Про мавпячу віспу: чому нам не загрожує ця епідемія, пояснює інфекціоніст
- Наче мало нам було коронавірусу та москалів, й от Всесвіт вирішив здивувати нас новою бідою — мавпячою віспою.
- Що це таке, і чому це не стане для нас проблемою, розповідає інфекціоніст Євген Щербіна.
Вірус мавпячої віспи — не новий. Вперше його виділили в колонії хворих мавп в 1950-х роках, а вперше описана хвороба в людини — в 1970-х у центральній та західній Африці. Симптоми мавпячої віспи дуже схожі до натуральної віспи. Втім як і наслідки — зокрема така доволі неприємна штука як — шрами на шкірі. Ці шрами на все життя залишаються після хвороби (хоча можливо є методи шліфування шкіри після віспи, про це треба запитати дерматологів). Проте є і відмінності.
— Після закінчення інкубаційного періоду, який зазвичай становить біля 12 днів, у хворого з’являється лихоманка, а на 2–3 день додаються плямисто-папульозні пустули, що згодом перетворюються на пухирці, а потім лопаються та покриваються кірочками, — розповідає лікар. — Також присутні головний біль та болі в м’язах, ну й головна відмінність від натуральної віспи — збільшення лімфатичних вузлів (піднижньощелепних, шийних, пахових).
За словами інфекціоніста летальність мавпячої віспи може досягати 17 %, проте це відмічалось тільки в бідних країнах Африки, переважно через поганий стан здоров’я населення та низький рівень медицини. Випадки цієї хвороби в розвинених країнах мали дуже низьку летальність (якщо чесно, то смертельних випадків допоки не було виявлено).
Три причини зберігати спокій
Наразі, на щастя, і це по — третє, цей вірус досі не мав мутацій, таких як у SARS-CoV–2, які б значно посилили його спроможність передаватись поміж людей.
Найбільша кількість захворювань відмічається і відмічається в країнах Африки. Періодично виникають спалахи мавпячої віспи в розвинених країнах, проте зазвичай вони починались із контакту з хворими тваринами (гризуни, мавпи) та швидко локалізувалися.
Ще кілька вагомих причин від Щербіни — щоби не панікували
- Натуралів набагато більше
У випадку з останніми спалахами мавпячої віспи в травні 2022 року В Європі, Австралії та Канаді, спостерігається одна особливість — більшість хворих були молодими чоловіками геями. А також основна частина з них не відвідували напередодні країни Африки. Ймовірно статеві контакти в такому вигляді можуть полегшувати передачу вірусу між людьми, проте навряд чи це призведе до глобального розповсюдження хвороби.
- Від мавпячої віспи вже є вакцина
По суті — це вакцина від натуральної віспи. Мова йде про в першу чергу про «Модифіковану вакцину Анкара» (MVA), яка використовувалась ще в 1970-х роках у Німеччині для боротьби з натуральною віспою. Вона показала себе як дуже ефективна та безпечна вакцина. Що стосується мавпячої віспи, то за спостереженнями за хворими в Африці було встановлено, що ті люди, які були вакциновані (інколи дуже давно) від натуральної віспи, хворіли на мавпячу віспу в 5 разів рідше. І найважливіше те, що ця вакцина вже розроблена, вивчена і її виготовлення можна дуже швидко налагодити у випадку глобальної загрози.
- Окрім вакцин уже є й потенційні ліки
Незважаєючи на на те, що зазвичай при мавпячій віспі достатньо симптоматичного лікування, уже зареєстровані два препарати — тековірімат та бринцидофовір. Їх ефективність доведена при натуральній віспі, проте дослідження на тваринах показали ефект і при мавпячій віспі, а висока спорідненість цих двох вірусів тільки підвищують цю ймовірність.
Читайте також:
Світом шириться мавпяча віспа. Що відомо про хворобу та як вона передається?
На мавпячу віспу захворіло 255 людей. У яких країнах фіксують недугу?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
