«Пам’ятник Інесмею — це удар по російській брехні»: як у Ямполі відстоюють нашу історію
- Ще одна туристична локація з’явилася у Ямполі — пам’ятник вождю сарматів царю Інесмею.
- Монумент є ще одним спростуванням російських наративів про те, що в українців нічого не було свого.
- Чому його встановили саме у Ямполі і що розповів про роботу над пам’ятником скульптор Микола Крижанівський?
Над пам’ятником царю сарматів Інесмею скульптор Микола Крижанівський працював з особливим натхненням. Про це він сказав на початку розмови з журналістом «20 хвилин».
— З таким захватом робив, що прямо аж! — розповідає скульптор. — Працював з величезним задоволенням. Мене дуже вразила ця історія: військові на фронті відстоюють нашу державність, а ямпільчани вирішили зробити це в тилу. Тому з цікавістю сприйняв пропозицію Ямпільської міськради виготовити пам’ятник. Сподобалася сама ідея — показати сарматського державотворця, воїна, який відстоював цю землю дві тисячі років тому. Робота, як кажуть, лягла на душу.
Співрозмовник наголошує: це не просто скульптура, це символ нашої ідентичності, тріумф історичної справедливості.
— Кожен мій удар по каменю був ще й ударом по імперських міфах, — каже скульптор. — Росіяни намагаються втоптати у небуття нашу пам’ять, а ми на фактах доводимо, що наша історія сягає у глибину віків. Київська Русь постала тоді, коли на місці московії були болота і жаби квакали.
За його словами, пам’ятником Інесмею ямпільчани стерли нашарування російської брехні. Кремлівський убивця постійно повторює, що не було такої держави, як Україна. Натомість ямпільчани зробили неоціненну справу: пам’ятник Інесмею працюватиме на утвердження нашої історії. В цьому його значимість.
Під час спілкування скульптор зізнався про сокровенне. Каже, працював з каменем, а в цей час в голові роїлися думки про події сивої давнини, що відбувалися тут, над Дністром, де встановили пам’ятник. Він знаходиться на березі Дністра на виїзді з Ямполя. Недалеко від того місця, де археологи під час розкопок кургану натрапили на поховання Інесмея.
Свої думки скульптор Крижанівський втілив у поетичні рядки: «Мій акінак, мій меч двосічний, злітає пил віків. Сарматський дух над нами вічно, цілую сталь нескорених братів».
Профіль такий, як на срібній монеті
— Відтворити зображення вождя сарматів Інесмея не складало труднощів, — продовжує скульптор Микола Крижанівський. — Його профіль є на срібних монетах. Їх знайшли у місці поховання. На скульптурі зображено портрет Інесмея. Тому можна сказати, що це портретна робота. Для скульптури використав камінь-пісковик, його запасами славиться Ямпільщина. Вибрали камінь з червоними прожилками, він додає зображенню обличчя особливого сприйняття.
Погляд Інесмея спрямований туди, куди направлені стріли лука — за Дністер. Оберігає кордони своєї землі. Відомо, що рубіж сарматів проходив по Дністру. На скульптурі є зображення тамги, це знак влади. Її, як і лук, стріли, акінак (короткий металевий меч), срібні монети і золоті речі, зокрема, золота шийна гривна, знайшли у кургані. Гривну носили лише царі.
Зверху до низу викарбувано літери, з яких складається ім’я сарматського вождя. Висота пам’ятника майже три метри. Його встановлено на незвичному постаменті. Для цього скульптор використав старі жорна, на яких колись розмелювали зерно на борошно. Каже, такий постамент перегукується з нашим землеробством.
— Дехто дорікає мені, мовляв, не було у нас царів, — говорить Микола Крижанівський. — Насправді сарматськими князями титулували себе Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. У своїх грамотах, універсалах, листах вони підписувалися «Князь Сарматський». Сармати, скіфи — це наше коріння, наш генокод. Маємо величезний пласт своєї історії. Я писав про це у статті для журналу «Українська державність». Згадував, що дехто з так званих істориків намагається довести, що й Трипілля теж не наше. Отакої! Їх не переконують навіть чисельні артефакти, які дотепер знаходять археологи.
За словами скульптора, у Ямполі продемонстрували, як має працювати монументальна пропаганда на висвітлення нашої історії.
— Маємо навчати дітей у школах, розповідати дорослим і людям старшого віку, що у нас була і є своя історія, своя держава, пам’ятати достойних державників, патріотів, минулих і нинішніх берегти все те, що в нас намагаються вкрасти московити, — каже на закінчення розмови Микола Крижанівський.
«Ми всі нащадки сарматів»
Однією з ініціаторок встановлення пам’ятника Інесмею була керівниця ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко. У розмові з журналістом «20 хвилин» пані Мирослава сказала, що їхня ГО «Туристична Ямпільщина» не могла залишити поза увагою факт сенсаційного археологічного відкриття. Зробили його туристичною принадою для гостей. Після виготовлення і встановлення пам’ятника з’явилася ще одна туристична локація.
Про це керівниця туристичної організації зробила хвилюючий допис у Фейсбуці.
«Чи замислювалися ви коли-небудь, чия кров тече у наших жилах? — такими словами починається текст. — У сиву дадвнину на наших землях панували мужні та волелюбні кочівники — сармати. Вони залишили нам у спадок те, що сьогодні є в ДНК кожного українця: благородство, відданість рідній землі та святе почуття побратимства. Саме тут, на благословенній Ямпільщині, у 1984 році археологи відкрили світу сенсацію — поховання легендарного сарматського царя Інесмея.
З ініціативи гордих своєю історією ямпільчан у місті з’явився величний пам’ятник цьому видатному володарю. На стрімкому схилі сивого Дністра, де небо торкається землі, височіє скульптура з білого пісковику. Це шедевр подільського митця Миколи Крижанівського.
Над безкраїми просторами, де вітер колише ковилу, гордо здіймається постать Інесмея: сміливий, відкритий погляд, спрямований у вічність; рука, що впевнено тримає меч-акинак, готовий захистити свій дім; золота гривна на шиї — символ царської влади; карбовані літери, що тримають крізь віки його ім'я — INESMEUS.
Стріли його лука направлені з межі рубежу сарматів. Потужне попередження: «Це наша земля, і ми її нікому не віддамо!»
Не дивно, що це місце стало магнітом для мандрівників, туристів та гостей міста. Тривалий час територія навколо пам’ятника залишалася невпорядкованою — заважали війна, виклики та інші турботи. Наразі ситуація змінилася кардинально. Завдяки Ямпільській міськраді, яка знає цінність культурної спадщини та розвитку туризму, справа зрушила з місця!
Щира вдячність за допомогу та патріотизм тим, хто доєднався до впорядкування території навколо пам’ятника Інесмею: заступнику міського голови Вадиму Семенюку;
Порогівському та Северинівському старостинським округам; Ямпільському комунальному підприємству; «Квітковій садибі» Катерини та Вадима Тарнавських та киянину Валентину Куцому.
Тепер до пам’ятника веде охайна, красива доріжка, барви якої нагадують про давні часи. Навколо зазеленів козацький ялівець, заколихалися високі степові трави та піднялися кущі духмяної лаванди.
І цар Інесмей ожив! Він знову гордо глянув на свої рідні простори й поблагословив нас, українців, на довге, вільне та щасливе життя на своїй землі!
Слава нашій історії! Слава нашим захисникам!».
Вінничани зуміли відстояти знахідку
Сенсаційною знахідкою назвали багате поховання сарматського царя Інесмея. Вінницькі археологи натрапили на нього під час дослідження одного з курганів над Дністром. Курган знаходився на полі біля села Пороги, що поруч з Ямполем. Експедицію очолював науковець з Вінниці Борис Лобай. Сталося це восени 1984 року.
Скарбниця сарматського володаря містила золоті прикраси, срібні монети, інші коштовності та парадну зброю. Найбільш відомим артефактом стала золота шийна гривна. Фахівці назвали її шедевром стародавнього ювелірного мистецтва.
Автор цієї публікації приїжджав на розкопки на березі Дністра. Деякі факти дотепер у кутках пам’яті. Запам’ятався шкіряний одяг, в якому поховали вождя сарматів. Куртка червоного кольору була оздоблена нашивними прикрасами із золота. Збереглися два пояси. На одному виднілися дві бляхи. Дослідження показали, що вони із золота. Другий пояс був портупейний. На обох можна було розгледіти зображення грифонів. Короткий меч мав позолочену рукоять. Поруч було жіноче поховання. Також з прикрасами.
Хто саме похований, фахівці, які досліджували знахідку, упізнали по зображенню на срібних монетах. «Базилевс Інесмей» — таким був напис на одній стороні монети. Їх карбували у 80-і роки першого століття нашої ери. На той час в Ольвії були вожді Форзой та його наступник Інесмей.
У сотні тисяч доларів оцінюється страхова вартість артефактів з кургану біля Ямполя. Не дивно, що зберігають їх у запасниках. Відвідувачам показують копії. Оригінали теж можна побачити. Тільки для цього передбачена спеціальна процедура, про яку розкажуть у музеї. До речі, сарматське золото могло опинитися у Києві. Його намагалося отримати керівництво столичного Музею історичних коштовностей. Втім, вінничани зуміли відстояти знахідку.
Вас може зацікавити:
«Ти народився у двох сорочках, десантнику»: як вчитель-ветеран розповідає учням про війну
Мріяв про музей мініатюр у Вінниці: на війні загинув онук майстра Михайла Маслюка
«Якщо повертаюся без чотирилапих, поїздка не вдалася»: три роки вінничанка рятує тварин з фронту
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
