Ставка Гітлера «Вервольф». Чому підземне місто на сім поверхів — це міф

• Біля Стрижавки знаходяться руїни гітлеровської ставки «Вервольф». 
• Відомо, що фюрер тут перебував 156 днів й особисто дав наказ про знищення об’єкта, коли радянські війська підступали до Вінниці.
• Водночас з цим об’єктом пов’язано чимало міфів та легенд, яке розвінчують дослідники історії.

На youtube-каналі «Pressing» опублікували відео, присвячене таємним об’єктам гітлерівської Німеччини в Україні. Серед них згадується й ставка «Вервольф». За цим посиланням ви можете переглянути відео повністю, ми ж з нього виділили головне і виклали у цей текст.

Хто вигадав легенду про підземне місто

Зараз «Вервольф» виглядає як звичайний парк із підозрілими бетонними скелями. У часи Другої світової війни тут було автономне містечко для Гітлера та верхівки: 83 дерев'яних будинки, три бункери та навіть басейн. Тут вирувало життя і створювалися плани з захоплення нових територій СРСР.

Військовий історик Андрій Швачко вивчає ставку Гітлера «Вервольф» уже понад 10 років. Разом з бельгійським дослідником Мартіном Богартом написали книгу «Ставка Гітлера «Вервольф», де розбивають десятки міфів про цей об’єкт.

Певно, найпопулярніший з них, що на «Вервольфі» є ціле підземне місто, аж на сім поверхів, з величезними бункерами.

— Ми досліджували це питання, навіть з погляду геології. Під нами знаходиться український гранітний щит: два-три метри під поверхнею залягає граніт. Ми знаємо точно, коли ставка почала будуватися у Вінниці — 11 грудня 1941 року. І знаємо, що у квітні 1942 року вона уже була готова. За цей короткий термін провести такі величезні роботи неможливо, — говорить Андрій Швачко.

Вигадку про підземне місто «Вервольф» могла спричинити нічна пиятика.

— Був такий лікар Фердинанд Заурбрух. Під час своєї подорожі він зупинився у Стрижавці, на території ставки. Тут він добряче перебрав алкоголю разом з офіцерами, які у нетверезому стані розповідали йому різноманітні казочки, — каже дослідник. — Після війни він опинився в Америці. Там написав книгу під назвою «Це було моє життя». Вона вийшла у 1951 році. В ній згадав про своє перебування у 1942-му у «Вервольфі». Вперше повідомив про існування глибокого підземелля у ставці Гітлера. До того часу про таке не згадував ніхто.

З іншого боку за дослідженням, яке опублікував на своєму сайті Вінницький обласний краєзнавчий музей, методом вертикального електрорезонансного зондування були виявлені рукотворні підземні об’єкти.

«На території ставки фіксується сигнал від будівлі в чотири поверхи з бетонними перекриттями, тунелем на глибині 9,96 – 11,75 м», — йдеться в дослідженні.

Хто насправді будував «Вервольф»

Спочатку «Вервольф» мали будувати на Полтавщині. Є версія від радянських істориків, що Гітлер злякався партизанів, тому вирішив побудувати біля Вінниці.

— Є спогади одного з німецьких офіцерів, який служив у штабі у Вінниці. Він згадував, що в місті, у 1942 році, тихе, мирне життя. Ви спокійно можете ходити й вдень, і ввечері по місту. А на Житомирщині можна було в будь-який час чекати на напад партизанів, тому офіцери пересувалися містом у супроводу озброєної охорони, — каже Андрій Швачко.

Насправді ж основна проблема була в логістиці. У Полтавській області на той час не було залізниці, тому обрали більш розвинену Вінниччину.

Автобани, лінію Зігфріда та і ставку в Стрижавці будувала одна компанія — організація Тодта. Це військовий будівельний гігант, який масштабувався настільки, що на піку мав під 1,5 мільйона працівників. 

І ще одна легенда — «Вервольф» будували багато полонених червоноармійців, яких потім розстріляли.

— Мій друг, дослідник Мартін Богарт, знайшов документи організації Тодта про кількість та приналежність людей до різних категорій, які працювали на ставці, — каже Андрій Швачко. — Всередині працювали головним чином іноземні фахівці: чехи, поляки, німці. Військовополонені займалися лише одним — прокладали стежки та шляхи, які знаходилися на ставці. Іншим вони тут не займалися.

— А ваша думка, розстріляли цих людей, які будували ставку Гітлера?

— Уявіть ситуацію: привезли робітників в ліс, які не знають місцевості, не розуміють, де вони знаходяться. То навіщо їх тоді розстрілювати? — відповів Швачко. — Теж саме з іноземними працівниками. Вони приїхали сюди, виконали свій шмат роботи — наприклад, провели електрику — і поїхали на наступний об'єкт працювати, яких була велика кількість. Тому я вважаю, що розстріл людей, які будували Вервольф, це вигадка та легенда.

Єдине, що збереглося в майже ідеальному стані — басейн на ставці Вервольф. Здавалося б, що тут німці просто відпочивали. Але насправді вода з нього використовувалася як протипожежний засіб. І такі басейни на той час будувалися ледь не при кожному військовому об'єкту.

Про перебування Гітлера на ставці

Поблизу ставки знаходиться гранітний кар’єр, який діяв й під час Другої світової війни. З ним пов’язана цікава історія.

— Одного дня на кар’єрі був вибух, щоб видобути граніт. Але керівництво не повідомило про цей вибух комендатуру ставки. Будинок Гітлера знаходився в 1 - 1,5 кілометра від кар’єру. Вікна були відчинені. І цей вибух він та його оточення добре почули та нажахалися. Це зрозуміло, бо воєнний час, німці на окупованій території і можна очікувати всього що завгодно, — розповідає дослідник історії Андрій Швачко.

Він знайшов у документах комендатури, що після цього випадку працівникам кар’єру заборонили виконувати будь-які шумні роботи, поки на ставці перебуває Адольф Гітлер.

Залишки будинку, в якому проживав фюрер, збереглися і по сьогодні. Будівля була з'єднана з великим бункером. Збереглися шматки бетону бункера та червоні сходи на ганку. Їх можна побачити й на світлинах, де Гітлер стоїть біля входу в дім, читає документи, а поруч з ним його вівчарка Блонді.

— Номер будинку Гітлера на ставці Вервольф — 11. Чому не номер 1? Відомо, що Гітлер відповідав на це питання своєму оточенню: «я і так знаю, що я перша людина в Райху», — каже Андрій Швачко.

Відомо, що він майже не покидав свій дім на ставці. Андрій Швачко каже, що це не тому, що Гітлер боявся за своє життя, а тому, що в нього не було вільного часу.

— У той час, коли Гіммлер їздив до Вінниці, де гуляв, ходив у театр, то Гітлер постійно знаходився на ставці. Казав, що йому немає коли їздити, адже він планував військові операції, слідкував за ситуацією на фронті тощо, — каже військовий історик.

Як знищували військовий об'єкт у Стрижавці

У 1943-му Німеччина стала відступати з окупованих земель України. Радянська армія, завдяки м’ясним штурмам, відвоювала території. Гітлер впевнено рухався до поразки. 

— Його генерал доповів фюреру, що радянські війська знаходяться вже за 60 кілометрів до Вервольфу. Вони можуть захопити об'єкт і виставити його як свій трофей. Гітлер, не відхиляючись від військової мапи, просто сказав два слова: «Підірвати та спалити», — говорить історик Андрій Швачко.

Фюрер віддав наказ про знищення «Вервольфа» в грудні 1943-го. Це усе робилося через авіабомби, які закладали усередину бункерів. Об'єкт уже був замінований, але наказ виконали тільки в березні 1944-го.

— Я гадаю, тут мова не про саботаж, а про корисний умисел. Ставка продовжила діяти навіть без Гітлера, тут сиділи німецькі генерали. І вони говорили, що будемо зі ставки відступати, тоді й підірвемо. А так нам потрібно її ще використовувати, принаймні як помешкання, — каже дослідник історії.

Поряд зі знищеними бункерами Вервольфу — знищена російська техніка сучасної російсько-української війни. Це як нагадування, що вороги, як приходять на нашу землю, рано чи пізно закінчують однаково.

Читайте також:

Садиба у Вінниці і палац у Вороновиці: про спадок, який залишила родина Грохольських

Таємниця зарослого цвинтаря у Болгані: чи справді він проклятий?

Кельце, Південний Буг, Центральний: розповідаємо про будівлі, яких більше не побачиш у Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.