«Маленької труни не знайшлося, їздили купувати у Вінницю». Цієї трагедії могло не бути

У цьому будинку заживо згоріло двоє дітей, ще трьох сусід врятував через балкон

• У вогні заживо згоріли двоє маленьких діток — Валерчику було шість місяців, його братику Ігорю — три рочки.
• Ще чотирьох дітей з цієї багатодітної родини вдалося врятувати.
• Ця розповідь не тільки про пожежу, трагедії можна було уникнути, якби…

На час розмови журналіста «20 хвилин» з мамою дітей пані Юлією вона перебувала у Барській районній лікарні. Туди її доставили після пожежі 7 жовтня. 39-річну жінку разом з чотирма врятованими дітьми помістили у педіатричне відділення.

«Діти ще  трохи кашляють, — говорить пані Юлія. — Це кашель не від застуди, а від диму».

Разом з нею у палаті троє донечок і їхній братик, якому два рочки. Старшій дівчинці 24 жовтня буде 12 років, молодшим — шість і п’ять рочків. Вони гарні няньки для 2-річного братика. Мама каже, що найбільше ним опікується старша дочка Таня.

Всі вони з сумом згадують про ще двох братиків — Ігоря і Валерчика.

Ці шестеро дітей у жінки від другого чоловіка. Вона має ще двох синів від першого шлюбу: Володимиру 20 років, Віталію невдовзі буде 18.

У той день мама з Віталієм вийшли з будинку на город, він зовсім поруч. Каже, пішли накопати картоплі. Звучить трохи дивно — у жовтні місяці люди в селах уже зібрали урожай бараболь.

Що сталося далі, їй страшно згадувати.

Сусід по драбині вибрався на балкон

«Ми навіть не дійшли до городу, як Віталік каже до мене, мамо, у нас у квартирі щось горить, — продовжує розповідь жінка. — Я побачила чорний дим  у вікні. Ми швидко піднялися на другий поверх, а в квартиру уже не можна було зайти. Звідти валив дим і тріщав вогонь. Я відчинила у коридорі вікно, а воно ще сильніше стало горіти».

Пожежу побачив також сусід з приватного будинку. Жінка каже, що його звати Андрій. Він позичив у когось велику драбину і швидко вибрався на балкон. Там сховалися троє найменших дітей. 12-річна Таня зуміла витекти з квартири, як там тільки почало горіти.

«Андрій зняв переляканих дітей, — говорить пані Юлія. — Я кричала, що ще двоє малих сплять у ліжечках. Чоловік знову заліз на балкон, але у квартиру пробратися йому не вдалося. Там вже так горіло й диміло, що зробити це було неможливо».

За словами жінки, діти плакала, кашляли від диму. Її також пекло в горлі. Вона голосила зі страху, уявляючи, що у вогні горять дитячі ліжечка, у яких маленькі тільця двох синочків, одному з яких шість місяців, а другому три рочки.

Стверджує, що її з дітьми забрала сусідка, що втрачала свідомість. А потім їх завезли в лікарню.

«Я не могла поїхати на похорон»

Організацію похорону дітей планувала взяти на себе Копайгородська селищна громада. Про це журналісту «20 хвилин» повідомила її голова Людмила Кушнір.

«Ми все продумали, як маємо зробити, але двоюрідний брат мами дітей повідомив нам, що він бере на себе цю справу, — розповідає пані Людмила. — Сказав, що поховають дітей у Жмеринці, біля могилки їхньої бабусі».

До переїзду у Верхівку багатодітна мама проживала у Жмеринці. Тут, у селі, вони живуть приблизно два роки. Трикімнатну квартиру їм купили родичі.

«Моя покійна мама і його мама були рідні сестри, — пояснила Юлія про того, хто хоронив двох її синочків. — Допомогли грішми моя рідня, нас у мами було п’ятеро. Троє зараз живуть і працюють за кордоном. Вони прислали грошей. Поховали біля могили моєї мами. Казали, що на одного хлопчика у Жмеринці не знайшлося  маленької труни, то довелося їхати у Вінницю і звідти везти».

Як пояснила співрозмовниця, вона не змогла бути на похороні. Дотепер погано почувається. Час від часу підвищується температура. Дає  про себе знати грижа. Каже, її готують до операції.

«Мене в той день кидало то в жар, то в холод, температура піднялася, не могла я поїхати з Бару в Жмеринку на похорон, — розповідає жінка. — Оплакувала своїх дорогих синочків тут, у лікарні, молилася за них… Не зміг поїхати і Віталик, молодший син від першого чоловіка. Він не був, коли ховали мою маму, його бабусю. Дитина дуже важко переносить похорон. Тому я не дозволила йому їхати, щоб з ним не сталося біди».

Двоюрідний брат після Юлії після похорону  приїжджав у лікарню, розповів, що попрощатися з м маленькими дітками зібралася родина, прийшли сусіди.

«Він провідує нас, відколи ми в лікарні, приносить дітям гостинці, ми дружно живемо», — говорить співрозмовниця.

Напрошується запитання: чи залишилися б діти самі, якби вдома був батько?

«Знаю, що в Ялтушкові продають будинок»

Найбільш болюче питання нині для багатодітної сім’ї, де їм оселитися після того, як випишуть з лікарні.

«Шукаю по оголошеннях,  хто продає хати, — каже пані Юлія. — Знайшла будинок у селі Ялтушкові, це за 30 кілометрів від Бара. Бачила виставили на продаж хату у Станіславчику, селі біля Жмеринки. Але у нас нема стільки грошей».

З таким само запитання журналіст звернувся до голови Копайгородської селищної громади Людмили Кушнір.

«На жаль, а території нашої громади нема комунального житла, тому нічого не можемо запропонувати погорільцям, — говорить пані Людмила. — Цікавилися місцями у Козятинському центрі матері й дитини. Однак там існує обмеження на вік дітей. Діти нашої багатодітної мами не відповідають вимогам установи в Козятині».

Знайшли ще один можливий варіант У селищі Чернівці нашої області є одна з благодійних установ, де могли б оселитися погорільці. Так каже Людмила Кушнір. Жінка не називає конкретну назву цього закладу. Стверджує, що вже мали розмову з його керівниками. Спілкувалася  керівниця Служби у справах дітей Копайгородської громади Катерина Костюк.

«На неділю, 15 жовтня, у нас запланована зустріч з багатодітною мамою, — продовжує пані Кушнір. — Будемо пропонувати їй цей варіант. На розмову запросили також її двоюрідного брата. Всі разом будемо обдумувати можливі варіанти».

А де ж батько?

Не було на похороні не тільки мами, а й батька дітей. Його звати Дмитро. У вересні його мобілізували і він тепер на службі.

Пані Юлія говорить, що вони з Дмитром жили у цивільному шлюбі. У такому випадку вона як мама-одиначка отримувала допомогу від держави. З іншого боку, якби були розписані, чоловіка з шістьма дітьми не мобілізували б.

Одного разу, коли до їхньої квартири навідалися представники Служби у справах дітей разом з селищною головою, застали чоловіка на кухні, він готував обід. Мама в цей час перебувала з дітьми. Про такий  епізод згадувала під час розмови селищна голова.

«Діти були доглянуті, батьки вдома, у квартирі порядок, тому у нас не виникало претензій до них, — розповідає Людмила Кушнір. — такі претензії стали виникати після того, як чоловік пішов з дому. Ситуація різко змінилася. Ми поставили цю сім’ю на облік, як таку, що опинилася у складних життєвих умовах».

Багатодітна мама уточнює, що насправді все було по-іншому. Чоловік, з яким жила у незареєстрованому шлюбі, і від якого народила шестеро дітей, знайшов роботу у сусідньому селі. Там винаймав житло. Готувати їсти вміє, бо у свій час навчався на кухаря.  

«Там до нього почала приставати місцева жінка-п’яничка, — каже  Юлія. — Вона й сюди приходила. Погрожувала, що забере чоловіка. Дмитро казав, щоб я надалі не впускала її у квартиру. На похороні він не міг бути, бо нині на службі. Але казав, що через рік поставить дітям пам’ятник з граніту».  Запитую, чи допомагає грішми. Каже, у нього ще не було зарплати, бо ж тільки у вересні мобілізували.

Чому не залишилася  у «Дім Мами»?

Незадовго перед тим, як сталася пожежа у квартирі цієї багатодітної сім’ї, Юлія з дітьми перебувала у приватному закладі «Дім Мами». Це приватний заклад для матерів, які опинилися з дітьми у складних життєвих умовах. Розташований у селі Лука Мелешківська поблизу Вінниці. Умови у багатодітної родини погіршилися, коли батько дітей перестав бувати вдома. Цей факт констатували селищна рада. Тому Служба у справах дітей запропонувала матері перебратися у «Дім Мами».

 «Жінка із задоволенням сприйняла таку пропозицію, — говорить Людмила Кушнір. — Ми організували транспорт, завезли дітей…»

На жаль, в нових умовах з новими людьми багатодітна мама пробула лише 20 днів. Адміністрація установи зателефонувала у Службу дітей з пропозицією приїхати і забрати багатодітну сім’ю.

Співрозмовниця не уточнює причину того, чому багатодітна мама не затрималася довше у закладі з гарними умовами проживання і виховання дітей. Замість того наводить такий факт.

«Коли ми відвозили сім’ю у «Дім Мами», вони їхали з однією сумкою, —говорить Людмила Кушнір. — Назад поверталися з вісьмома сумками і п’яти мішками. Стільки у закладі дали дітям речей, іграшок. Особисто бачила, як матусі, які там знаходилися, втирали сльозу, дивлячись, як ми забираємо малих. Казали, їм дуже шкода дітей».

З Луки Мелешківської багатодітна мама повернулася 2 жовтня. Через п’ять днів після того у їхніх квартирі сталася пожежа, у вогні заживо згоріли двоє маленьких діток.

Якби багатодітна мама залишилася у «Дім Мами», всі її дітки нині були б живі. Вона знає, чому залишила заклад. Але про це не згадувала в розмові. Не маємо наміру докоряти в чомусь жінці. Просто констатуємо факти.

Дві версії причин пожежі

Журналіст почув дві можливі версії причин пожежі у квартирі багатодітної родини.

Фахівці обласного управління ДСНС після виїзду на місце трагедії висловили припущення, що загоряння могло спричинити діти, які взяли до рук сірники. Їхню версію озвучила прес-служба управління ДСНС. Також додали, що експерти встановлюють причину виникнення вогню.

Господарка квартири пані Юлія під час розмови повідомила, що у будинку була несправна проводка. Будівля стара, тому й проводка стара. Під час пожежі, за її словами, у кімнаті, чомусь, впала люстра. Сталося це саме в тій кімнаті, де вогонь завдав найменше шкоди.  

Читайте також:

«Кого ви берете на фронт?» Не може дізнатися, чому чоловіка відправили у «закриту» лікарню

Діти з 14 років можуть самостійно звертатися до юристів щодо позбавлення батьківських прав

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.