Остання шана Герою: попрощалися з Євгенієм Барбарським з Крижопільської громади

• У понеділок, 8 травня, в с.Куниче відбувся чин поховання над Героєм Євгенієм Барбарським. 
• Його рідні, друзі, односельці, представники влади та жителі громади прийшли, щоб попрощатися з відважним бійцем та вшанували його пам’ять.

Сотні людей прийшли попрощатися з Героєм — військовим медиком лікувального відділення медичної роти, який загинув 3 травня 2023 року в районі Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомляє Крижопільска газета.

Земляки проводжали Євгенія Васильовича вулицями Куничого – тими вулицями, якими він не один рік спішив допомагати всім — старшим і молодшим, односельцям і приїжджим. Проводжали до місця, що мало б чекати його ще дуже довго — бо ж був молодим, життєрадісним, сильним і мужнім. Але вкотре підтвердилася розпачливо-гірка істина: війна забирає кращих.

…Коли Героя після відспівування винесли з храму, знову пішов дощ. Його холодні краплі робили ще ряснішими людські сльози на скорботному мітингу, що відбувся на сільському кладовищі.

Староста Соколівського старостинського округу Олег Хитрук каже про Женю як про надзвичайно щиру й добру людину. Мабуть, неможливо знайти того, кому він відмовив у допомозі чи кого образив. Він жалів усіх і все. Навіть гніздо ластівок на хаті не схотів руйнувати — навпаки, спеціальну поличку для птахів прилаштував.

Це ж підтверджують щемливі розповіді його землячок, зокрема Світлани Чепіль. Патріотом, людиною слова і неймовірно доброї душі називає Євгена Васильовича його колега-військова.

Сусідка Жені з болем говорить, що він, колись дуже розумна, добра дитина, а в дорослому житті — справжній патріот — заплатив найвищу ціну за те, щоб Україна вистояла у цій страшній війні. І просить підтримувати наших захисників, не забувати, у якому пеклі вони нині боронять рідну землю та кожного з нас, розуміти, який це біль — матерям хоронити своїх дітей.

Володимир Мороз передає мамі Героя прапор держави, яку боронив її синочок і за яку він віддав своє життя.

А матуся ледь тримається на ногах — бо через російських загарбників, їхніх посіпак назавжди болітиме вселенським болем її серце, бо їй, разом з тисячами українських матерів, доводиться переживати найстрашніше горе. І навіть в останні хвилини прощання вона просить розпачливо свою кровиночку: «Женчику, скажи до мене ще хоч раз мамусю…».

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття рідним загиблого Героя.

Нам є ким пишатися і за що боротися! Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

Прикордонника Олександра Крамаренка нагородили орденом «За мужність». Посмертно

Військовослужбовець «Снайпер» розповів про війну на Східному напрямку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.