«Ракета юкрейн!» - вигукували американці у Вашингтоні марафонцю з Вінниці

«Ракета юкрейн!» - вигукували американці у Вашингтоні марафонцю з Вінниці
Цей прапор Микола Рудик брав з собою в Америку
  • Поранений на Майдані вінничанин Микола Рудик у Вашингтоні здолав дистанцію 42-го марафону морської піхоти США.
  • Організатори змагань були спантеличені стартом нашого земляка. Чому?
  • Що подарував американський генерал вінничанину

Вдруге українці взяли участь у щорічному марафоні Морської піхоти США. Серед десяти наших спортсменів був вінничанин Микола Рудик. Під час Революції Гідності він, професійний марафонець, зазнав важкого поранення. Тоді його лікували у Польщі.Там лікарі дістали кулю, що застрягла в голові. У Києві не наважувалися на таку операцію. Після тривалого перебування на лікарняному ліжку та реабілітації спортсмен знову вирішив спробувати свої сили у марафоні. Зізнається, що неабияк ризикував. Каже, допомогла віра у нескореність. І,звичайно, наполегливі тренування. Постійну підтримку відчуває від дружини пані Галини і донечки Вікторії, нині вона студентка університету у Ванкувері.

Це був його перший після поранення марафон. Чим вінничанин так вразив американців? Про це, а також про враження від перебування за океаном, пан Микола розповів журналісту 20 хвилин/RIA

Не запросили росіян і північних корейців

Традиційно стартували учасники змагань у парку біля будинку Капітолію. Частина спортсменів брала участь у забігові на 10 км, інші – на марафонську дистанцію. Змагання проводяться у пам'ять про загиблих військових. На них запрошують воїнів з багатьох країн світу. Микола Рудик уточнив: не було представників Росії і Північної Кореї. Перед стартом панувала прекрасна атмосфера. Зібралося багато людей. Звучала музика. Лунали патріотичні гасла. Саме це окрилило нашого земляка. Виконали Гімн Америки. Після того представники української діаспори, які прийшли підтримати земляків, разом з командою заспівали «Ще не вмерла України…» Пан Микола людина емоційна. Каже, одразу зі старту рвонув, ніби на крилах.

Відео дня

-Забув про свої болячки, про те, що сили не ті, що раніше, - розповідає чоловік. -Чув різні вигуки. Хтось кричав «Україна, вперед!». Від когось долетіло слово «ракета».

Він знає англійську, бо багато разів виступав і в Америці, і в інших країнах світу. За його словами, перші 10 кілометрів пробіг, як справжній спортсмен – за 32 хвилини. Навіть гадки не мав, наскільки спантеличені були в цей час організатори і судді. Про це йому розповіли пізніше, після фінішу.

Американці говорили, що це нереально – пораненій людині долати дистанцію з таким часом. Представники нашої команди пояснили, що Рудик марафонець, що після поранення втратив ще й око. Не всі осколки дістали з голови. Втім, все це було в документах. Організатори ще раз переглянули їх, поки спортсмен біг дистанцію.

Такий стрімкий старт мало не призвів до передчасного фінішу.

«Путлєр фак!»

Дистанція пролягала по місцевості зі спусками, підйомами, поворотами. Уздовж траси перебували уболівальники. Через певну відстань стояли столики з водою та бананами.  Микола не витрачав час на поповнення сил чи вгамування спраги. Хоча день видався сонячний. На 18-му кілометрі марафону сталося непередбачуване. Поруч з трасою грав духовий оркестр. Коли вінничан пробігав цю частину, труби зазвучали особливо гучно. Їх різкі звуки доповнило гупання барабану.

-Відчув різкий біль у лівій частині голови, - згадує пан Микола. – Це моє болюче місце. Тай на це око не бачу. На мить в очах потемніло. В голові запаморочилося. Перше, що я зробив, збавив темп. На щастя, втримався на ногах. Продовжував біг. На ходьбу не переходив жодного разу за весь час марафону.

Чоловік хвилювався, бо підчас реабілітації після таких симптомів інколи втрачав свідомість. Бувало виходив на тренування, а до тями повертався… у лікарні.

Дуже дорога нагорода для майданівця Рудика - медаль памяті Героїв Небесної Сотні

-Дякувати долі, вже півроку нема таких випадків, - говорить він. - Дасть Бог одужаю, то ще й в АТО попрошуся.  Сидіти дома і думати, що за тебе все зроблять, це неправильно. Ось ці хлопці так не робили (показує плакат на стіні з фотографіями Героїв Небесної Сотні- Авт).

Рудик першим прийшов до фінішу. Дистанцію у 42 км 195 метрів здолав за три години одну хвилину. На фініші чув радісні вигуки: «Юкрейн!», «Україна й Америка – разом назавжди!», «Путлєр фак!». Щоразу відповідав: «Слава Україні».

-Я біг не заради своєї слави, не для встановлення результату, не заради нагороди,- каже Микола. – Заради памяті Героїв Небесної Сотні, загиблих в Іловайську і під Дебальцево, заради нашого Героя Василя Сліпака, всіх, хто віддав життя за Україну у боротьбі з російським агресором.

Про талановитого оперного співака Сліпака загадав неспроста. З ним познайомився у Парижі під час першої у Франції акції протесту проти побиття студентів на київському Майдані. На той час Рудик працював у Франції. Залишив роботу і поїхав на Майдан.

«Дякую за службу!» - кажуть на вулиці американським солдатам

Микола Рудик вражений доброзичливим ставленням американців до членів нашої делегації. Генерал морпіхів США, який спілкувався з ними, говорив, що українці – нація нескорених. Це видно у ваших очах. У вас є чому повчитися. Микола зауважує: «Люблять сильних, сміливих, тому й кажуть так на нашу адресу. Американці добре розуміють, хто є хто у протистоянні на Донбасі». Генерал подарував саме вінничанину американську медаль.

Дома господаря з нетерпінням чекав вірний друг - собака Біл. Без нього не обходиться жодне тренування

Проживала наша команда на військовій базі морських піхотинців. Вона дислокується приблизно за 30 км від Вашингтона. Жили в окремій казармі. Кожен день бачилися з піхотинцями.

-Снідали разом з солдатами в одній їдальні, - каже пан Микола. – Сніданки були ситні.  Ще звернув увагу, що в них нема солдафонщини. Не ходять в їдальню строєм. Йдуть як в ресторан, групами чи поодинці. На сніданок відведено півтори години. Не побачив муштри на плацу з криками на зразок  нашого: «Вище ногу!» чи «Тягнути носок!». Зате кожен день було чути, як військові тренуються у стрільбі. Місця для цього обладнані на території бази.

Співрозмовник особисто бачив, з якою повагою прості американці ставляться до людини у військовому однострої. Коли вийшли з музею в Пентагоні (це одна з багатьох екскурсій, які організовували для українців), звернув увагу, як молодь говорила солдату: «Дякуємо за службу!».

Донечка Вікторія у Ванкувері тримала кулачки за батька, а потім щиро привітала з перемогою

-В Америці велика довіра між військовими і поліцією, - продовжує співрозмовник. – Нашим би поліцейським повчитися в американців, як виконувати свої обов’язки! І поліція, і військові надзвичайно дорожать честю мундира. Відповідно мають довіру від суспільства. До тих, хто зазнав поранення при виконані обов’язків, держава, як кажуть, готова небо прихилити. У нас, на жаль, поки що такого нема.

У пятницю увечері Рудик повернувся у Вінницю

Як про таке мовчати: обід і вечеря – за власний кошт спортсменів

Снідали наші спортсмени у їдальні з морпіхами, а обід і вечеря – за свій рахунок. Співрозмовник просив про це не говорити. Мовляв, не варто додавати ложку дьогтю. Нам тут всі плещуть в долоні, називають патріотами, вітають з перемогою і раптом… ложка дьогтю. Не погоджуюся з паном Миколою. Навпаки, про таке треба писати. Бо наші поранені заслуговують поваги й уваги не менше, ніж американці.

На одному із фото з учасниками марафону видно начальника Генштабу Віктора Муженка. Цікаво, він також харчувався за власний рахунок?

Представники діаспори на прощання дали кожному з українців по $50. Наші не спромоглися забезпечити десятьох поранених.

-Лікаря з нами теж не було, - відповідає на моє питання співрозмовник. – Самі приймали знеболюючі. Кожен мав свої ліки.

Перед поїздкою їм видали комплект спортивної форми – футболку і шорти. « У такій формі неможливо бігти дистанцію, - пояснив Микола організаторам після того, як отримав її. – Вона натирає. Та й не відображає кольори прапора нашої держави. Шорти чорні, футболка кольору хакі. Я не одягав її. Взяв комплект збірної – синьо-жовтого кольору з написом на англійській назви держави. Тому був найбільш упізнаваним для уболівальників. Власні кросівки протер. Це був мій другий марафон у них.

Для довідки

Микола Рудик майстер спорту з міжнародного класу. Неодноразовий переможець і призер міжнародних змагань з марафону (дистанція 42 км.195 метрів).

До дірки стер кросівки

Найкращий результат – 2 год. 12 хв. (Ліон, Франція, 1999 р.). Під час 20-ти марафонів показував час – 2,13-2,14 год. (останній раз в Амстердамі у 2013 р.).Учасник двох міжнародних змагань у Швейцарських Альпах з бігу на дистанцію 55 км ( 2 місце у 2006 р., третє – у 2002 р.).

Після виступу у США у жовтні 2017, де його результат став найкращим серед марафонців, має намір спробувати сили у ще одному з марафонів. 

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (3)
  • Задунайский Торонтуй

    == майстер спорту з міжнародного класу.

    ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
  • Задунайский Торонтуй

    Как бы это еще этим американцам лизнуть жопу?
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
21:11 В Україні планують закрити майже всі сільські школи 20:17 У Козятині чоловік осквернив Меморіал полеглим воїнам 19:46 Під час спільного застілля донька побила батька сокирою 19:15 Екстремальна їзда на даху Range Rover: як поліція покарала «каскадерів» photo_camera Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 18:27 «Патрульний мало не зашпортнувся з TruСАМ у руках». За що поліцейські покарали подружжя військових офіцерів? 18:21 До яких лікарів можна звернутися без електронного направлення? 17:58 Зібрали 66 тисяч гривень на ЗСУ. В техколеджі відбувся благодійний бал в стилі 60 – 70 років photo_camera 17:23 Родинам полеглих військових у Вінниці вручили державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно photo_camera 16:46 ТОП 3 ідеї, як відсвяткувати день народження сучасного підлітка у Вінниці (партнерський проєкт) 16:19 Сьогодні у Вінниці завершують опалювальний сезон 15:30 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 15:21 З палаючої квартири на вулиці Дачній у Вінниці врятували чоловіка 15:15 Власна справа від 100 тисяч гривень: який готовий бізнес можна придбати у Вінниці photo_camera 14:24 Чемпіон підняв гирю 220 разів. В області визначили найкращих спортсменів серед аграріїв 14:14 У лабораторії виготовляли кілограм амфетаміну на місяць і збували через мережу клієнтів у Вінниці play_circle_filled photo_camera 13:20 Напівфабрикати: шкода чи користь? (партнерський проєкт) 13:16 Внаслідок масштабного обстрілу 22 березня пошкоджені всі енергоблоки на Ладижинській ТЕС 12:57 Чому «Долина» має забрати водомати з Вінниці? Отримали пояснення від мерії 12:12 Судитимуть ділків, які пропонували «посприяти» отримати посаду ректора медуніверситету
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up