Не змішуйте біопакети з поліетиленом: як працює компанія «Полімер» в умовах обмежень?

«Якщо біопакети змішати з поліетиленовими, тоді сировина стає непридатною для переробки, — каже директор ТОВ «Полімер» Дмитро Холод. — На жаль, ніхто про це не говорить»

• Держава обмежила продаж поліетиленових та пластикових виробів. Як у цих умовах працює вінницьке підприємство «Полімер», що спеціалізується на виготовленні такої продукції?
• Щоб вирішити проблему, однією забороною не обійтися. Що ще потрібно? Думками з цього приводу ділиться керівник ТОВ «Полімер» Дмитро Холод

Майже тридцять років у Вінниці працює ТОВ «Полімер». Починали з виготовлення простенької обкладинки для зошитів, а тепер мають широкий спектр виробів: від поліетиленових плівок та пакетів — до полімерних матеріалів для виробництва будівельних сумішей.

Як вплинули на роботу підприємства законодавчі вимоги про скорочення продажу поліетиленових пакетів та деяких видів пластикових виробів?

Про це розповів директор ТОВ «Полімер» Дмитро Холод. Говорив для учасників ГО «Вінницький Бізнес Клуб», яких приймав у себе на підприємстві: одне із зібрань Бізнес-клубу провели безпосередньо на виробництві. Сталося це після того, як «Полімер» поповнив ряди названої організації.

Пропонуємо фрагменти розповіді директора, повний текст можна прочитати у Фейсбуці на сторінці Бізнес-клубу.

Одразу зауважимо: підприємство «Полімер» не зазнало критично негативного впливу у зв’язку із обмеженням продажу деяких видів його продукції. Так стверджує керівник «Полімера» Дмитро Холод. Він так пояснив ситуацію: «Ми працюємо переважно у сегменті В2В, тобто продаємо свої вироби іншим компаніям, а не кінцевим споживачам». Отож, компанія має постійних замовників. До того ж, поліетиленові пакети — це тільки частина широкого спектру виробів. Втім, нові вимоги все-таки змусили дещо змінити у виробничих процесах.

Заборона не кращий варіант

Основними клієнтами «Полімера» є підприємства харчової промисловості. Замовляють продукцію також представники будівельної галузі: полімерні матеріали широко застосовуються у виробництві будівельних сумішей, гідроізоляційних покриттів, а також у пакуванні будматеріалів.

Ще одна категорія споживачів — склозаводи. На «Полімері» уточнили, що майже всі великі виробники скла в Україні використовують їхні вироби.

Мають попит термозбіжна упаковка та палетна плівка, вони потрібні для фіксації вантажів на піддонах, щоб захистити вироби від пошкоджень під час транспортування та зберігання товарів.

Як бачимо, у переліку названих виробів не значаться поліетиленові пакети. Які тоді корективи внесли у виробничий процес?

Дмитро Холод робить таке пояснення. Раніше виробляли пакети з первинної сировини, тобто з використанням пластику. Без цього не можна досягти міцності пакета. Тепер пакети роблять з вторинної сировини з мінімальним вмістом первинного пластику. При цьому пакети стали товстіші приблизно у два рази — з 25-35 мікрон до 50-55 мікрон. Щоб досягти нових стандартів, довелося модернізувати обладнання.

Фахівці підприємства зазначають, що заборона не кращий варіант і точно не найбільш ефективний. Ось як вони пояснюють свою точку зору. Постало питання, де брати вторинну сировину? Адже саме з неї тепер виготовляють пакети.

Підприємство змушене закуповувати вторинну сировину за рубежем. Завозять її переважно з Румунії та Польщі, частково закуповують у нашій державі. Наголошують, що нашої «вторинки» недостатньо для забезпечення потреб виробництва, тому й завозять з-за кордону.

— Щоб вторинної сировини було більше, потрібно розвивати переробні центри та сортувальні станції, які забезпечать якісне розділення пластику за типами, — говорить Дмитро Холод. — Що краща система сортування, то якіснішою та більш придатною для повторного використання буде сировина.

На жаль, в Україні поки недостатньо ефективно працює система збору та переробки пластику. Проте це напрямок, у якому потрібно рухатися, щоб не лише відповідати вимогам законодавства, а й мінімізувати вплив пластику на довкілля. Отож, слід фокусуватися на оптимізації збору та переробці відходів.

Співрозмовник звернув увагу на деталь, яку поки що не враховують при сортуванні відходів. Йдеться про біорозкладні пакети. Їх пропонують великі торговельні мережі на заміну поліетиленових пакетів. Зрозуміло, що вони підходять тільки для окремого типу товарів.

Фахівці «Полімера» стверджують, що активно вивчають таку продукцію. Кажуть, що тут є проблема, на яку варто б звернути увагу.

— Біорозкладні пакети потребують окремого сортування, — наголошує Дмитро Холод. — Якщо їх змішати із традиційними поліетиленовими, тоді вторинна сировина стає непридатною для переробки. На жаль, про це не знають споживачі, бо їм ніхто не говорить. Тому під час сортування біопакети здебільшого викидають у сміттєві баки разом з поліетиленом.

Без якісної упаковки — ніяк

Про вплив підприємства «Полімер» на навколишнє середовище — це те, про що чи не найчастіше запитують у його директора. Найперше, на чому наголошує Дмитро Холод, що їхнє виробництво має замкнутий цикл. Це значить, внутрішні відходи піддаються переробці і мають повторне використання. Така організація виробництва мінімізує негативний вплив на довкілля.

— Проте питання екології складніше, ніж здається на перший погляд, говорить Дмитро Холод. — Полімерна упаковка відіграє важливу роль у сучасному світі, тому  її вплив на довкілля потрібно розглядати комплексно. Адже поліетиленова упаковка допомагає зберігати продукти довше, зменшуючи кількість харчових відходів.

Без якісного пакування м’ясо псувалося б набагато швидше, хліб черствів би за лічені години, а багато інших продуктів узагалі не могли б транспортуватися на далекі відстані. Саме тому гнучка полімерна упаковка — один із найбільш екологічних та економічних матеріалів.

Якщо порівнювати з альтернативами, будь-який інший матеріал або дорожчий, або менш ефективний: скло — важке, потребує більше ресурсів для виробництва та транспортування; папір — не забезпечує герметичності, а його виробництво потребує вирубки дерев, метал — дорогий та не завжди придатний для пакування харчових продуктів.

Налагодження грамотно організованого сортування відходів, їх переробка виховання культури людей у поводженні з ними, причому, з раннього дитинства, — це ті вузькі місця, на вирішення яких слід звертати увагу у державі. Заборонні заходи не дадуть можливості досягти бажаних результатів.

Відмовилися від сировини держави-агресора

До початку повномасштабної війни росіян проти нашої держави вітчизняна галузь залежала від сировини держави-агресора. Підприємство «Полімер» одним з перших позбулося цієї залежності. Як пояснив його директор Дмитро Холод, зуміли оперативно налагодити нові ланцюжки постачання сировини і закуповують її в інших виробників.

Вінницький «Полімер» стає підприємством європейського рівня: отримали статус Авторизованого Економічного Оператора (АЕО) та впровадження системи менеджменту якості за стандартами ISO. Це не просто сертифікати, а визнання стабільності, прозорості та відповідності міжнародним вимогам. Працювати на рівні європейських вимог і стандартів — таким бачить своє майбутнє компанія.

Починали з простенької обкладинки для зошитів

Підприємство «Полімер» створили два брати-інженери. Було це майже 30 років тому. Першою продукцією стали поліетиленові обкладинки для зошитів. Для їх виготовлення ентузіасти змайстрували розкрійний стіл, придбали рулон плівки, відтак зі своїм виробом вийшли на ринок. Несподівано з’явився великий замовник. Тоді задумалися над розширенням виробництва. Згодом розширили й асортимент виробів. Почали робити пакети. Щоб не закуповувати плівку, налагодили її власне виробництво.

Нині «Полімер» є одним з лідерів у державі з виробництва гнучкої упаковки та інших виробів.

Особливо перспективним напрямком тут вважають виготовлення  бар’єрної плівки та вакуумної упаковки, що збільшить термін зберігання продуктів. Саме тому «Полімер» робить ставку на якісну упаковку для харчової продукції у відповідності з вимогами європейським стандартам.
 

Читайте також:

«Я знав, що він живий»: розповідь батька про сина, якого чекав з полону три роки

Куди у Вінниці піти на курси: твоя нова робота (партнерський проєкт)

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.