«Люди не лишаються зі своєю бідою наодинці»: як працюють різні служби й фонди після прильотів та влучань?
- Коли стається черговий приліт ракети чи ворожого дрона по цивільним об'єктам, на місце влучання виїжджають не лише екстрені служби й представники військових адміністрацій, але й благодійні фонди.
- Яку допомогу вони можуть надати одразу, а з чим постраждалим доведеться чекати не один місяць? Куди звертатися для фіксації пошкоджень? І що робити, якщо місцева влада ігнорує ваш запит?
Нещодавно ми розповідали історію Віталія Остапчука, у будинок якого навесні прилетів російський дрон-камікадзе «Шахед». Того дня обидвоє батьків хлопця загинули, їхній будинок був повністю зруйнований, а сам Віталій отримав численні поранення й травми.
У тій публікації, постраждалий від росіян хлопець розповідав зокрема про те, що збирає кошти на закриття своїх базових потреб, адже після трагедії лишився без засобів для існування. Допомоги, казав він, не отримував ані від області, ні від держави.
Опісля нашому журналісту ситуацію прокоментував заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації Андрій Кавунець. За його словами, підтримку Віталій отримав чи не одразу після трагічних подій. Відповідні рішення, продовжує він, ухвалили максимально оперативно, а допомога виплачена вже у квітні. Це була грошова підтримка як від Управління верховного комісара у справах біженців ООН, так і від Немирівської міської ради. Надавалась і нефінансова допомога.
Виділені хлопцеві суми посадовець озвучив, однак попросив їх не публікувати, оскільки це нібито конфіденційна інформація. Зазначимо, що мова про понад сто тисяч гривень, що в них включені зокрема витрати на організацію поховання батьків. Кошти отримував дідусь Віталія, оскільки сам хлопець перебував в цей час у лікарні.
Заступник начальника ОВА також говорить, що юристи благодійного фонду «Право на захист» супроводжують справу Віталія і досі, оскільки наразі оформлюється питання вступу у спадщину, що дасть можливість йому отримати матеріальну компенсацію за зруйноване житло за державною програмою єВідновлення. Також ведеться супровід і отримання Віталієм інвалідності внаслідок війни.
Вже з цією інформацією ми повторно звернулися до Віталія Остапчука. За його уточненнями, під час перебування у лікарні на рахунок дідуся, який був поряд з онуком, дійсно надходили зазначені суми. Адвокатську допомогу, продовжує хлопець, також надають, але частково.
— З лікарні я виписався десь два місяці тому, і відтоді ніякої фінансової допомоги не отримав. Наразі мене підтримують лише перекази від небайдужих людей на банку, яку я відкрив і яку ви вказували у своїй попередній публікації, — розповідає Віталій Остапчук. — Про програму єВідновлення мене справді консультував адвокат. Однак цим питанням все одно переважно займаюся я. Сам ходив до нотаріуса, сам готував пакет документів, також платив за послугу 800 гривень.
Андрій Кавунець каже, що компенсацію за зруйноване житло та майно хлопець отримає, але не зараз. Причина полягає в тому, що за документами будинок належав батькам. Обидвоє загинули. Першочерговим спадкоємцем є саме Віталій, але для прийняття спадщини за законом має пройти пів року. Цей термін мине лише за кілька місяців.
— По-перше, я хочу висловити співчуття Віталію з приводу непоправної втрати батьків. Жодні виплати не можуть компенсувати цю втрату. Однак ми не сидимо склавши руки. Повідомлення про руйнування будинку Віталія внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Коли він повноцінно вступить у спадщину, то зможе отримати відшкодування. Отримані кошти зможе витратити на свій розсуд: хоч на відновлення зруйнованого житла, хоч на придбання іншого в будь-якій громаді. З Віталієм ведеться робота, але результат не може бути швидким, — говорить заступник начальника Вінницької ОВА. — Мені не хочеться, щоб у людей складалося враження, що постраждалі лишаються зі своєю бідою наодинці, що їм немає до кого звернутися по допомогу і що про них усі забули.
Стався приліт. Що далі?
Ми попросили Андрія Кавунця розповісти про те, як відбувається реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру у Вінницькій області, на яку допомогу можуть розраховувати вінничани одразу після прильотів та куди їм звертатися, аби отримати грошові компенсації.
Змоделюємо ситуацію, що стався приліт у багатоповерхівку. Що відбувається далі?
— У нас є відпрацьований механізм на такі випадки. Якщо ми говоримо про оперативне реагування, то першочергово залучаються всі екстрені служби: ДСНС, Нацполіція, медики, вибухотехніки. Коли на місці стає безпечно, наприклад, коли фахівці загасили пожежу та обстежили територію на предмет наявності вибухонебезпечних предметів, починається фаза гуманітарного реагування.
У нашій адміністрації є спеціальна група, учасниками якої є представники всіх гуманітарних організацій, що працюють у Вінницькій області. Наразі таких близько 20. Як тільки ми в ОВА отримуємо інформацію, що на місці безпечно працювати — передаємо її в цю групу, на місце виїжджають працівники гуманітарних фондів.
Обов'язково виїжджають на місце і представники військової адміністрації. До прикладу, у травні ворожий «Шахед» пошкодив кілька багатоповерхівок у Жмеринці. О 07.00 нам повідомили, що на місці можна працювати. Вже о 07.15 туди виїхала перша група «Червоного Хреста», щоб надавати допомогу постраждалим.
О 12.00 годині на місці події вже відбулась зустріч керівництва обласної військової адміністрації та представників фондів з постраждалими, де їм надали всі роз'яснення по процедурах отримання компенсацій.
Що включає в себе така допомога?
— Зазвичай їде кілька мобільних груп від різних фондів. Під час останніх таких випадків по області на місця виїжджали представники «Червоного Хреста», благодійного фонду «Рокада», гуманітарної місії «Проліска», робочої групи Управління Верховного комісара у справах біженців ООН, Міжнародної організації з міграції, Фонду «Право на захист» та інші.
На місці представники фондів обстежують пошкоджені об'єкти та спілкуються з постраждалими. За необхідності надають психологічну допомогу. Обов'язково фіксують пошкодження та видають екстрені набори допомоги. Наприклад, плівку чи панелі, щоб закрити вибиті вікна чи двері, матеріал для перекриття пошкоджених дахів, набори засобів особистої гігієни та продуктові набори. Усе це залежно від потреб.
На місці ж починають працювати по реєстрації на матеріальну допомогу. Допомога надходитиме постраждалим від міжнародних організацій. Одноразова поміч складає орієнтовно 11 тисяч гривень на людину. Її можна отримати впродовж кількох тижнів, максимум місяця після події.
Ці ж організації крок за кроком ведуть постраждалих у питаннях реєстрації на програму єВідновлення, допомагають в оцінюванні збитків. Коли людина травмується, чи їй потрібна інша медична допомога, вони також супроводжують постраждалих.
Не варто забувати й про органи місцевого самоврядування, відповідальні за території, де стається приліт або вибух. Вони також можуть надавати і надають матеріальну допомогу.
Якщо ж це масштабна подія, як ось вибухи на арсеналі у Калинівці, можуть залучатися ще й гроші з обласного бюджету чи засоби обласного матеріального резерву. Усі ці механізми працюють. Єдина проблема в тому, що все це може проходити не так швидко, як того хотілося б.
Якщо говорити про програму єВідновлення, то тут, по-перше, потрібно всі документи привести у відповідність; по-друге, має бути законний власник житла. На розв'язання цих питань може піти не один місяць.
Що робити, якщо, наприклад, уламки пошкодили житло?
— Як тільки ми отримуємо інформацію від ДСНС про пошкодження, то одразу передаємо її представникам всіх фондів. Їм же надається контакт когось з керівництва постраждалої громади. Коли фонди виїжджають на місце, то завжди координують свої дії з органами місцевого самоврядування. Тому першочергово потрібно звертатися до свого органу самоврядування.
А якщо станеться так, що органи місцевого самоврядування з якихось причин проігнорують запит людини?
— Наразі не було зафіксовано жодного такого звернення. Однак за потреби, звісно, можна звернутися й в інші служби. Наприклад, на Урядову гарячу лінію з соціальних питань за номером: 1539; або на гарячу лінію Вінницької ОВА: 0-800-216-433.
Читайте також:
Скільки коштує здобути вищу освіту у Вінниці: огляд найпопулярніших вишів
«Я не вбивця, який живе і думає, кого б вбити». Розглянули апеляцію по арешту в справі Васілаке
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
