Понад 20 мільйонів гривень хочуть витратити на ремонт історичних пам’яток

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

Ухвалили зміни до програми реставрації пам’яток архітектури.
За нею у 2020 році займуться реставрацією «Будинку залізничників», Садиби Коцюбинського, особняка капітана Длуголенцького.
Реальна потреба значно більша: 60 зі 120 пам’яток архітектури потребують невідкладної реставрації.

На сесії міськради, 27 грудня, депутати погодили зміни до Програми реставрації пам’яток архітектури на 2018-2020 роки. У змінах йдеться про реставрацію тільки семи з десяти об’єктів. Раніше писали, що потреба в реставрації пам’яток історії значно більша: 60 зі 120 будинків потребують невідкладного ремонту.

Загалом, у 2020 році планують витратити на реставрацію 21 мільйон 808 тисяч гривень. Історичні будинки, які отримають ремонт:

Літній театр

Хлібна, 1

Відео дня

Побудований в 1947-1948 роках. Автор проекту — архітектор Костянтин Бірюков. Він також розробив Генеральний план з повоєнної реконструкції парку. Спершу будівля театру була маленькою та дерев’яною, а вже потім її збільшили та обклали цеглою. На той час, за акустичними характеристиками, це було краще приміщення у Вінниці.

На реставрацію виділили 182 529 гривень у 2018 році та скасували виділення видатків на 2020 рік. Раніше планували витратити на цей об’єкт 2 мільйони гривень.

Загальна ж вартість відновлення цього об’єкту — 95 мільйонів (!) гривень.

Гімназія у «Мурах»

Монастирська, 4

Збудована у 1912 році, у південній частині «Мурів». У будівлі були одночасно жіноча та чоловіча гімназії. У 1919 році тут розташовувалося Міністерство освіти УНР. А під час Другої світової війни приміщення було пошкоджене вогнем. Будинок відновили у 60-х роках. А потім розмістили в ньому середню школу №29, де здобували освіту майже 900 учнів. З 1993 року в приміщенні гімназії діє Вінницький технічний ліцей.

На реставрацію виділили 340 871 гривні у 2018 році та 5,3 мільйона гривень у 2019 році. Видатків на 2020 рік не заплановано.

Школа-гімназія №2

Соборна, 94

Школа №2 є пам’яткою архітектури: її збудували по проекту архітектора Григорія Артинова, в 1900-1901 роках. І вже за перші десятиліття існування вона втратила свій оригінальний вигляд: у 1936 році було зведено третій поверх і будівельники зруйнували розкішне панорамне вікно.

До речі, цей заклад, на той час, був єдиною гімназією для жінок у всій Подільській губернії. Тут вчилися дівчата здобували 7-8 класну освіту та ставали вчительками. А порядки були суворими:

«Плаття щодня міряли лінійкою, щоб ні в якому випадку довжина сукні не була менша навіть на один сантиметр. Якщо ученицю бачили в місті і вона там була одягнена якось непристойно чи порушувала правила етикету, то її чекала сувора догана», — пишуть в спільноті «Історія міст у ретро-листівках».

На 2020 рік запланували виділити 14 мільйонів 653 тисячі гривень.

Готель «Франсуа»

Соборна, 50

Готель побудований у 1912 році, майже одночасно зі своїм конкурентом «Савоєм». Останній зводили за кошти пронімецької партії. Вважалося, що назва цього готелю натякала на першого короля об'єднаної Італії Віктора-Еммануїла ІІ, який походив з Савойської династії й належав до германофільської партії. А готель «Франсуа» будували франкофіли, тому його назва натякає на їхню зовнішньополітичну орієнтацію.

На реставрацію вже витратили 2 мільйони 264 тисяч гривень, а у 2019-му виділили ще 1 мільйон гривень. Наступного року на цей дім витратять ще 600 тисяч гривень.

Будинок Залізничників

Замостянська, 27

У 1911 році на місці будинку була Вознесенська церква, яку в 1929 ліквідувала радянська влада, а споруду віддала під кінотеатр. У 1944 році в цей будинок влучила авіаційна бомба, тож після війни, в 1946-1947 роках тут звели нову споруду — житловий будинок, де більшість мешканців були залізничниками Вінницької залізної дороги. Проект будинку виконаний організацією «Облпроект» під керівництвом головного архітектора області Антонія Крейчі.

У 2019 році на цей будинок витратили 450 тисяч гривень, щоб розробити проектно-кошторисну документацію. А у 2020 році почнуть роботи: зокрема, перекриють покрівлю, на що хочуть виділити 4,9 мільйона гривень.

«Житловий будинок»

Соборна, 75

Про історію дому інформації у мережі вкрай мало. Відомо, що він побудований на початку 20 століття. І 25 липня 1997 року внесений в перелік пам’яток архітектури рішенням Вінницької ОДА під номером 248 (охоронний номер 369-М).

У часи СРСР в цьому домі знаходився магазин електротоварів «Електрон» і обкомівський гастроном №3

На його реставрацію заклали 180 тисяч 400 гривень, які витратять на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Садиба Коцюбинського

Бевза, 15

Історія садиби починається з 19 століття, коли дід Михайла Коцюбинського, Максим Абаза, переїхав до Вінниці. На Замості збудував хутір, який назвав «Абазівка».

На хуторі було сім будівель, серед яких хата, комора, стайня з возовнею і дровником, хлів, клуня, шопа й стодола. У 1864 році тут народився Михайло Коцюбинський, який жив на хуторі до 1897 року (з перервами). Нині на території Абазівки збереглося три меморіальні об’єкти – хата, комора і сторожка.

На реставрацію витратили 1,5 мільйона гривень у 2019 році та ще 621 тисячу гривень планують закласти на продовження робіт у 2020 році.

Особняк Длуголенцького

Магістратська, 66

Дім для капітана Любомира Длуголенцького звели на початку 20 століття. Автор проекту невідомий, але в побудові є елементи творчості Григорія Артинова. Ця споруда нагадує корабель: велике вікно будинку зроблене у формі корми, є елементи, які нагадують ніс корабля, його кіль. Після революції 1917-го, у особняку Длуголенцького розміщувався штаб командира червоного козацтва Віталія Примакова. Нині у ньому діє дитяча художня школа.

На реставрацію планують виділити 800 тисяч гривень у 2020 році.

На об’єкти «Особняк» на вулиці Пушкіна, 11 та «Башта та Мур» за адресою Мури, 1 депутати не запланували видатки у 2020 році.

Також з програми виключили об’єкти: Особняк капітан Четкова (Пушкіна, 38), Будинок окружного суду (Грушевського, 17), Будинок міської думи (Соборна, 67), Особняк Львовича (Петлюри, 15).

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)