Легендарна «дача Майка» шукає нового мешканця — у графському маєтку продають квартиру

Альона ЧЕРНІЮК

Рожеві стіни, 5-метрові стелі та таємниці, що охороняються столітньою табличкою страхового товариства: у Вінниці продають квартиру в легендарній «дачі Майка».
Цей маєток на Князів Коріатовичів нагадує казковий палац із вежею, проте за його фасадом ховається складна історія.

На вулиці Князів Коріатовичів, 102, виставили на продаж нерухомість у легендарному «Графському домі», відомому серед вінничан як «дача Майка». За 32 кв. м. в будівлі 1886 року побудови власники просять 35,5 тисяч доларів. Попри скромну площу, помешкання має 5-метрові стелі, облаштовану дворівневу спальню, дерев’яні сходи та окремий вхід. Особливою перевагою для майже центру міста є власна тераса площею 20 квадратних метрів.

Від таємничої «Майка» до героїчного підпілля

Ця споруда, що поєднує неоренесанс із архітектурною еклектикою, виглядає як невеликий палац із арками, верандою та квадратною баштою. Проте назва «дача Майка» досі залишається загадкою: жодних документальних підтверджень існування жінки на ім’я Майка немає, а місцеві легенди про таємничу володарку розходяться з припущеннями істориків, які схиляються до зв’язку з родом Грохольських. Відомо лише, що на початку XX століття будинком володів В.В. Долженков-Любим, проте ця особистість залишилася маловідомою.

Будинок має й героїчну сторінку історії. Ірина Можарова, чия родина володіла частиною будівлі, раніше розповідала журналісту «20 хвилин», що під час німецької окупації маєток був осередком підпільників. Її дядько Юрій Курій викрадав у німців зброю та передавав її партизанам.

Жінка розповіла, що колись у цьому будинку жили графи, що поряд мали свою конюшню. Вона намагалася дізнатися про вік будівлі, але безуспішно — жодної інформації, навіть оригинального плану будинку немає. Проте є вицвіла табличка з написом «Первое россійское страховое общество, 1827»

— Спочатку я думала, що це дата побудови. Але згодом дізналася, що це назва компанії, що була заснована в 1827 році та застрахувала цей будинок. А більше в архівах нічого немає про наш дім! — каже Можарова.

За радянської влади маєток перепланували під комунальну квартиру.

— Моїх родичів заселили сюди в 1930-х роках. У ті часи це була комуналка: у кожній кімнаті по родині, всі зручності на вулиці. Усередині - газові пічки. Погребів у нас немає, але колись поряд з домом пролягали підземні ходи. Утім, їх заклали ще мої пращури, — каже жінка.

Сьогодні ж триповерхова споруда в мікрорайоні Садки виглядає неоднозначно. Хоча район зберіг атмосферу спокійного передмістя з великою кількістю зелені, сама будівля постраждала від часу та хаотичних ремонтів. Поділений між різними власниками, дім втрачає свій палацовий вигляд: «клаптиковий» ремонт фасадів, облуплена штукатурка та пошкоджені сходи в під’їздах різко контрастують із величним образом рожевого будинку-башти.