Що робити з річками-«смердючками»? У Вінниці обговорюють проєкт розвитку

На фото річка Тяжилівка, яка вважається однією з найдовших малих річок Вінниці. Її довжина в межах міста складає близько 10.3 км

• Малі річки сприймаються вінничанами, як «смердючки». Але загалом їх довжина в сім разів більша за довжину річки Південний Буг в межах Вінниці.
• Зараз — це осередки забруднення від промислових об’єктів та гаражів, стихійні звалища, та ще й зариті у підземні колектори.
• У майбутньому вони мають стати зеленими оазами у спекотному місті.
• Як цього досягти? Проєкт змін зараз обговорюють і невдовзі будуть громадські слухання.

На громадські обговорення подали проєкт «Концепції розвитку малих річок Вінниці-2035». Про це дізналися з сайту Вінницької міської ради.

«Малі річки є невіддільною частиною міської екосистеми. Вони створюють неповторні ландшафти, що мають потенціал позитивно впливати на ментальне та фізичне здоров’я вінничан, — йдеться в описі. — Це неоціненний природний ресурс, який, у разі втрати, не підлягає повноцінному відновленню. Тому основною задачею є зміна підходів до взаємодії з малими річками та інтеграція їх у міський простір та життя мешканців».

Що він передбачає? Ми переглянули 60 сторінок документа, щоб виділити з нього ключове.

Як малі річки стали річками-«вонючками»

Загалом, на території громади є 63 малих річки та струмки. Назви мають лише 12: Вишня, Вінничка, Тяжилівка, П’ятничанка, Дьогтянець, Дьогтянчик, Лісова, Каліча, Шереметка, Скакунка, Вельбешівка, Сониця. 

Однак найзвичнішою назвою для містян є «смердючка» («вонючка») для позначення будь-якої з перелічених малих річок. Загальна їх довжина в межах міста складає 109 кілометрів, що у сім разів більше, ніж довжина річки Південний Буг в межах Вінниці (14 км).

І стан усіх струмків та малих річок незадовільний: 74% річок і струмків Вінниці мають низький ступінь забруднення; 20% — середній ступінь забруднення; 6% — високий ступінь — на річках Південний Буг, Тяжилівка та Дьогтянець.

Джерелами забруднення є: промислові підприємства, житлова забудова, транспортна інфраструктура (дороги, гаражні кооперативи, автозаправні станції). 

Види забруднень: побутові скиди, некоректно організовані вуличні вбиральні та вигрібні ями, промислові скиди, тверді побутові відходи (стихійні сміттєзвалища).

До того ж щоб річки не заважали будівництву та господарській діяльності людини, їхні русла міняють: заривають під землю (яскравий приклад, річка Каліча, в якої 500 з 800 метрів річища проходить у підземному колекторі); осушують (приміром, через висадку городів в межах прибережної смуги річки Дьогтянець); створюють ставки (зокрема, Вишенське озеро, яке насправді є річкою Вишня, яку штучно поділили на каскад ставів).

В умовах потепління та зміни клімату, це все в купі позбавляє малих річок від їхніх ресурсів «живлення» — висихають струмки, зменшується кількість дощових стоків та інше, що збільшує кількість води у річках. І звісно, це негативно впливає на рослинність, яка проростає уздовж берегів річок.

Що з цим робити

Команда дослідників з «Інституту розвитку міст» розробила рекомендації про те, що ж робити з малими річками. Якщо коротко, їх треба діставати з бетону, систематично працювати над їх очищенням, висаджувати нові рослини та проводити пропаганду серед мешканців щодо правильного використання цього ресурсу.

Адже на думку дослідників, малі річки для Вінниці є невикористаними елементами «зеленого каркаса» — працюючи з ними можна створити чудові зони відпочинку, які ще й до того ж будуть охолоджувати повітря довкола (навіть у спеку, проточна вода у річках залишається холодною - авт.).

Плюс, якщо якісно попрацювати з озелененням берегів малих річок, то вони стануть додатковими легенями Вінниці, що позитивно впливатиме на здоров’я мешканців міста.

Як досягти позитивних змін: інструкція до дії

Щоб малі річки перестали бути «смердючками», дослідники виділили чотири ключових принципи: ліквідація джерел забруднень, забезпечення вільно плинності річища, природний стан берегів - рельєф, ґрунт і рослинність; захист місцевого біорізноманіття.

Їх досягти можна виконанням наступних рекомендацій:

• Проводити регулярні обстеження та перевірки домогосподарств та суб’єктів господарювання поблизу малих річок на предмет скидів відходів.
• Сприяти підключенню до централізованого водовідведення домогосподарств поблизу малих річок.
• Проводити регулярні заходи та прибирання русел та берегів річок від твердих побутових відходів, та будівельних відходів.
• Забезпечити моніторинг якості води в малих річках.
• При плануванні та реалізації проектів в межах поблизу малих річок, що передбачають транспортну інфраструктуру, забезпечувати фільтрування дощової води, перед її потраплянням у водойму. Рекомендовано природним дренажем - водопроникне мощення, різні шари ґрунтового покриву, спеціальні види рослин.

• Не створювати штучних корсетів для водойм – лотки, підземні колектори,бетонні русла та береги.
• Плануючи та реалізуючи проекти в зоні малих річок, русла яких наразі закриті – під землею або в бетонних лотках, — передбачати відкриття русла та повернення його до природного стану.
• При необхідності берегоукріплення, використовувати природні методи. Берегоукріплення має відбуватися шляхом озеленення берегової лінії рослинами (зокрема, деревами та кущами) з потужною розгалуженою кореневою системою і стійкими до затоплення, оскільки це найбільш екологічний і естетичний спосіб. Укріплення берегів бетоном не є сталим рішенням.
• Сприяти вільній течії річок, нейтралізовувати перешкоди та не врегульовувати русло, створюючи ставки, копанки та водосховища.
• Не осушувати вологі та болотні місцевості.

• У межах ПЗС річок у місті забезпечувати натуральний рельєф, природний покрив берегів та місцеву рослинність.
• Зберігати місцеві природні біотопи. При нових проектах на берегах малих річок підсаджувати нові рослини у разі «оголення» поверхонь — коли знімається бетон, відбуваються будівельні роботи, що пошкодили природний рослинний покрив, зрізаються інвазиви.
• Залишати старі колоди та гілки в межах ПЗС для розвитку місцевого біорізноманіття.
• Проводити регулярні заходи щодо боротьби з інвазійними (становлять значну загрозу для місцевої флори) видами рослин на берегах річок.

Далі можете переглянути повністю проєкт «Концепції розвитку малих річок Вінниці 2035»:

Я маю пропозиції та зауваження. Як їх висловити?

Зараз проєкт на стадії громадського обговорення. До 9 травня (включно) можете надіслати свою письмову пропозицію за цією адресою: 21050 м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59, телефон: (0432)59-53-58. Або на електронну пошту [email protected].

Обов’язково! Вказати у листі своє прізвище, ім’я та по батькові; місце проживання та поставити свій підпис. Для юридичних осіб треба вказувати найменування та місцезнаходження компанії. Якщо не виконаєте цю умову — вашу пропозицію/зауваження не розглянуть.

Або:

Приходьте на громадські слухання з обговорення проєкту Концепції розвитку малих річок. Вони відбудуться 9 травня о 17.00 за адресою: вулиця Григорія Сковороди (колишня Пушкіна), 11. Це приміщення хабу «Місто змістів».

Читайте також:

Що ви знаєте про міста та містечка Вінниччини? Тест від «20 хвилин

Джерело Пресвятої Богородиці у Літині: що це за місце і чому його вважають святим

Грант на створення зеленої зони площею 200 квадратів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.