Масове отруєння бджіл у Жмеринці: хто винен і чому не всі пасічники подадуть до суду?

Вісім тисяч гривень треба заплатити пасічнику, щоб встановити, від чого загинули бджоли, чи повернуть гроші через суд, не факт

• У понад десяти селах Жмеринської громади у пасічників загинули бджоли. Бджолярі втратили від 30 до 60 відсотків медоносних комах.
• Яка причина і чому не всі пасічники подали письмові скарги на втрату бджолиних сімей?

Про втрату бджіл повідомили пасічники з сіл Біликівці, Зоринці, Лисогірка, Лопатинці, Людавка, Мартиніка, Новоселиця, Почапинці, Рів… Журналіст RIA/ «20 хвилин» дізнався про це від голови Спілки пасічників Жмеринського району Андрія Лісницького. У нього теж загинули бджоли. Його пасіка знаходиться на околиці районного центру.

Запитую,  чи написав з цього приводу скаргу на розгляд комісії, створеної у Жмеринській міськраді. «Не написав, — каже він. — Так само, як і більшість пасічників».

Пояснив, що у нього втрати незначні, тому не стане витрачати час і кошти на лабораторні дослідження.

 Чому власники пасік мало вірять у те, що винні у знищенні бджіл будуть покарані?

Поле «дихає» отрутою

— Такого масового отруєння бджіл, як нинішньої весни, у нас ще не було, принаймні, я особисто не пам’ятаю, — говорить Андрій Лісницький. — Раніше наші бджілки могли загинути від отрути, якою обприскували  медоносні культури. Траплялося це тоді, коли нас не попереджували про обробку рослин хімікатами. Тепер комах підстерігає ще одна небезпека.

Співрозмовник каже, що бджола може загинути на «голому» полі, де нема жодної рослини. Пояснює як таке відбувається.

За його словами, законодавство дозволяє обробляти медоносні культури хімічними засобами тільки вночі. Якщо точніше, починаючи 22-ї години. Про такі роботи аграрії обов’язково мають попереджувати пасічників.

Але є інший бік медалі. Про нього в законі нічого не сказано. Йдеться про обробіток насіння різними видами препаратів. Обробляють їх перед сівбою. Потім земля прогрівається і утворюються випари хімічних препаратів, якими обробили насіння. Поле «дихає» отрутою.

—Бджола пролетить над таким полем, вдихне отруйних випарів — і нема комахи, — продовжує Андрій Лісницький.

Голова спілки пасічників Жмеринського району Андрій Лісницький припускає, що  саме така ситуація могла призвести до нинішньої загибелі бджіл. За його словами, зараз масово сіють кукурудзу. Насіння цієї культури обробляють хімічними препаратами.

У законі ж не записано, що треба попереджувати бджолярів про сівбу.  З’ясовується, треба. Така думка пасічника.

За його словами, небезпека й надалі чатуватиме на бджіл. Фермери застосовують хімічні засоби не тільки для захисту рослин на полях,  ними обприскують також дерева у садах, кущі  малини…

Вісім тисяч гривень за лабораторні дослідження

Чому не всі пасічники готові добиватися відшкодування за збитки від втрати бджіл?

Староста Мартинівського старостинського округу Артур Ганжа розповів журналісту, що йому повідомили про загибель бджіл семеро пасічників. Тільки двоє з них подали письмові скарги на комісію з питань масового знищення бджіл. Таку комісію створили у Жмеринській міськраді.

Пан Ганжа говорить, що він разом з комісією був на всіх пасіках у трьох селах їхнього округу, де загинули бджоли. Бачив жахливі картини, коли земля встелена загиблими комахами.

Був здивований, коли один з пасічників, який зазнав значних втрат, спершу написав заяву, а потім забрав її. На запитання старости, чому він так зробив, чоловік згадав, як намагався добитися відшкодування  у такій само ситуації у 2021 році.

Тоді заплатив за лабораторні дослідження вісім тисяч гривень. Робив їх у Києві. У вінницькій лабораторії це було б значно дешевше, трохи менше однієї тисячі гривень. Однак йому пояснили, що у нашій лабораторії роблять менший спектр досліджень. Тому пасічникам радять користуватися послугами київської лабораторії.

—Зібрав пасічник всі документи на відшкодування завданих йому збитків, але до суду їх не подав, — продовжує Артур Ганжа. — Юристи відмовили  це робити. Чому? Бо при відборі грунту не було представника агропідприємства, яке підозрювали в отруєнні бджіл. Грунт досліджували на наявність у ньому хімічних препаратів, якими обробляли рослини. Юристи говорили, якщо орендар не був присутній при відборі проб, він не буде нести відповідальності. Цей факт міг перекреслити всі старання пасічника. Юристи говорили, що марно витратить кошти.

Керівник старостинського округу вважає, що у цій ситуації доцільно було б застосувати правило, коли при відборі грунту міг бути присутній або орендар, або власник землі. На його думку, власник землі з’явився б значно швидше, ніж той, хто її орендує. Бо це його поле і йому не байдуже, що на ньому робиться. Натомість орендар шукає будь-якої можливості уникнути відповідальності.

Є ще причини, чому не всі бджолярі подали скарги на загибель бджіл.

— Дехто з пасічників не має ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, або пасіка не зареєстрована, як того вимагає Міністерство агрополітики, — пояснює голова Спілку пасічників Жмеринського району Андрій Лісницький. — У таких випадках суд не прийме до розгляду підготовлені матеріали.

Говорили-балакали

Парадокс ситуації отруєння бджіл у Жмеринському районі в тому, що її передбачали, але не зуміли уникнути. У лютому нинішнього року у Жмеринській міськраді організували зустріч пасічників з фермерами. Посадовці ставили за мету допомогти представникам сільгосппідприємств і тим, хто має пасіки, налагодити комунікацію. У такий спосіб намагалися не допустити можливого отруєння бджіл.

Для учасників підготували і роздали пам’ятки з інформацією про вимоги закону «Про бджільництво» у сфері захисту рослин, дотримання вимог при використанні пестицидів і агрохімікатів. У документі зазначено, що аграрії зобов’язані завчасно повідомляти пасічників про місця, строки і методи застосування пестицидів. Власники пасік у такий період мають ізолювати комах у вуликах або вивезти пасіку у безпечне місце. На папері розписано все правильно, а на ділі все сталося навпаки.

Нинішнє масове отруєння бджіл свідчить про те, що розмова не дала бажаного результату.

Тепер міськрада створила комісію з питань бджільництва та встановлення факту масового знищення бджіл. На пасіках відібрали матеріал для лабораторних досліджень. Разом з ним передадуть зразки грунту з полів на предмет наявності в ньому хімічних препаратів. Отримані результати дадуть відповідь на питання від чого загинули крилаті трудівниці. Тільки платити за це мають пасічники. А ось чи доб’ються відшкодування збитків у суді, питання залишається відкритим.

Відмахнулися, як від бджоли

Представники сільгосппідприємств, які орендують землі у селах, де сталося отруєння бджіл, проігнорували запрошення міськради долучитися до роботи з фіксації факту отруєння бджіл. Про це журналісту розповів заступник міського голови Жмеринки Анатолій Білоус.  

—Ми передавали запрошення усім сільгосппідприємствам, які орендують землю у тих селах, звідки надійшли скарги від пасічників, — говорить пан Білоус. — На жаль, ніхто з них не відгукнувся.

Щоправда, староста Мартинівського округу Артур Ганжа уточнив, що на їхній території є фермерські господарства, які попереджували бджолярів про роботи. Не зробили цього представники найбільшого з орендарів землі.

—Треба змінювати підхід до встановлення винних в отруєнні бджіл і їх покаранні, — каже один з пасічників, який просить не називати його прізвище. — Покарання має бути жорсткішим. Бо бджоли — це не тільки мед. Вони запилюють значну кількість рослин, які використовують для продовольства. Якщо зникнуть бджоли, або їх кількість суттєво скоротиться, — людство відчує різкий дефіцит продуктів харчування. Про це знають навіть діти в школі. Як бачимо, справа надзвичайно відповідальна! Чому ж тоді дозволяємо уникати відповідальності тим, з чиєї вини комахи не повертаються до своїх вуликів?

Читайте також:

«Чекала 24 роки». На розпис пошила сукню у пікселі з білим мереживом

Оборонці неба знищили усі 18 ракет, які запустили окупанти

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.