Нікому немає діла до прогульщиків аграрного універу, які транслюються на загал і на репіті

• Вже кілька місяців на двох величезних екранах, розміщених на фасаді адмінбудівлі аграрного університету, транслюють прізвища та ініціали студентів, які не відвідують пари.
• Таким чином керівництво вишу, певно, намагається боротися з прогульщиками. А чи не порушує ненароком Закон України про захист персональних даних?

Про «дно, яке пробив аграрний університет» ми дізналися з телеграм-каналів і вирішили пересвідчитись, бо, може, даремно намовляють на керівництво ВУЗу? Але ні. Все правильно. Висять «красені» на головній будівлі університету, видно їх здалеку та в радіусі майже 180 градусів.

Перед будівлею з «телевізорами», доглянута площа, обабіч якої розташовані зручні лавки. На них, в перервах між парами, сидять купки студентів і розважаються тим, що впізнають на екранах знайомих, які транслюються там на репіті.

— О глянь, ..., — показує пальцем і називає прізвище одногрупника, один з двох відпочиваючих студентів. Той у відповідь сміється.

— А вас не напружує те, що таким чином цих студентів, як би це сказати — принижують? Чи по-приколу посидіти і посміятись? — запитую я у веселунів.

— Чесно, мене це не стосується, я пари не прогулюю, а за інших не турбуюсь, — відповідає студент.

— А хто це придумав, не знаєте?

— Ні, і мені байдуже, — знову говорить він.

— Навіть, якби там було моє прізвище, було б байдуже. От якби там була моя фотка чи профіль з соцмереж, тоді це було б обурливо. А так…, хіба мало цих Бурячків в Україні, — каже вже інший студент.

@vn20minut 🙈 Як вам такий «креативний крок» керівництва Вінницького національного аграрного університету? Чи мотивувало б вас це частіше приходити на пари? #студенти #університет #вінниця2023 #універ ♬ Імператори - Вільні анархісти - Klavdia Petrivna

Тим часом, повз нас пройшло кілька здорових хлопців, які виявились першокурсниками університету. І на запитання, як вони ставляться до екранів з прогульщиками, видали вже очікувану відповідь.

— А ви не боїтесь стати наступними в списку? — запитую в хлопців.

— Ні.

— А уявіть наступне: прізвища з ініціалами студенти «проковтнули», але, може, це не дало очікуваного ефекту керівництву закладу і наступним кроком та важелем впливу стануть ваші фото?

— Так і буде, — кажуть хлопці.

А от дівчата в аграрному (попросили зберегти їх анонімность, до речі, як і всі інші люди, які зустрілися на території ВУЗу, — авт.) до екранів з прогульщиками ставляться вкрай негативно. І знають, що є студенти, які написали скаргу до Міносвіти, але не знають, чи знайшлись якісь важелі, щоб прибрати це все.

— Ці прізвища тут давно вже крутять, пару місяців точно, але чомусь тільки зараз всі звернули увагу, — кажуть студентки.

— А є якась студентська рада, яка б якось відстоювала інтереси студентів? — питаю в дівчат.

— Є якась, але їм байдуже. Хоча це позор. Тому що, яка кому різниця, що студент не відвідує пари. Це його особиста справа, проблема і відповідальність. Ми ж не знаємо причин пропусків, але клеймо прогульщика поставили.

Викладачі теж не в захваті

Трохи осторонь студентів на вулицю під час перерви вийшли і викладачі закладу. Їх думка щодо позориська, яке висить на стіні ВУЗу, була однозначною. Але говорити про це не кожен наважився.

Зокрема, кілька працівників навчального закладу відповіли наступне:

— Так як ми тут працюємо, ми казати нічого не будемо, і ви маєте зрозуміти чому.

Інші були більш відверті:

— От ви правильно сказали — це позорисько, — кажуть викладачі, яких я зустріла на території ВУЗу.

— А скаржитись?

— Та були скарги, але якось їх швидко загасили, листи до департаменту освіти писалися, але далі до міносвіти навряд чи доходили, — говорять працівники ВУЗу.

— А чия це все-таки була геніальна ідея?

— Хто придумав, ми не знаємо, але всі ідеї затверджуються, самі розумієте, ким і де, — кажуть викладачі.

— І потрапити туди, де все затверджується, не можливо, там просто фортеця, — відповідаю їм.

— Так, лише якщо на першому поверсі черговий з’єднає з приймальнею і ви домовитесь про зустріч…

До керівництва не потрапити 

В холі адмінбудівлі на дверях стояли чергова і, напевне, прибиральниця. Журналістку «в кабінети» не пропустили.

— Всі зараз на нараді, там немає нікого. Давайте зараз з’єднаємо вас з приймальнею, і ви зможете домовитися про зустріч, — каже чергова.

Про зустріч домовитись не вдалося. Не знаю, чия саме секретарка лише пообіцяла перетелефонувати і повідомити — захоче керівництво спілкуватись чи ні. Обіцянку від п'ятниці по сьогодні не виконала.

На сайті аграрного університету є контакти керівництва закладу. Але зателефонувавши за номером приймальні президента вишу, чутно в слухавці лише «Вхідний дзвінок заборонений». Така сама відповідь була і на дзвінок до ректора.

«Комутатор» — так називався контакт університету, зателефонувавши до якого почули неочікувані гудки і чоловічий голос. Той, правда, повідомив, що він нічого не знає і не вирішує, лише може з’єднати з приймальною. З другої спроби вже інший жіночий голос поцікавився причиною дзвінка. І знову знайома процедура: записати прізвище та ім’я журналіста, назву видання і номер телефону. Наостанок, голос пообіцяв поговорити з керівництвом університету про можливий коментар щодо екранів з прогульщиками. І перетелефонувати за будь-якої відповіді. Але не судилося.

Не судилося також і з обласним департаментом освіти. Там слухавку ніхто не брав. Але вдалося зв’язатися з міністерством освіти і науки (хвала соцмережам і офіційним сторінкам).

Написавши повідомлення про ситуацію з Вінницьким аграрним універом, а також проігноровані заяви студентів, журналістка запитала, може, в міносвіти є людина, яка б могла пролити світло на цю ситуацію.

Відповідь: Вітаємо! Радимо звернутися до пресслужби МОН. Надсилайте офіційний запит на [email protected] Щиро, МОН.

Свої права потрібно захищати

За словами юриста Аліни Шеремет, існує Закон України «Про захист персональних даних».

— Там чітко сказано, що без згоди суб’єкта персональних даних, тобто людини, не можна поширювати про неї інформацію, за якою людину можна ідентифікувати, — розповідає юрист. — Тим більше, якщо така інформація ганьбить честь та гідність людини.

Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення (стаття 14 Закону України «Про захист персональних даних»).

— Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних здійснює у тому числі Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, — розповідає Аліна Шеремет. — Тобто студенти можуть до нього звернутися як колективно, так і кожен індивідуально для захисту своїх порушених прав.

За словами юристки, уповноважений складає протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. А якщо діями вишу завдано моральної шкоди, студенти можуть звертатися з позовами до суду. Стаття про порушення законодавства у сфері захисту персональних даних 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На жаль, це адміністративне правопорушення поліція не фіксує.

Наостанок юрист додає, що прізвище та ініціали — це персональні дані, і вони не підлягають розголошенню. Але, коли студенти вступали до універу, то стовідсотково отримали на підпис заяву про дозвіл на обробку персональних даних. А в законі написано: якщо ви даєте згоду на зберігання і обробку ваших персональних даних, то ВУЗ, наприклад, може не те що на власний розсуд їх розголошувати, але він має право їх обробляти, зберігати і ними користуватися.

Єдиний момент — чи має право ВУЗ розголошувати ці персональні дані невизначеному колу, що і відбувається зараз на екранах?

Р.S.

Коли, я озвучила домашнім чергову маячню, яка відбувається в нашому місті, моя мама згадала, подібну ситуацію. За часів, коли не було ОСББ, у двори багатоповерхівок приїздив і ставав бусік. З самого ранку і до кінця робочого дня жіночий голос з ретранслятора голосив номери квартир, прізвища та ініціали власників і суми боргу за комуналку. Тривало це привселюдне лінчування доволі довго — рік точно. А потім, може, та жіночка охрипла, а на її місце ніхто не хотів. Або хтось згадав Закон?

Читайте також:

Бакалавр за три роки, а «заочку» — скасують. Готують зміни у вищій освіті

Батьки просять відновити офлайн навчання для молодших класів. ПЕТИЦІЯ

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.