У Вінниці попрощалися із ще одним захисником країни - Валентином Белінським, який служив у 59-й бригаді

-Я не був у той час поруч з Валентином, - розповів командир батальйону, що входить до складу 59-ї бригади, Сергій Котенко. – Підлеглі розповіли, як все сталося. Вранці 10 вересня Валентин поскаржився хлопцям, які були поруч, що почувається не кращим чином. Пішов прилягти. Через деякий час до нього зайшов один із солдатів, щоб поцікавитися, як він себе почуває. Але Валентин нічого не відповів на звернення до нього. Він уже був мертвий. Медики констатували серцеву недостатність.

Росіяни підтягують війська до лінії зіткнення

Коли полковник Котенко говорив про Белінського, в його очах блистіли сльози. Дужий на вигляд чоловік, який з перших днів у зоні бойових дій, не міг стримати хвилювання. «Валентин був надійною, мужньою і водночас доброю людиною,- каже комбат. – Умів впливати на інших, залагоджувати конфліктні ситуації, допомагав молодим, застругав їх від необачних дій».

Нині 59-а бригада знаходиться у Станиці Луганській. За декілька днів перед тим, як Валентина не стало, місцеві «сепари» підняли бунт. Сталося це пізно увечері. «Мені зателефонували підлеглі і розповіли, що назріває конфлікт, - каже полковник. – Я одразу виїхав на місце. Там уже був Белінський зі своїми хлопцями. Саме завдяки Валентину вдалося залагодити неприємну ситуацію. Він надто дохідливо роз’яснив місцевим, чому у Станиці Луганській знаходяться військові. Принаймні мені цього вже не довелося робити. А ті, хто «розігрівав» присутніх, заспокоїлися».

-Невже дотепер місцеві не змінили свою думку у ставленні до наших військових? – запитав журналіст RIA у полковника.

-Про що ви говорите, - каже полковник. – Переконати сепаратистів неможливо. Коли ще тверезі, мовчать. Тільки вип’ють, починають співати своєї: «Чого ви сюди прийшли?.. »

Ще одну тривожну новину повідомив комбат під час спілкування з журналістом. За його словами, протягом останнього часу Росія все більше й більше підтягує свої підрозділи до лінії зіткнення. Принаймні це фіксує розвідка і безпілотники 59-ї бригади.

-Не буває такого дня, щоб не обстрілювали наш підрозділ, - говорить полковник. – Поки я добирався у Вінницю, щоб попрощатися з Белінським, мені повідомили про черговий обстріл. Загиблих, на щастя, нема, але двоє бійців зазнали контузії. Один з них – вінничанин.

Коли комбат згадує про загиблого Валентина Белінського, перед очима щоразу постає одна й та само картина: Валентин виносить на руках з поля бою пораненого солдата. «Він був козацької статури, - каже полковник. – Міг підняти будь-яку вагу. Та ще й сміливий, яких пошукати!»  

150 поїздок на передову

-Свою  першу волонтерську поїздку у зону АТО я здійснила разом з Валентином Белінським, - розповіла  відомий волонтер Людмила Бобровська. – І ви знаєте, це була та сама Станиця Луганська. Пригадую той жахливий 2014-й. У будь-яку мить можна було потрапити під обстріл і на цьому могла закінчитися наша поїздка. Але ми про це не говорили. Бажання було одне – допомогти тим, кому ще важче. Так сталося, що саме у Станиці Луганській через чотири роки після того у Валентина зупинилося серце.

Про смерть Белінського пані Людмила дізналася під час чергової поїздки до наших бійців. Повернулася, не доїхавши до кінця маршруту, щоб встигнути віддати останню шану побратиму. Волонтери підрахували, що пан Валентин здійснив не менше 150 поїздок у зону бойових дій.  

-Він пройшов усю лінію фронту, - каже волонтер Василь Нечипорук, який з Валентином їздив до бійців, починаючи з 2014-го. – Простіше визначити, у яких саме місцях Валік не був. Якщо, звичайно, такі знайдуться. Скрізь був…

Створив Службу волонтерської доставки

Валентину Белінському 20 серпня нинішнього року виповнилося 53. Він вінничанин, закінчив Вінницький технічний університет. Займався бізнесом. Створив громадську організацію «Благодійний фонд «Служба волонтерської доставки». У нинішньому році підписав контракт із Збройними силами, став служити водієм-санітаром. Медицина його приваблювала тому, що один з батьків працював медиком. У нього залишилася дружина, четверо дітей.

Поховали відважного патріота  на Алеї слави на Центральному кладовищі Вінниці.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам захисника рідної землі. Вічна пам'ять Герою!