«Покажуть, як тато з донечкою читають вірш»: у Ладижині презентують книгу про Миколу Лупиніса

«Покажуть, як тато з донечкою читають вірш»: у Ладижині презентують книгу про Миколу Лупиніса
Олеся видала книгу про коханого чоловіка Миколу Лупиніса, а їхня донечка Марійка під час презентації прочитає вірш її татуся 29 серпня у Ладижині
  • Боєць батальйону «Сармат» Микола Лупиніс був сином відомого дисидента Анатолія Лупиніса — засновника УНА-УНСО, в’язня радянських концтаборів та психлікарень. Його друзі кажуть, що Микола любив Україну більше, ніж життя.
  • Дізнатися про Героя можна з книги, яку підготувала його дружина пані Олеся. Презентація запланована на 29 серпня о 16-й годині у Ладижинському центрі «Спадщина». Прийдіть, згадайте Героя, дізнайтеся більше про нього.

«Душа говорить римою» — так називається книга про Миколу Лупиніса. Гарна назва. Поетична. Образна. Видання книги здійснила дружина Героя — пані Олеся. Журналіст «20 хвилин» розмовляв з нею. Цікавився, що саме можна прочитати у книзі, як її створювали.

Не сумнівався у Перемозі, сумніви були в іншому

— Коля писав вірші, — говорить пані Олеся. — Можна було видати поетичну збірку. Але хотілося, щоб люди більше дізналися про нього. Подумала, що варто додати тексти, в яких розповідається про нього. Це матеріали, які друкувалися у ЗМІ при житті мого чоловіка, батька нашої донечки. На сторінках книги можна ознайомитися з думками і роздумами Миколи Лупоніса. Це думки великого патріота рідної держави. Є також спогади друзів. І, звичайно, його вірші. Таке враження, що вони писані душею і зігріті серцем. Кажу це без перебільшення. Прочитайте — переконаєтесь!

Відео дня

До речі, книга починається роздумами Миколи Лупиніса.   

— Я дуже радію, що в мене є можливість захищати Україну, — говорив при житті майбутній воїн. — Мене завжди оточували Герої: мій батько —невтомний борець за незалежність України, його друзі-УНСОвці — учасники воєнних дій та революцій. На той час я був малий і не міг брати участі у тих подіях. Думав: «Ось вони — герої! А я — так собі, тиняюся біля них». Але коли почалася Революція Гідності, війна, я зрозумів, що нашому поколінню теж випадає доля боротьби за незалежну Україну. І я гордий з того, що можу особисто брати в цьому участь. Це важке випробування для нашого суспільства, але саме зараз гартується українська нація, український народ. Високою ціною, ціною найкращих людей. Я жодної секунди не сумніваюся, що ми переможемо. Але чи оцінять це українці, які залишаться живими і будуть відновлювати державу з руїн? Ось  у цьому я сумніваюся».

Всі кошти від продажу книги передадуть військовим

Згадати про Миколу Лупиніса прийдуть учасники війни, ті, хто виконував бойові завдання в  АТО/ООС. На творчу зустріч запросили майстрів слова з Ладижинського творчого об’єднання «Стожари». Приїдуть представники Тульчинського фахового коледжу. У залі будуть небайдужі мешканці міста.

Олеся розповість, як вдалося видати книгу. Каже, без підтримки міської влади нічого б не вийшло. До речі, презентацію видання також відбуватиметься за підтримки Ладижинської міськради. Назве тих, хто долучився до підготовки видання — редакторів, фотографа, верстальника.  Над дизайном обкладинки пані Олеся працювала особисто.

Найбільш хвилюючим епізодом цього заходу стане читання вірша Миколи Лупиніса і його донечки Марійки. Співрозмовниця каже, що читання вірша удвох тата і донечки є у відеозапису. Його покажуть учасникам зустрічі.

Марійка трохи захворіла, сказала під час нашої розмови Олеся. Лікується. Сподіваємося, до дня презентації книги дитина одужає і буде присутня у залі з усіма.

Дівчинка дуже схожа на тата. Не тільки зовні, а й характером. Принаймні так стверджує мама. Хто, як не вона, найкраще знає свою дитину.

Найбільше, чим вразила Марійка маму, це був випадок на кладовищі біля могили дорогої їм людини.

— Мамо, відкопай тата, щоб ще раз побачити його, — такі слова пані Олеся почула одного разу від донечки.

Під час розмови Олеся повідомила, що всі кошти від продажу книги передадуть нашим військовим, які нині боронять країну.

Обіцяв все життя дарувати гортензії

Він справді був незвичайною людиною — Микола Лупиніс. У книзі «Душа говорить римою» є вірш, присвячений своїй коханій дівчині. У поетичній формі закоханий хлопець освідчується тій, кому пропонує руку і серце. Олеся згадує, як чоловік приємно вразив її привітанням з Днем матері. При цьому зауважив, що це перше таке свято у її житті після того, як вона стала мамою. Олеся не знає, можливо, так само роблять інші чоловіки, але для неї це вітання залишилося у пам’яті назавжди.

На своїй сторінці у Фейсбуці Олеся поділилася спогадами про Миколу. Її слова западають у душу.

— Ти хотів мати маленький, затишний будиночок, хотів вечорами вмощуватися в дерев’яне крісло-гойдалку і дивитись, як в каміні тихенько потріскує вогник, — читаємо у дописі пані Олесі. — Своїм гарним, мелодійним голосом розповідати мені та доні захоплюючі історії. Казав, як до Марії-Анни приходитимуть хлопці, то ти їх усіх будеш тестувати на придатність та любов до України. Казав, як постарієш, будеш дідом-буркотуном, який весь час згадує про війну. Казав, скільки б років шлюбу не було, увесь час даруватимеш мені гортензії і наш будинок буде обставлений запашними квітами як знак нашого вічного кохання.

— Ми мали прожити з тобою щасливе життя, Миколо! Але ти загинув молодим. Таким і залишишся назавжди: сильним, усміхненим, з жагою до життя та сповнений великої та вічної любови до нас з донечкою. Я завжди залишуся для тебе твоєю єдиною коханою дружиною, а мені залишається пронести наше вічне кохання й безмежну вдячність тобі за життя. З нездійсненною шостою річницею нашого весілля! 2019-2024 р.р. Це лише цифри, бо моя любов до тебе жива… Не так все мало бути...

Нагадуємо, презентація книги Миколи Лупиніса «Душа говорить римою» відбудеться 29 серпня 2025 року о 16.00 у Ладижині, в центрі «Спадщина».

Пам’ятаймо тих, хто віддав за нас найдорожче — своє життя!

Про Миколу Лупиніса ми розповідали раніше у цій публікації.
 

Читайте також:

«Фортифікації порожні через вас, мамині сонечка»: військовий з Бара — про вимоги з фронту до влади

«Якщо є підозра, оголошуйте, якщо нема — закривайте справу»: два роки слідство блокує роботу заводу

Об’єкт без інформаційного стенду, але з телефоном: що будують на вулиці Заболотного?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
  • Sergey Grey
    Твоє ім'я назавжди залишиться в історії 131 окремого розвідувального батальйону.
  • Знав особисто Покійного Миколу,зовсім молодим хлопчиком,приїхав в Умань ,жив на квартирі,дуже бідував,працював разом з Покійним Володимиром Гамалицею,займався журналістикою,шкода ,Втратили ЩИРОГО УКРАЇНЦЯ.

keyboard_arrow_up