П’ятничанка, Тяжилівка, Вишня, Каліча — це все назви малих річок нашого міста. На їх берегах будують житло, перекривають на ставки та скидають відходи. Малі річки перетворюються на болота та відстійники відходів.
«Інститут розвитку міст» запустив публічне обговорення, щоб визначити, що потрібно зробити, аби річки-«смердючки» стали частиною «блакитної інфраструктури Вінниці». Перша зустріч пройшла в хабі «Місто змістів», 20 червня. Що пропонували учасники зустрічі?
Вінничанка Людмила Сломінська з 2014 року керує проектом «Врятуємо малу річку». Декілька разів на рік вона і невелика група з еко-активістів та місцевих жителів чистять річку Вінничку, в районі Привокзальної, 28.
— Спочатку хотіли охопити всі малі річки міста, але маємо невеликі ресурси, тому зупинилися на одній локації — річка Вінничка. Обрала локацію біля Лівобережного центру зайнятості (Привокзальна, 28), бо жила неподалік і знаю, що в районі вулиці Привокзальної не вистачає місця, де можна провести дозвілля на природі. До того ж, представники квартального комітету «Привокзальний» відгукнулися на нашу пропозицію почистити річку та активно долучилися до проекту, — сказала Сломінська.
Протягом п’яти років активісти чистять цю річку, і найбільше, що з неї діставали — це могильна плита. Поряд на Привокзальній є захаращений цвинтар.
— А так дістаємо з річки багато пластикових пляшок. Комунальне підприємство «Шляхове управління» допомагає нам вивозити сміття. Але смітники в тій зоні не можуть поставити. Як пояснили комунальники, їхня машина не може заїхати на цю місцину, щоб регулярно забирати сміття з урн.
Еко-активісти крім очищення річки проводять на локації фестиваль добросусідства, куди приходять багатодітні родини з району Привокзальної. Анонси акцій та фестивалів можна дізнатися на сторінці проекту «Врятуй малу річку».
Як виявилося, малі річки прибирають не тільки громадські активісти, а й комунальники. Утім, їхні сили також є обмеженими. Заступник начальника КП «Шляхове управління» Ігор Шеншин розказав, що очищенням малих річок міста займається всього чотири людини, тому всі 36 річок охопити не можуть.
— Вони вручну вигрібають з річок сміття, за допомогою екскаватора роблять заглиблення річища. Очищуємо річки в критичних місцях: знаємо, де саме накопичується сміття. На тій же Тяжилівці, в районі вулиці Можайського, ми збираємо сміття раз на два тижні. Ще виконуємо заявки від мешканців міста, — розказав Шеншин.
При тому у Вінниці є власна Програма охорони навколишнього середовища і немале фінансування: у 2018-му на цю програму витратили 429 мільйонів гривень. І з них на покращення стану водних ресурсів — 60 мільйонів.
— За ці кошти розпочато роботу по очистці річки Південний Буг, виконано ремонт і очищено 254 колодязів, проведено капремонт зливової каналізації, завершено будівництво мережі каналізації на Чумацькій, прокладено 2,4 кілометра мереж каналізації в приватному секторі та виконано роботи з реконструкції очисних споруд на Сабарові, 1 черга, — сказала очільниця відділу охорони довквілля Департаменту економіки та інвестиції міськради Світлана Юзвак.
Чиновниця розказала про плани на 2019 рік. Серед них — продовження робіт по благоустрою берегів і очищення річки Південний Буг, будівництво каналізації в приватному секторі, реконструкція існуючих мереж, рейди по приватному сектору.
Водночас, щоб річки не засмічували має бути контроль. Начальник відділу контролю за об’єктами водного фонду «Муніципальної варти» Олександр Грама розказав, що вони виконали 59 рейдів по приватному сектору торік та склали 77 приписів на жителів, що скидали відходи у річки. Цьогоріч взялися перевірити приватний сектор в районі Вишенського озера.
— Шукаємо каналізаційні труби, які ведуть від приватних будинків у озеро. Для цієї роботи залучаємо водолазів. Вчора (19 червня) тільки почали, тому поки що не виявили місця скиду відходів, — сказав Грама.
У ході зустрічі активісти, чиновники на науковці напрацювали пропозиції щодо малих річок Вінниці. Так, до вже існуючих очисток від активістів та комунальників, рейдів «Муніципальної варти», учасники пропонують створити департамент охорони довкілля та передати Вінниці обласний «Водоканал».
Крім того, напрацювати зміни до еко-законодавства: вдосконалити систему штрафів, додати повноважень екоінспекції. А міській владі доручити провести інвентаризацію всіх водойм на території Вінниці, оцінити їх стан, здійснювати регулярний моніторинг вод. Та створити «Мапу малих річок Вінниці».
Водночас, щоб створити співпрацю між владою і громадою, учасники дискусії пропонують передати частину повноважень на місця — місцеві жителі також можуть контролювати стан річок, відслідковувати тих, хто забруднює водойми та звертатися з анонімними скаргами до міськради.
Про наступні зустрічі в рамках публічної дискусії «Малі річки Вінниці» можна дізнатися на фейсбук-сторінці «Інституту розвитку міст».
Юрій Яцентюк, доцент кафедри географії ВДПУ імені Коцюбинського
— Основними джерелами забруднення річок є стоки промислових підприємств, побутові стоки від житлових кварталів. На жаль, у межах Вінниці порушені межі прибережних смуг річок. Для прикладу, вздовж вулиці Київської більшість приватних будинків збудовані майже в річці.
Зараз Південний Буг і притоки чистять земснарядами. Це важливо, але проблему потрібно вирішувати в комплексі. Почати з підвищення екосвідомості громадян: проводити уроки в навчальних закладах, пояснювати, що не можна викидати сміття в річку тощо.
Надалі — зробити реальні штрафи за скид відходів у річки та проводити об'ємну роботу з виявлення стоків приватного сектору в річки. Сподіваюсь, що наша робоча група буде працювати. І міська влада, і громада долучаться до процесу очищення річок.
Читайте також:
Фото: fb-спільнота «Врятуємо малу річку. Вінниця»; «20хвилин»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер