Німець у Вінниці: про своїх дідів, війну і бестселер «У полоні»

Ернст Ройсс на ставці "Вервольф" переклад здійснювали студенти педуніверситету, які вивчають німецьку

Хто він, автор «У полоні»

Ернст Ройсс (55 років), за фахом юрист у галузі історії права, доктор юридичних наук, наукову роботу захистив на основі дослідження матеріалів часів післявоєнного перебування військ СРСР на частині території Східної Німеччини. До нашого міста прибув у рамках історико-краєзнавчого проекту «Поверення в колективну пам’ять суспільства забутих груп жертв Другої світової війни – шталагу №329 у Вінниці». Побував на місці знаходження табору, нині це вулиця Чехова, там дислокується військова частина, у музеї жертв нацизму на території ставки Гітлера «Вервольф», у психоневрологічній лікарні імені Ющенка, де в роки війни окупанти проводили експерименти над хворими.

Жанна Кеберляйн, представник ГО "Німецька молодь в Європі", допомогла у спілкуванні журналісту RIA з Ернстом Ройссом

Гість взяв участь у засіданні «круглого столу» у педагогічному університеті імені Коцюбинського на тему: «Пам'ять про Другу світову війну. Забуті жертви». Ознайомив учасників зі своєю книгою «У полоні».

-Прикро, що під час роботи над книгою не вдалося налагодити контакти з людьми, які б сприяли приїзду до Вінниці, - розповів журналісту RIA Ернст Ройсс. – Тоді це мало у кого викликало інтерес. У Німеччині взагалі до цієї теми не зверталися. Знайшов одну роботу про радянських військовополонених. Це була наукова робота одного з істориків. Моя книга – перша, де розповідається про полонених. Я був вражений, коли дізнався, що у німецькому полоні померли три мільйони радянських солдатів.

Фотографії вінничан і полонених шталагу

Документальна розповідь «У полоні» не була б така цікава без сюжетної лінії про двох дідів автора. Обидва побували у Вінниці: Ернст (на його честь батьки назвали автора книги «У полоні» - Авт.) служив у комендатурі шталагу №329 у званні фельдфебеля, а Лоренс перебував там у полоні. В інший час, звичайно.

На початку війни у таборі утримували радянських полонених, наприкінці – німецьких. За словами пана Ройсса, сюжетні лінії переплітаються між собою – розповіді про долю двох рідних йому людей змінюються фактами й документами про полонених.

У книзі є фотографії. Найбільш цікаві для нас ті, що зроблені у Вінниці у роки фашистської окупації. На них видно вулиці міста. На деяких світлинах зображені вінничани, дорослі і діти.

-У діда був альбом фотографій з війни, - продовжує співрозмовник. – Серед них знаходилися фото з Вінниці. Він робив їх, коли виходив у місто, а також фотографував полонених. Якось у музеї організовували виставку і попросили його надати альбом. після того альбом не повернули. Залишилися тільки окремі знімки – ті, що їх відібрали для виставки, і ті, які збереглися дома. Їх я використав у книзі.

Вже продано 20 тисяч примірників

Історія написання книги має свою передумову. Якось у російсько-німецькому музеї Другої світової війни «Берлін-Карлхорст» Ернст Ройсс оглядав виставку фотографій. До речі, у приміщенні, де нині згаданий музей, підписували акт капітуляції фашистської Німеччини. Його вразив знімок із зображенням розстрілу євреїв. прочитав підпис і звернув увагу на назву міста, де це відбувалося – Вінниця. Це слово він і раніше чув у родині. Знав, що у Вінниці під час війни побували обидва його діди. Ернст помер ще у 1952 році, тобто до народження внука, автора книги. Під час війни взимку 1942-43 років важко захворів. Його доправили у Хорватію на лікування. Там для нього участь у війні закінчилася. Лоренс прожив до 1981 року. Однак про війну внук з ним не говорив. Каже, на той час його ця тема не цікавила.

-Мій батько був проти того, щоб я виносив на загал біографію діда, який служив у комендатурі шталагу, - продовжує співрозмовник. – Хвилювався, щоб ми через це не мали проблем. мені довелося багато разів переконувати його, що шталаг це не концтабір.

Тепер батько гордиться тим, що роботу сина належно оцінили. За словами Ройсса, уже продано 20 тисяч примірників. Декілька разів довелося перевидавати книгу. Як стверджує співрозмовник, книгу неспроста назвали бестселером. Для окремої тематичної галузі – це рекорд у перевиданні і кількості примірників.

-Долі конкретних людей завжди викликають інтерес, - каже автор. – Вражають окремі деталі біографії. Наприклад, дід Лоренс опинився у полоні у квітні 1945-го. Причому, схопили його на підступах до Берліну. Звідти доправили до Вінниці. На фронт його мобілізували у 1942-му. Внук каже, сталося це після провалу бліц-кріг (блискавичної війни), що планував Гітлер. Лоренс пройшов короткі курси підготовки. Ройсс стверджує, що служба його не приваблювала. Не мав мотивації. Вважає, що відправили його як гарматне м'ясо. Під Новоросійськом дістав важке поранення і довго лікувався у шпиталях. Потім – знову на фронт, коли німці відступали. І недалеко від Берліна опинився у полоні. У шталазі №329 він пробув до 1947-го року. Звідти його переправили до Києва. Там ще два роки працював. Додому повернувся тільки у 1949-му.

… Екскурсією на ставці «Вервольф» і в музеї жертв нацизму провів керівник комплексу Сергій Гареник.

Переклад здійснювали студенти педуніверситету, які вивчають німецьку. Росмійською володіють ще двоє гостей,я кі супроводжували пана Ройсса.

Це – керівник відділу музею «Берлін-Карлхорст» Каролін Савчук та представник ГО «Німецька молодь в Європі» Жанна Кеберляйн. пані Жанна допомогла журналісту у спілкуванні з автором книги «У полоні». Гості з Берліна з інтересом слухали і фотографували об’єкти ставки. Сергій Гареник і Каролін Савчук говорили про можливість продовження контактів між закладами, в яких працюють. Берлінці оцінили щирість і гостинність вінничан. Відверто говорили, що їм у нас сподобалося. З Вінниці вони відбули до Києва. після екскурсії у столиці повернулися до Берліна.

Невдовзі учасники проекту матимуть можливість знову зустрітися з ними. З 18 листопада вінничани перебуватимуть у Берліні.

Потрібен переклад з німецької

Директор Інституту історії, етнології і права Вінницького педагогічного університету імені Коцюбинського Юрій Зінько:

Обклакдинка книги "У полоні"

-Ернст Ройсс залишив один примірник своєї книги нам на згадку, але ж вона на німецькій мові, тому про що йдеться, поки що невідомо, - каже пан Юрій. – Книга цінна тим, що в ній подано розповідь про період окупації з уст колишнього ворога, діда, який служив у комендатурі шталагу. По-друге, дуже багато посилань на документи. Тобто видання цінне ще й джерельною основою. Ну, і фотографії про Вінницю періоду окупації теж викликають інтерес. Зрозуміло, що окремі фрагменти будемо перекладати і використовувати у роботі. Повністю перекласти книгу буде непросто. На це потрібні кошти.

Створять пересувну виставку

Проект «Повернення в колективну пам'ять суспільства…» реалізовується громадською організацією «Народний Майдан Вінниччини» спільно з громадською організацією «Німецька молодь в Європі». Фінансується німецькою стороною і Вінницькою ОДА. Партнером є Інститут історії, етнології і права педагогічного університету імені Коцюбинського.  Розрахований на три роки.

- На основі зібраних матеріалів в українських та німецьких архівах буде створено пересувну виставку про військовополонених табору шталаг 329 та експерименти нацистів над психічно хворими лікарні імені Ющенка, - каже керівник організації «Народний Майдан Вінниччини» Таїсія Гайда. – Ще одна сторінка нашої співпраці з німецькою стороною – це налагодження стосунків з музеєм «Берлін-Карлхорст». Його представниця також побувала у Вінниці. Зокрема, її зацікавив той факт, що під час підписання акту капітуляції був солдат родом з Вінниці. Це Василь Батченко.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.