•Герой України з Літина Сергій Собко став командиром 128-ї гірськопіхотної бригади
•Підполковник Собко один з героїв фільму «Рейд», знятому за бойовими діями в АТО
•Наш земляк повернувся з навчання в Америці – і знов відправився на війну
Факт призначення Сергія Собка на посаду командира бригади підтвердив журналісту «20 хвилин» його батько, вчитель Літинської школи №2 Станіслав Собко. Понад рік офіцер навчався за міжнародною освітньою військовою програмою у Командно-штабному коледжі армії США. Навчальний заклад готує офіцерів для подальшої служби на керівних посадах. «Знань багато не буває», - часто повторює офіцер. Перед війною Собко провів дев’ять місяців на стажуванні на навчальній базі у штаті Джорджія. Вивчав курс офіцерів-піхотинців американської армії, зокрема, з організації і тактики ведення бою. Каже, без отриманих знань було б непросто командувати підрозділом в умовах бойових дій в зоні АТО. Загалом офіцер отримав вишкіл у п’яти арміях країн НАТО.
На навчання до США у минулому році підполковник Собко відбув з посади заступника командира 30-ї окремої механізованої бригади. Після повернення декілька днів провів у батьків в Літині. Потім отримав призначення на посаду. Нового командира представили у бригаді, штаб якої дислокується в Мукачево на Закарпатті. Після того Сергій відправився в АТО, де його бійці несуть службу. Підполковник не приховує, що для нього велика честь очолити підрозділ. 128-а під командуванням попередника полковника Сергія Шаптали брала участь у найзапекліших боях, проявила мужність і героїзм. Новий комбриг каже, що відчуває колосальну відповідальність не тільки за підлеглих, а й за їхніх рідних.
Під час спілкування з офіцером журналіст «20 хвилин» звернув увагу на декілька рис його характеру. Сергій - скромний. Коли нагородили Золотою Зіркою Героя України не повідомив про це навіть батькам. Не раз запитував, чому цікавимося тільки ним, а не підлеглими. Наголошував, що це не його особиста нагорода. Це спільна заслуга очолюваного ним підрозділу. Сергій -об’єктивний. Не перебирає на себе чужі заслуги. З приводу документального фільму «Рейд» зробив уточнення. Каже, з 400 кілометрів шляху, про який йдеться у фільмі, він з підрозділом пройшов частину.
-Мій підрозділ брав участь в рейді від Петрівського, що поблизу Савур-Могили, до Міусинська, - уточнює підполковник. - Це набагато коротша відстань. 400 кілометрів - це загальний рейд, який провели аеромобільні підрозділи і різні бригади.
За мужність і відвагу, вміле керівництво підрозділом під час рейду у тилу ворога наш земляк удостоєний звання Героя України.
-Наше спілкування з сином у то тривожне для всіх літо 2104-го відбувалося не так часто, як хотілося, і було дуже коротким у часі, - розповідає батько Героя Станіслав Антонович. – Нам з дружиною достатньо було почути голос сина і то вже вважали удачею. Це означало, що він живий. Бувало, ночами не спали. Погані передчуття не давали можливості зімкнути очі. Що характерно, було це якраз у той час, коли Сергію під час рейду доводилося вступати у бій. Про це дізналися пізніше, коли повернувся додому. Весь час він відповідав по телефону коротко: «Справи нормально. У вас як?». І тільки одного разу я почув іншу відповідь: «Погано, тату…» Дякувати долі, син залишився живий.
Золотий медаліст Літинської школи №2 Сергій Собко міг обрати будь-який навчальний заклад. Але він облюбував професію військового. До речі, військовим мріяв стати його батько. Зробити йому це не вдалося. Натомість офіцером служить син.
Таких, як Сергій Собко, називають новою елітою української армії. Вони мають ґрунтовні теоретичні знання плюс бойовий досвід. Підполковник Собко з червоним дипломом закінчив Одеський інституту Сухопутних військ. Здобув сертифікати армій країн НАТО (США, Канади, Німеччини, Норвегії) про опанування курсу з організації і тактики ведення бою, брав участь у миротворчій операції у Косово – це не повний перелік багажу знань і досвіду 33-річного підполковника. Служив у 30-й окремій механізованій бригаді, обіймав посади від командира взводу гранатометників до заступника комбрига.
Крім Золотої Зірки Героя, офіцер удостоєний низки інших нагород і відзнак - нагрудних знаків «Воїн-миротворець», «Учасник навчань «Перспектива 2012» та медаллю НАТО «Non Article V» за участь в миротворчій операції. Його портрет на обласній Дошці пошани у Вінниці.
Побажаймо земляку успіхів на новому поприщі. Щасти, комбриг! тобі і твоїм підлеглим!
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер