На «Запорожці» плаває по Бугу. Як умілець перетворив старе авто на амфібію

"Якщо зняти колеса, автомобіль піде по воді у два рази швидше", - каже власник амфібії Петро Кіщенко

• Сьогодні свято автомобілістів і дорожників.
• У Вінниці і області є зразки незвичних автомобілів.
• Автолюбитель з Тростянця перетворив  «Запорожець»  на плаваючу машину.
• Експеримент продовжує дотепер: встановив двигун від іномарки, коли знімає колеса — машина пливе значно швидше.
• Як зробити плаваюче авто? Послухайте порад власника такої машини.

Плаваючий автомобіль має Петро Кіщенко з Тростянця. Переробив на амфібію старого «Запорожця», 1973 року випуску. З паном Петром розмовляв сьогодні по телефону. Привітав з Днем автомобіліста. Запитав, чи ще служить йому «Заповодець-амфібія»? Такий напис бачив на автомобілі, коли раніше їздив до чоловіка у Тростянець. Тоді він демонстрував можливості удосконаленої ним машини пливти по воді.

—Плавальний  сезон нинішнього року уже закінчився, — каже Петро Кіщенко. — Все позмащував, обробив антикорозійними матеріалами, поклав машину спати на зиму. По воді більше їхати не будемо. Дочекаємося весни, тоді знову відкриємо сезон.

—Але ж по суші поїдете? — запитую у співрозмовника.

—Для цього у мене є інший транспорт, зробив його сам, зібрав із механізмів і деталей із восьми автомобілів, — каже пан Петро.

Колись у його батька був німецький «Вілліс». Від машини 1940-го року випуску залишилася тільки решітка  для радіатора. Встановив її на свій джип. Коробка передач і двигун від «ГАЗ-24», роздатка — від «УАЗа», мости —  «Волги- ГАЗ-21» і «УАЗа», рульова колонка — від «Мерседеса», капот —  вантажівки «ГАЗ-53», двері — від «Ниви». Є запчастини від «ЗІЛ-133».  Кузов зварено з металу подвійної «обшивки». Дуже міцний. Заправляє своє саморобне авто газом.

Якщо зняти колеса, пливе швидше

 «Заповодець-амфібію»  теж удосконалив. Встановив двигун від автомобіля «Нісан», потужністю 56 кінських сил. «По трасі біжить 140 кілометрів, — розповідає співрозмовник. — До того ж, ніякого шуму від роботи двигуна не чути. Рідний двигун «Запорожця деренчав так, хоч вуха затуляй. І по воді машина пішла швидше. Понад 40 кілометрів розвиває.

Автолюбитель уточнює, що на швидкість впливає наявність… коліс.

Це його експерименти. Колеса знімає у воді. Каже, на березі відкручує гайки, тільки не повністю, залишає, аби заїхати у воду. Там знімає, залишає на березі, під наглядом, звичайно. У такому випадку машина йде значно легше, а головне швидше у порівнянні з варіантом, коли колеса на місці.

 —Якось влітку на Бугу побачив, як відпочиваючі каталися на водному мотоциклі, — розповідає пан Петро. — При цьому буксирували за собою любителів кататися на водних лижах. Запропонував лижнику взяти на буксир своєю амфібією. Він погодився. Так що я випробував варіант буксирування лижників. Звичайно, швидкість менша, ніж її розвиває водний мотоцикл, але кататися можна.

У пана Петра є великий надувний матрац. Він чіпляє його до своєї амфібії і так возить внука з його друзями, чи дочка сідає, мають від такої прогулянки неабияке задоволення.

Для чого йому така машина?

   Чоловік каже, щомає дачну ділянку на протилежному березі Південного Бугу. Якщо добиратися через міст, то треба подолати відстань понад 20 кілометрів. Якби ж дорога була нормальна! Через річку до садової ділянки — рукою подати. Пальне  економить.

А ще він затятий мисливець і рибалка. Рибалити або полювати на качок на автомобілі дуже зручно.

—На воді машина, як човен. —  каже пан Петро. —  Маю весла. З їх допомогою можна добратися у будь-яку частину річки. Управляти легко. 

Замість кузова — накриття з цупкої тканини, як у кабріолета. На дні салону є місце для кріплення парасолі. Тут же розкладний столик.

— Салон у мого «Заповодця» просторіший, ніж в інших авто такої марки, — пояснює Петро. — Прибрав бак для пального  — додалося місця. Бак зробив компактнішим і кріпиться він у задній частині.

Запитує, чи доводилося мені коли-небудь обідати на воді. «О! це таке задоволення», — каже він. — Розкладаю столик, дістаю наїдки. Вдома не так смачно, як на природі, особливо на річці…

Після того, як Кіщенко навів «шорох» своїм плаваючим «Заповодцем» на Бугу і в навколишніх ставках, до нього почали звертатися за порадою інші.  Каже, є люди, яким також хотілося б мати такий зручний плавзасіб.

— Читав в Інтернеті, що в деяких країнах випускають таку техніку в заводських умовах, —  продовжує Петро.

Якось до нього навідалися двоє, які назвали себе представниками заводу «ЗАЗ». Запропонували запатентувати винахід. Сказали, що після цього можна буде запустити амфібію у серійне виробництво. Тоді він отримуватиме свою долю. Наприкінці розмови назвали суму, яку треба заплатити за патент, —  25 тисяч гривень.

— Хлопці, —   кажу їм, —  якщо ви справді із заводу, згадайте, скільки років у вас пішло на конструкцію «Запорожця» ? А «Таврію» стільки часу розробляли? 18 років, якщо не помиляюся. Такими темпами амфібії я можу не дочекатися.

Пан Кіщенко готовий консультувати охочих переробити авто під амфібію. За його словами, для цього найкраще підійде «Таврія», чи «Жигулі»-«вісімка».

Поради майстра

Переробити звичайне авто на плаваюче просто. Так вважає Петро Кіщенко.

Каже, нічого особливого в цьому нема. Якщо не дати доступ води в салон і до двигуна, техніка тримається на воді, як поплавок. Отже, поради від майстра при виготовленні плаваючої машини.

Заваріть днище моторного відсіку і добре обробіть герметиком всі щілини в автомобілі. Прикріпіть до дви турбіну з лопатями, це дасть можливість підвищити швидкість пересування по воді.

На вихлопну надягніть дугоподібну трубу, щоб викиди газів йшли донизу. Встановіть у салоні двигун для відкачування води. В авто Кіщенка їх два: один в передній частині, другий – задній. Вода все одно проникає через деякі отвори, тоді вмикає насоси, що працюють від акумулятора. Дверцята доведеться заварити, або добитися такої надійної герметизації, коли б вода не проникала всередину. Дверцята у «ЗАЗі», а їх там тільки два, Кіщенко заварив.  Верх авто зрізав. Замість нього встановив накриття з клейончастої матерії, що легко відкидається і накривається. В салон сідає, як у човна.

 —Якщо зняти колеса, машина пливе у два рази швидше, — каже він. — Тільки управляти тоді треба веслами, бо руль у такій ситуації не слухається. У публікації не можна окреслити усі подробиці виготовлення такої техніки. Майстер готовий надати консультацію нашим читачам, якщо у когось з них виникне бажання попрацювати над таким само проектом.

Зрештою, він може власноруч допомогти це зробити. Не безкоштовно, звичайно. Зате буде надійно!

Хто він, власник  амфібії?

Петра Кіщенка добре знають уТростянці. Якщо не по прізвищу, то хоча б говорять про нього так: «Це той чоловік, що плаває машиною по Бугу».

 У нього вища технічна освіта, закінчив Одеський інституту зв’язку. Має чималий досвід роботи в «Укртелекомі».

Головне — у чоловіка золоті руки і велике бажання щось конструювати. Він з дитинства відвідував у Будинку школярів усі гуртки технічної творчості. Згадує, як першим у Тростянці підняв у небо літачок, зроблений власноруч у гуртку авіа моделювання.

На подвір’ї його будинку можна побачити бетономішалку власної конструкції, працює від акумулятора. Зварювальний апарат — теж зробив своїми руками. Як і дві пилки-«болгарки». Ворота в гараж відкриває натисканням кнопки на пульті управління. У ширину розсувати двері нема можливості, бо поруч магазин. Назовні теж не виходить, там проходить тротуар, а далі проїжджа частина вулиці. Ворота піднімаються вгору і там складаються на даху гаража

Чи не найбільшу цікавість викликає старенький автомобіль ЗАЗ. Цій машині, що з’явилася на світ ще у 1973 році, майстер додав ще одну функцію —перетворив у плавзасіб

Читайте також:

Цукор по 30 гривень за кіло, гречка — по 55. Чому не збуваються прогнози експертів?

Від «німців» до «швейцарців». Як вінницький трамвай прожив свої 108 років

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.