Пенсіонерка Станіслава Білостегнюк розповідала, що горіхи не заважали проїхати транспорту. А робітники, крім того, що зрізали гілля, пошкодили комунікації.

Село Щітки всього за 15 кілометрів від Вінниці. Зараз це невеличке поселення, де є трохи більше тисячі мешканців. Його в 1770 році утворили переселенці, що втікали з сусідньої Писарівки. Але традиція переселень у Щітках не закінчується й понині.

Хоча Станіслава Білостегнюк і народилася у цьому селі, але більшу частину свого життя прожила в Севастополі, Крим.

— Прожила там 47 років, мене там поважали і добре знали. Але коли сталася анексія півострова, жити в Криму я більше не могла. І поїхала на малу вітчизну, в Щітки, — розказала жінка.

У Станіслави тут є хата та невелика садиба, що залишилася від матері в спадок. Але жити спокійно їй тут не дають.

— Пенсію мені поновити не можуть, бо кажуть, що я сепаратистка. Єдине джерело мого прибутку — це город та горіхи, що ростуть обабіч моєї ділянки. Не розумію, чому, але одного дня дерева почали заважати нашому сільському голові — Дмитру Науменку, — каже жінка.

Порізали без згоди

Десятого серпня до жінки приїхала бригада з автокраном. Робітники їй казали, що будуть різати горіхи, оскільки є доручення сільського голови Писарівки. А село Щітки входить у підпорядкування Писарівці.

— Горіхи на моїй ділянці і нікому не заважали. Казала голові про це, а він гигоче і каже, що йому заважає! Я йому відповідаю: «Діма, ти поводиш себе як дитячий садок! Ти ж доросла людина. Порадься з матір'ю та запитай, чи можна різати дерева влітку?» А він не почув моїх прохань та тільки насміхався. Ну що це за голова?! — розказує Станіслава Білостегнюк.

Дванадцять дерев різали з 10-ої ранку до 5-ої вечора. Робочі все гілля скинули під паркан жінці, через що зламали огорожу і пошкодили дроти «Укртелекому» та Інтернету. Усе це бачив дільничний, який просто… спокійно стояв.

— Зверталася до поліцейського: «Ви розумієте, що голова сільради робить мені фізичну та моральну шкоду? Він мене принижує та насміхається». А поліцейський відповідав, що казав голові, що в цей час краще не різати дерева, — переказує Станіслава.

Колишня кримчанка скаржилася на дії сільського голови в підрозділи Вінницької облдержадміністрації, в райраду та прокуратуру. Але замість реальних відповідей отримала відписки та пораду від департаменту екології звернутися до суду.

Жінка всерйоз турбується про своє життя:

— Сьогодні він мені порізав дерево, завтра — знесе будинок, а потім і мене вб'є. Я не хочу, щоб цей сільський голова дозволяв собі таке самоуправство. Це вандалізм та перевищення службових обов'язків, за яке тепер Дмитро Науменко має відповісти перед судом.

Станом на 25 вересня ситуація, за словами Станіслави, ніяк не змінилася: дерева засипані гіллям, що зрізали ще у серпні.

— Паркан він (сільський голова Писарівки - авт.) досі мені не відремонтував. Та навіть не вибачився, — каже Білостегнюк. — Казав, що відновить паркан, коли я виграю справу в суді.

Горіхи звисали на дротах

Журналіст звернувся за коментарем у цій історії до голови Писарівки Дмитра Науменка. Чоловік підтвердив, що дерева різали за його розпорядженням. Але робили це, щоб попередити можливі аварійні ситуації

— Провели благоустрій території: виділили на це кошти з бюджету сільради та обрізали горіхи, — розказує пан Дмитро. — Те, що вона розказувала, що дерева не заважали, то це таке. Хоча дерева росли на її ділянці, але гілля звисало на дорогу та затуляло повністю шлях так, що автобус не міг проїхати. До того ж, сухі гілки висіли на проводах. Мені що, потрібно чекати, поки вони обірвуть світло іншим жителям?

Крім того, сільський голова казав, що дерева обрізали згідно з рішенням бюджетної комісії, що затвердили на виконкомі та депутати сільради.

— Це ж не так просто: сільрада не може вчиняти протизаконних дій, на обрізку були законні підстави. Дільничний поліцейський також був. Замість того, щоб люди самі наводили благоустрій, це зробили за гроші сільради. Ми і автовишку найняли (250 гривень на годину), і двох людей, і десять літрів бензину витратили. А обірвані дроти наші робітники скрутили, бо вони заплуталися в горіхах.

Як додав Дмитро Науменко на кінець розмови, він знає, що Станіслава Білостегнюк написала скарги на нього в обласні органи влади. Хоча запевняє, що «при нормальному розкладі, ми мали їй довідку виписати, скільки жінка винна за роботи. Але цього робити не будемо».

Довідка. За незаконну обрізку дерева загрожує штраф у кілька тисяч гривень, залежно від діаметра, віку й породи знищеної або пошкодженої рослини. Суми штрафів установлені Кабміном майже двадцять років тому. Штрафують, до речі, не лише за повне знищення дерева, а й за обрізання без дозволу більш ніж третини його крони.

Різати дерева не можна без дозволу власника

Олександр Білошкурський, адвокат

Такі відносини регулюються Порядком видалення дерев, що було затверджено ще в 2006 році постановою Кабміну Спочатку на місце потрібно викликати поліцію, яка зафіксує правопорушення. Якщо зловмисника піймали на гарячому, то на місці проводять опитування, фіксацію порушення. Порушення можуть бути як за статтею 152 (Порушення благоустрою), так і 153 (Знищення або пошкодження зелених насаджень) Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Поліція матеріали має направити або до адміністративної комісії сільської ради (якщо правопорушення за ст. 152 КУпАП), або до громадського інспектора з охорони довкілля і розгляду Держекоінспекцією України (якщо правопорушення за ст. 153 КУпАП).

Після притягнення до адмінвідповідальності вже потрібно зібрати додаткові докази, що саме за розпорядженням цієї посадової особи були зрізані дерева. А ще дізнатися про підстави видалення, наявність запитів до Держекоінспекції та власника, докази визначення розміру збитків або шкоди.

Потім жінка може позиватися до суду, щоб отримати відшкодування. І навіть якщо гілля дерев звисало на комунікації, без ордера, попередження та згоди власниці ділянки, обрізку дерев не можна було робити.

Фото в матеріалі надані Станіславою Білостегнюк