П’ять років тому відновлено Нацгвардію України (НГУ). Своє професійне свято нацгвардій ці відзначають 26 березня. У Вінниці дислокується один з підрозділів НГУ – військова частина 3008. У понеділок, 25.03., з нагоди свята нацгвардій ці пройшли Соборною урочистим маршем. Загалом майже 400 нацгвардійців в одностроях крокували головною вулицею обласного центру. У колону об’єдналися військові двох частин – 3008 з Вінниці і 3028 з Калинівки.
Вшанування продовжилися у залі «Плеяда» обласної філармонії. На площі була виставлена техніка нацгвардійців.
Напередодні їхнього свята журналіст 20 хвилин/RIA побував у частині 3008, спілкувався з першим командиром відділення жіночої статі – сержантом Іриною Бойко.
В Ірини є дві сестри – старша, яка нині у декретній відпустці, і молодша, учениця школи. Дівчина каже, що їхній батько мріяв про сина. «Тато хотів хлопчика, а народжувалися ми, дівчата, - усміхається співрозмовниця. – Виховував нас, як хлопця. Водив у тир, навчав вміло стріляти. Залучав до спорту. Мабуть, забував, що ми дівчатка. У школі на уроках трудового навчання я не вишивала з дівчатами. Йшла у майстерню з хлопцями. Щось тесала, стругала. Пригадую, зробила кухонну дощечку, яку подарувала мамі».
Батько сестер-Бойків служить в одній з військових частин. Щоправда, не за військовою спеціальністю. Він вільнонайманий працівник. На рік старша від Ірини сестра після закінчення аграрного університету не пішла працювати за фахом. Попросила у батьків дозволу стати військовою. Тато двома руками голосував «за» таке рішення доньки. Служить у тій само частині, що й Ірина. Нині у декретній відпустці.
-Під час спілкування з психологом не могла зрозуміти, чому вона так дивно дивиться на мене, - говорить Ірина. - Аж поки психолог не запитала, чи знаю про те, що на Сході країни триває війна? Чи радилася з вибором професії з батьками?
Звичайно, радилася. Батько, так само, як і перед тим було з старшою сестрою, підтримав середульщу. Контракт Ірина підписала у 2016-му році.
На той час дівчат і жінок брали тільки на обмежене коло посад. Вона стала телефоністкою.
-Найбільше запам’яталося вивчення азбуки Морзе, - розповідає дівчина. – Нині її вже не використовують. Принаймні, у нашій частині. Чому запам’яталося Морзе? Виходиш на вулицю – і будь-який сигнал, чи то дзвінок трамвая, чи звук домофона у під’їзді, де б що не запищало, перекладаєш на слова.
Телефоністкою працювала телефоністкою не довго. Як тільки вийшов наказ про гендерну рівність, поросилася на іншу посаду. Їй запропонували пройти навчальну підготовку на командира відділення. Погодилася.
Бойко стала першим командиром відділення у в/ч 3008. Перед тим чотири місяці опановувала навики нової професії у навчальному центрі на Львівщині, де готують молодших командирів. Зізнається, що отриманим багажем знань задоволена. Теоретичні заняття поєднували з практикою.
-Полігон став нашим другим місцем проживання, - говорить дівчина. – Там шліфували вогневу підготовку. Згадувала батька, як він навчав нас стріляти. Його уроки таки знадобилися. Стрільбу вели з автомата і пістолета. Обов’язковою була також фізична підготовка. Все – як на справжній службі. До того в казармі не доводилося жити. У навчальному центрі одне з приміщень відведено для жінок і дівчат. Ходили в наряди, зокрема, чергували на кухні.
Перед тим, як зарахували на навчання, складала тести, відтак - вступні іспити. Не всі охочі стати командирами відділення пройшли такі випробування.
-Нас залишилося тільки десятеро жінок, які проходили навчання за програмою підготовки молодших командирів, - розповідає сержант Ірина Бойко.
По закінченні навчання – знову іспити. Випускникам вручили дипломи. В Ірини Бойко документ з відзнакою.
-Ви строгий командир? – запитую у сержанта.
-Так! – без роздумів відповідає Ірина. - Найскладніше – відповідати за особовий склад, за підлеглих. Бути відповідальним за когось взагалі не просто, а на службі складність подвійна. Треба бути вимогливим.
Бойко командує відділенням проводового зв’язку взводу зв’язку. Відділення невелике – п’ять осіб, з них четверо жінок і один чоловік-механік.
Перед спілкуванням з командиром їхній підрозділ щойно повернувся з полігону. Виконували бойові стрільби. Командир особисто відповідає за те, як підлеглі поводяться зі зброєю. Автомат у руках підлеглого, а відповідальність - на командирові.
Під час навчань розгортають засоби зв’язку. Забезпечують спеціальним зв’язком не тільки частину. Надають доступ до мережі із Західним оперативним командуванням, до складу якого входить їхня військова частина.
Сержант Бойко планує рости по службі. Мріє стати офіцером. Каже, при першій можливості знову поїде на навчання.
Нині, крім неї, є ще жінки, які командують відділеннями. Ірина Бойко була першою жінкою, хто став командиром відділення у в/ч 3008.
Офіцер групи інформації та комунікації старший лейтенант Анна Лазуренко:
-Після запровадження гендерної рівності у Нацгвардії жінки можуть служити на тих само посадах, що й чоловіки, - каже старший лейтенант Лазуренко. – Раніше існували обмеження на військові спеціальності для жінок. Тепер їх знято. Жінка може бути і стрільцем, і навіть гранатометницею. Багато-чого залежить від неї самої, а також від наявності вакантних посад.
Нині у нашій частині нараховується майже 70 осіб жіночої статі. На службу прийшли з різних професій. Кожну з них характеризує особлива відповідальність за виконання покладених обов’язків.
Охочі стати у стрій нацгвардійців, як жінки так і чоловіки, мають звернутися до заступника командира по роботі з особовим складом. Він перший, хто знайомиться з претендентом під час співбесіди. Якщо людина відповідає необхідним критеріям, її направляють у відділ кадрів. Там визначають посаду, на якій має намір служити. Якщо нема вакансії, пропонують іншу посаду. Кандидат у нацгвардійці обов’язково проходить тестування і співбесіду у психолога. Треба також скласти нормативи з фізичної підготовки. Далі атестаційна комісія направляє претендента на проходження військово-лікарської комісії.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Олександр Мазур
Микола
1) Убивства громадян України: дітей, стариків, воїнів.
2) Збройний державний переворот і захоплення влади;
3) Громадянська війна, розвал країни, зубожіння народу;
4) Грабіж, корупція, брехня;
НЕ ВИМАЖТЕ СЕБЕ ЇХ БРУДОМ. НЕ НАДАВАЙТЕ ЗЛОЧИНЦЯМ НІЯКОЇ, НАВІТЬ МОВЧАЗНОЇ ПІДТРИМКИ.
Андрей Ткачук reply Микола
Антон Петров reply Андрей Ткачук