначення полковник Богдан Вакулко.
Окремих бійців нагороджено Почесними грамотами обласної влади. Хвилиною мовчання вшанували загиблих у боях з російсько-терористичними окупантами. Їхні рідні отримали матеріальну допомогу від влади.
На площі перед Будинком культури стояла техніка, що її мають нині у своєму розпорядженні військові.
Тоді ж, навесні 2014-го, з Калинівки до Харкова довелося їхати у тісних автобусах марки «ПАЗ». У дорозі провели всю ніч. До виконання спецоперації приступили одразу після прибуття до міста. Як все відбувалося?
Сепаратистів вибили з будинку Харківської ОДА протягом двадцяти хвилин. На кожному з поверхів «ягуарівці» затримували тих, хто забарикадувався у будівлі. Загалом таких виявилося 67 осіб. Капітан Артем Грушко вибрався на дах приміщення і зняв звідти російський триколор. Його напередодні почепили нові «господарі». Одну з груп очолював Сергій Крижанівський. Каже, успіх операції забезпечила раптовість її проведення. Спрацював також фактор часу. На той момент сепаратисти ще не встигли підтягнути у будівлю озброєних бойовиків. Про те, що вони мали з’явитися, свідчили чималі запаси продуктів харчування і медикаментів, що «ягуарівці» бачили на поверхах. Зброя у приміщенні теж була. «Ягуарівці» застали «сепарів» зненацька, дехто ще спав і тому не міг скористатися навіть тією зброєю, що мав при собі.
Бійці "Ягуару" чергують біля будівлі Харківської ОДА, з якої вибили сепаратистів. Квітень 2014 року
Капітан Грушко зі своєю групою, як він каже, очищав останній поверх. Далі вибрався на горище. За його словами, ще знизу замітив на щоглі будинку російський прапор. Коли добирався до нього, на горищі побачив наше державне знамено. Воно лежало розірване на шматки. Тому чіпляти замість знятого на той момент не було що.
Старший прапорщик Валентин Бжезицький розповів, що діяти у приміщенні завжди складніше, ніж на відкритій місцевості. Особливо тоді, коли ти не знаєш розташування кімнат, не бачив схеми ходів-виходів і т.д. За його словами, будь-який постріл, з їхнього, чи нашого боку, міг одразу змінити хід операції. Це привернуло б увагу тих, хто знаходився за межами будинку. Підтягнулися б прихильники так званої Новоросії, стали б уриватися у приміщення. За словами співрозмовника, затриманих виводили на вулицю. У дворі, розташованому з тильної сторони будинку, їх передавали в руки міліції.
Про те, що разом з «ягуарівцями» звільняти будинок ОДА мали інші підрозділи, бійці дізналися пізніше. Під час штурму ні у дворі, ні біля центрального входу бійці з Калинівки не бачили представників інших структур. Стояли групи мітингувальників. При появі екіпірованих військових вони розлетілися, немов горобці. Так висловився один із співрозмовників. Участь в операції мали брати також представники СБУ, спецназу ЗСУ, «Беркут», «Сокіл», міліція. Про це «ягуарівцям» говорили вже після операції.
– Коли ми закінчили роботу і зібралися на внутрішньому подвір’ї , першим прилетів «Беркут», – розповідає Сергій Крижанівський. – Сталося те, на що ми не сподівалися. Дехто з «беркутівців» почав погрожувати нашим хлопцям. Спочатку прозвучали претензії: «Чого ви сюди приїхали?» Ніби ми не такі самі військові, як і вони. А потім пішли погрози: «Ми вас звідси не випустимо». Що вони цим хотіли сказати, не можна було зрозуміти.
Хлопці кажуть, добре, що з ними був командувач (мова про тодішнього керівника Нацгвардії, нині він Міністр оборони, Степан Полторак, який керував операцією і безпосередньо брав у ній участь разом з тодішнім командувачем Західного оперативного командування, а нині керівником Нацгвардії Юрієм Аллеровим - Авт.) Скандал, що розгорався, міг зайти далеко. Схоже, харківські «беркутята» очікували іншого розвитку подій. Можливо, тому й не пішли на штурм. Після втручання вищого керівництва, «Беркуту» дали команду: «По машинах» і вони покинули територію ОДА. «Ягуарівці» додому повернулися не одразу. Їх залишили ще на деякий час у Харкові. Вони охороняли будинки місцевого СБУ і міліції. І це за умови, що у кожній з названих структур були свої озброєні люди. Частина бійців залишилася вартувати будівлю облдержадміністрації.
Через два роки після того п’ятеро «ягуарівців» отримали ордени «За мужність» III ступеня. Як зазначено в указі глави держави, «за особисті заслуги у захисті територіальної цілісності Української держави, мужність і високий професіоналізм, виявлені у протидії проявам сепаратизму в Харківській області у квітні 2014 року». Такої нагороди удостоєні полковник Сергій Трофименко, підполковник Валентин Сірак, капітан Артем Грушко, молодший лейтенант Олександр Война та старший прапорщик Валентин Бжезицький. Дехто з нагороджених зізнався у розмові, що почувається незручно перед побратимами. Кажуть, всі діяли на одному «полі» бою. Але начальству видніше. Про спецоперацію калинівського «Ягуару» нагадує памятний знак, встановлений у приміщенні Харківської ОДА.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Алина Харченко
Сепар Торонтуй reply Алина Харченко
Попрыгай.
Сепар Торонтуй