Півмільйона компенсації — за шість переломів. Як вінничанин у Польщі добився виплат за травму ноги

Богдан Мельник: -Не поспішайте після травми вертатися додому, поляки тільки цього й чекають, щоб не платити

Водій електрокара, розвертаючи транспортний засіб, зачепив ящик з металевими заготовками. Поруч працював Богдан Мельник. Його нога опинилася затиснута металом. Сталося це на одному з підприємств Польщі з виготовлення металоконструкцій.

— Шість переломів на стопі лівої ноги! Такою була травма, — розповідає чоловік.

Йому радили їхати додому. Особливо наполягали на цьому поляки. Свої теж казали, що нікому нічого не зможе довести. Він вчинив по-іншому. Два роки добивався компенсації і таки отримав її.

Поради вінничанина стануть у нагоді іншим заробітчанам.

Травма не з моєї вини

— Я працював на своєму робочому місці, — розповідає Богдан. – У тому, що сталося, не було моєї вини. Робітники бачили, що це зробив поляк, водій електрокара.  

Від нестерпного болю він мало не знепритомнів. Закричав. Відчув, як кров залила взуття. Стати на ногу не міг. Його під руки привели у кімнату майстра. Надали першу допомогу. Ногу перебинтували.

— Я просив викликати швидку, — говорить Богдан. – Майстер одразу взявся за телефон. З розмови зрозумів, що він спілкується ніяк не з медиками. За три роки роботи у Польщі я добре вивчив їхню мову. Поляк турбувався не про моє здоров’я. Він з кимось обговорював ситуацію. Було видно по ньому, що панікує. Коли я вдруге нагадав про швидку, він взагалі вийшов з кімнати і там продовжував розмову.

Травмований чоловік на одній нозі дострибав на вулицю. Сів під деревом, аби бути, як мовиться, на очах в інших. Каже, там до нього підійшов керівник підприємства. Він же власним автомобілем доправив постраждалого до місцевої лікарні.

— У палату мене доставили у шоковому стані, — продовжує Богдан. — Після допомоги лікарів заснув.  Лікар сказав, що на нозі шість переломів. Наклали гіпс. Щоправда, дивувала настороженість медиків. Вони майже не розмовляли зі мною. На запитання, чи повідомили про травму у поліцію або прокуратуру, не відповідали.

Так минув тиждень. Богдан вирішив сам викликати поліцію. Коли приїхали поліцейські, розповів їм про все, що з ним сталося і де саме зазнав травми. Невдовзі після того українця, який пересувався на інвалідному візку, виписали з лікарні.

— Пояснили це тим, що порушив лікарняний режим, — усміхається співрозмовник. – Мовляв, виїжджав за межі території. Я дійсно виїжджав, купував воду у кіоску. Адміністрація лікарні мала повідомити у правоохоронні органи про травму заробітчанина. Вона цього не зробила. Поліція дізналася про це від мене. Мабуть, зі мною поквиталися.

Спираючись на милицю, Богдан добрався до місця, де проживали українці.

— Наші люди теж ставляться один до одного по-різному, — говорить чоловік. – Відчув це на собі. Нас було понад десять чоловік. Проживали у двох кімнатах будинку, який надала фабрика. Приблизно половина з наших допомагали мені, хто більше, хто вряди-годи, а інші сповідували наш український принцип – моя хата скраю.

Відмовся від слідства, бо постраждають всі

На фабриці травмованого українця всіляко умовляли відмовитися від претензій, аби поліцейські і прокуратура не проводили слідство. Йому казали так: «Якщо ти цього не зробиш, половина фабрики залишиться без роботи».

— Навіть наші заробітчани говорили те само, що й поляки, - розповідає Богдан. – Мовляв, нічого не докажеш, у них рука руку миє, але через тебе й ми можемо постраждати.

Після довгих роздумів, врешті-решт, він сказав хазяїну фабрики, що відмовляється від претензій до нього за умови, якщо йому будуть сплачувати страховку та возити до лікарень. Чоловік працював офіційно, мав трудову угоду. Каже, без такого документа можна було б взагалі забути про будь-які виплати.

Він розумів, що механізм розслідування уже запущено. Факт травматизму зафіксували поліцейські, які приїжджали на його виклик у лікарню, і він не міг залишитися поза увагою. Так воно й сталося – фабрика не уникла перевірки. Про це він дізнався пізніше.

Богдан став шукати адвокатів, які б взялися допомогти.

Адвокати не просили  аванс

— Адвокати у Польщі охоче беруться за такі справи, бо ні для кого там не секрет, як підприємці обдурюють наших заробітчан, — говорить Богдан Мельник. – Українці мало звертаються до них з однієї причини – вважають, що це дорого обійдеться. Насправді з мене не брали авансу. Свою частку захисники отримували тільки тоді, коли добивалися виплат. Гроші надходили частинами.

В укладеному договорі значилося, що їхній гонорар становить 22% від суми компенсації. Стільки ж передбачалося сплатити з одноразової допомоги.

— Моя справа була на 20 тисяч доларів, — говорить Богдан Мельник. – Так її оцінили адвокати.  Така цифра значилася у позовних документах  до суду. Мене одразу попередили, що навряд чи саме стільки повернуть.

До суду справа не дійшла. Як пояснив Мельник, кошти йому виплатили за домовленістю адвокатів з адміністрацією фабрики і страховими компаніями.

Що робити одразу після травми?

— У Польщі робота наших заробітчан починається з інструктажу інспектора з безпеки і гігєни праці (БГП), — ділиться думками вінничанин. — На жаль, більшість з наших формально ставиться до цієї процедури. Але саме цей фахівець є дуже важливою ланкою у випадку травматизму. Варто записати для себе його прізвище, телефон, адресу. Він опікується декількома підприємствами і де його робоче місце,  знає тільки він. Коли станеться біда, саме йому треба у першу чергу повідомити  про пригоду на виробництві.

За словами Богдана, старший зміни чи майстер має інформувати керівника підприємства. Той у свою чергу — інспектора БГП або прокуратуру.

— Запитайте їх, чи вони зробили це, — говорить співрозмовник. – Втім, дзвоніть самі. Але для цього треба знати телефони.

Не працюйте без договору чи угоди. Перед тим, як їх підписати, уважно прочитайте текст. Не знаєте польської, попросіть це зробити тих, хто володіє мовою.

Поляки-підприемці дуже бояться випадків травматизму

Богдан наголошує, що поляки-підприємці дуже бояться випадків травматизму. За це їх карають. Тому всіляко намагаються приховати будь-які факти травмувань. Постраждалого всіма способами стараються відправити додому – від умовлянь до погроз.  

З нашої фабрики четверо чоловіків повернулися додому з переломами рук і ніг. Без жодної компенсації. Так мало бути і зі мною. Вдалося вийти із ситуації по-іншому. Раджу не опускати руки. Ще краще бути дуже обачним, аби уникнути біди.

Тіло вивезли в ліс

Уже після зустрічі з Мельником він надіслав на Вайбер інформацію такого змісту: «Від польських адвокатів дізнався, що 13 липня помер на роботі українець. Тіло вивезли в ліс і там залишили».

Пізніше про цю страшну новину повідомили українські ЗМІ.

— Я готовий допомагати постраждалим, — говорить Богдан Мельник. – Сам пройшов цей шлях, маю знайомих адвокатів у Польщі, які сумлінно виконали свою справу у моїй ситуації. Можу порадити їх іншим постраждалим. Зрештою, моя освіта дає можливість розбиратися у ситуації.

Адвокат за фахом, майстер спорту з боксу

Богдан Мельник закінчив академію МВС. За фахом – юрист. Раніше служив у міліції. Майстер спорту з боксу, цим видом спорту займався ще зі школи. Під час служби брав участь у змаганнях з універсального бою. Виборов друге місце на всеукраїнських змаганнях серед поліцейських.

У 2016-му році поїхав у Польщу на заробітки. Кардинально змінив професію. Після навчання на кусах здобув спеціальність газоелектрозварювальника.

Нині чоловік вдома. Каже, за кордоном можна заробити тоді, коли маєш затребувану спеціальність. Інакше не варто їхати. Планує знову їхати за кордон, але вже не у Польщу.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.