«Пірнули» в дерибан: як забудували заплаву Вишенського озера і чи змінить щось суд?

• Суд про ділянку на місці забудованої частини озера Качатник у Вінниці може стати прецедентним. Суддя Оксана Венгрин 8 вересня розглядатиме справу, що потенційно відкриє шлях до повернення частини земель громадам.
• Міська влада у 2010 році роздала понад 100 ділянок у заплаві озера Качатник, що входить до каскаду Вишенських озер — усупереч Водному кодексу. Серед бенефіціарів — родичі, помічники й партійні колеги братів Ткачуків. Озеро поступово зникало, уже перетворилось на сітку приватних меж. Та слово за судом.

Близько 15 років тому за сприяння так званих «депутатів-меценатів» Геннадія та Ігоря Ткачуків Вінницька міська рада роздала понад сотню земельних ділянок у заплаві річки Вишня — попри пряму заборону Водного кодексу України. Землю отримали наближені до політиків особи: родичі, помічники, фіктивні власники, серед яких були й партійні функціонери. Рішення ухвалювались за часів Володимира Гройсмана, коли той був на посаді міського голови. Суддя Євген Овсюк згодом легалізував схему в суді, визнавши виділення законним.

Більше десятиліття, поки прокуратура формально «розслідувала» обставини справи, ніхто з причетних не був притягнутий до відповідальності. Водночас частину озера вже знищили, природна екосистема порушена, а міський мікроклімат зазнав непоправних змін. Лише нещодавно прокуратура подала до суду цивільний позов, який теоретично може повернути окремі ділянки у власність громади. Утім, ключові фігуранти — досі поза підозрою. 

За допомогою аналітичної системи YouControl знаходимо рішення по справі №127/16284/24, в якому йдеться про вимогу Вінницької обласної прокуратури скасувати право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану біля ставка «Качатник» у Вінниці.

Прокуратура зазначає, що ділянка належить до земель водного фонду і тому не могла бути передана у приватну власність, однак у 2015 році Вінницька міська рада затвердила проєкт землеустрою щодо її відведення. Позов спрямований проти власника, а також третіх осіб — міськради та Держгеокадастру. Прокуратура вимагає визнати незаконним рішення ради, скасувати право власності, повернути землю громаді та стягнути з відповідача 6 728 гривень судового збору.

Роками озеро Качатник, яке входить до каскаду Вишенських озер, у Вінниці зазнає поступового знищення: його навмисно засипають, осушують, а на місці природної водойми з’являються нові межі ділянок, які міська рада систематично виставляє на продаж через аукціони. Ми вже неодноразово повідомляли про схеми з привласненням земель водного фонду:

• На продаж виставили 15 ділянок біля ставу — мальовниче місце шукає нових власників

Наступний крок у цій справі — судове засідання про повернення земельних ділянок, розташованих просто посеред масиву засипаних водно-болотних угідь озера Качатник. Розгляд справи відбудеться у Вінницькому міському суді 8 вересня 2025 року о 15.30.

Поки ми очікуємо на розгляд справи та сподіваємося на виважене і справедливе рішення судді Оксани Венгрин варто знову згадати історію розподілу земель у заплаві Вишенського озера — одного з найбільших водно-болотних угідь у межах Вінниці, яке роками цілеспрямовано знищують.

Правові маніпуляції: як змінювали цільове призначення землі

Ще на початку 2000-х років каскад Вишенських озер, зокрема озеро Качатник, був однією з природних візитівок Вінниці. Площа самого Качатника тоді становила понад 22 гектари. Це була популярна зона відпочинку, де рибалили, прогулювались і просто насолоджувалися природою.

Проте вже до 2013 року площа водойми «скоротилася» до двох гектарів. Озеро масово засипали впродовж багатьох років, підводні джерела — зникали. Забудова у заплаві пришвидшила деградацію екосистеми.

«Ще трохи — і качки переходитимуть озеро пішки. Це вже не іронія, а гірка реальність. Озеро гине — і разом з ним гине частина міського середовища», — говорили місцеві.

Історія «узаконеного дерибану» почалась у 2007 році, коли міська рада надала сільськогосподарському товариству «Голуба нива» 20 гектарів у заплаві — нібито для ведення рибного господарства. Кінцевим беніфіціаром був Ігор Ткачук.

Наприкінці каденції у 2010 році депутати міської ради змінили цільове призначення землі, передавши її під індивідуальну садибну забудову. Міський голова Володимир Гройсман міг би застосувати право вето, щоб зберегти водний ресурс держави та запобігти діям, які суперечать закону й інтересам громади, проте не скористався цим правом. Рішення було підписане саме ним.

У 2011-2013 роках Вінницька міськрада погодила укріплення берегів — по суті, дала зелене світло забудові. Проєкт землеустрою був поданий до Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг для погодження, однак це управління відмовило у схваленні через порушення норм Водного кодексу. 

Незважаючи на протест з боку Держводагенції, міська влада подала до суду, і Вінницький міський суд визнав відмову Держводагенції незаконною. Це рішення дало змогу роздати понад 100 земельних ділянок у приватну власність прямо в заплаві річки, що суперечить законодавству та призвело до руйнації природної екосистеми. Далі уже державні органи не оскаржували це рішення.

Хто отримав землю?

Ігор Ткачук та члени його родини (дружина Людмила Станіславенко, син Сергій, брат Геннадій Ткачук) були серед основних одержувачів земельних ділянок у заплаві річки Вишенька — в межах озера Качатник.

Частину ділянок видавали посадовим особам, пов’язаним із політичною мережею «УДАР/БПП/Стратегія Гройсмана»:

• Людмила Станіславенко (на той час депутатка міськради, згодом — обласної);
• Юлія Волощук — керівниця «Голубої ниви»;
• помічники нардепа Ткачука: Олена Костюк, Ольга Власенко, Надія Вовк, Павло Солових;
• спостерігачі на виборах — Павло Барчишен, Федір Луценко, Вікторія Гандзій.

Також ділянки отримали помічники нардепа Геннадія Ткачука Олена Костюк, Юлія Волощук (керівник «Голубої Ниви»), Ольга Власенко, Надія Вовк та Павло Солових. Костюк також разом із Людмилою Станіславенко була співзасновницею ТОВ «АЯГіК», у якому Ігор Ткачук працював юристом.

Крім того ділянки дісталися працівнику приймальні молодіжного крила партії «Удар», від якої балотувалися Ткачуки, Вадиму Вічковському, співзасновнику компанії «Прайд-Захист Плюс» Олегу Красних, який заснував цю компанію разом із Сергієм Ткачуком. Також ділянки отримав Олег Легеза, який замінив Геннадія Ткачука у Вінницькій міськраді, коли той пішов у парламент. І ділянки поруч з Легезою мають ще троє людей з таким же прізвищем.

Загалом, згідно з дослідженням «Української правди», ділянки отримали не менше 10-ти людей, пов'язаних з династією Ткачуків.

Більше про біографію, досьє та масштабне розбазарювання земель водного фонду, до якого причетний народний обранець Геннадій Ткачук та його родина, можна дізнатись у матеріалі видання znaj.ua.

У 2016 році активісти піднімали питання незаконної забудови

Громадськість у серпні 2016 року заявляла про фальсифікацію рішень міської ради, які відкрили шлях до знищення природної водойми.

— Рішення міської ради було сфальсифіковано! — розповідала тоді нині покійна громадська активістка Таїсія Гайда. — Будівництво в заплаві Вишенського озера — це не просто порушення закону, це шлях до зникнення самого озера. Місто втратить пляжі, екосистему, а громада — доступ до природного відпочинку. Ми тоді зверталися до судів, до міської влади, щоб мінімізувати шкоду від цього конфлікту.

Мешканці села Пирогове згадували, як земля навколо озера потрапила у приватні руки. За їх словами, у лютому 2014 року в розпал Революції Гідності тодішній міський голова Володимир Гройсман одним підписом передав земельні ділянки навколо Качатника родині Ткачуків, які спочатку декларували намір розводити рибу, а згодом — розпаювали територію й передали її родичам.

Ситуацію коментувала і фахівчиня Ірина Войтюк, на той час виконуюча обов’язки начальника Вінницького регіонального управління водних ресурсів:

— Згідно з чинним Водним кодексом України, у заплавах малих річок, до яких належить і Вишенька, будь-яке будівництво суворо заборонено. Крім того, має бути забезпечений вільний доступ до водних об’єктів, адже всі води в країні — це надбання народу. Як вінничанам дістатися до озера, якщо всі прилеглі землі вже роздані під приватну забудову?

За її словами, у разі, якщо суд визнає передачу цих ділянок незаконною, місто має повне право скасувати їх. Та в такому випадку власники втратять і землю, і гроші — без компенсації. І це лише одне з багатьох болючих питань, які досі залишаються без відповіді.

Прокуратура прокидається, але... пізно?

У січні 2025 року Вінницька обласна прокуратура подала позов із вимогою накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в межах озера Качатник. Суд задовольнив позов і заборонив будь-які дії з відчуження цієї території.

Як зазначено в ухвалі справи №127/20446/24, Вінницька міська рада жодного разу не ініціювала процес повернення цієї землі у власність громади: не подавала позовів, не домагалась скасування реєстрації, не вимагала припинення права власності. Судом встановлено, що міська влада фактично самоусунулась від захисту інтересів громади — попри те, що йдеться про територію, яка, згідно з Водним кодексом, не могла бути передана у приватну власність.

З огляду на бездіяльність органу місцевого самоврядування, прокурор і звернувся до суду з відповідним позовом. Очікуємо на подальший розгляд цієї справи, який може призвести до повернення землі громаді.

 

Читайте також:

«Воював за країну, загинув від своїх»: у Погребищі під час затримання помер АТОвець Валерій Таранюк

«Ганяють під вікнами, як скажені, а потім десятки травм»: вінничани страждають від безконтрольних заїздів мотоциклістів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.