Коли під Вінницею з’явився дубовий гай? Сто років тому запроваджено посаду Губерніяльного лісничого

Кожної зими підгодовують лісових тварин юні лісівники зі шкільного лісництва "Зелений світ" у селі Грижинці Тиврівського району

Найбільше дубових лісів у державі – у нашій області. Вони ростуть на площі 80% від загальної кількості усіх насаджень. Сто років тому домінували грабові ліси. Чому лісівники віддають перевагу дубовим велетням?

Де може рости дуб, не маємо права висаджувати інші породи дерев

Керівник обласного управління лісового і мисливського господарства Анатолій Бондар наголошує, що регіон Поділля, а це, крім нашої, Хмельницька і Тернопільська області, має сприятливі умови для вирощування цієї цінної породи деревини – дуба звичайного. Це і кліматичні умови, і ґрунтові. Такими є результати досліджень науковців.

-Де може рости дуб,, не маємо права висаджувати інші породи дерев, - говорить пан Бондар. – Зрозуміло, що на схилах Дністра дуб не посадиш.  Там сприятливі умови для сосни кримської.

У Музеї лісу, створеному в обласному управлінні, можна побачити порівняльні фотознімки Дністрових схилів у Могилів-Подільському і Ямпільському районах . На одних – «голі» схили. Такими вони були у 60-і роки минулого століття. У наш час вкриті густою зеленню хвойних дерев.

Для вирощування дубів навіть не всі рівнинні площі придатні. Все залежить від того, з якою метою заліснюють ту чи іншу ділянку.

-Якщо такі дерева посадити, скажімо, на супіщаних ґрунтах, деревина дуба буде малопродуктивна, - розповідає Анатолій Бондар. – Саме такими є дерева у відомому усім нам дубовому гаї під Вінницею. Там вони красиві тільки естетично. Деревина не має високої якості. Бо там бідні супіщані ґрунти, на яких краще росте сосна. Втім, ліси виконують не тільки продуктивну функцію. Повинна бути й красота. Саме цю функцію виконує наш добре знаний вінничанам дубовий гай.

За словами співрозмовника, деревам у дубовому гаю під сто років. На цій площі відбувалося здебільшого природне поновлення насаджень.

Нинішні площі молодого дуба, уже служитимуть наступним поколінням. Період стиглості такої породи 100-120 років.

Століття тому у краї домінували грабові ліси. Їхня деревина найбільш придатна для дров. Тоді потребували великої кількості дров. В архівних документах, що представлені у Музеї лісу, можна прочитати, як влада закликала всіх до лісу на боротьбу з холодом.

А ось проблеми всихання дерев не знали ні сто, ні п’ятдесят років тому. Чим викликано таке явище?

Всихають не тільки хвойні 

Як пояснив керівник вінницьких лісівників, сохнуть не тільки хвойні породи. Частково це явище зачепило дуб, ясен, клен. Причиною такого явища науковці і практики називають глобальне потепління. Єдиний вихід – мати більше посухостійких деревних порід.

У лісах області з’явилася породи, яких раніше не висаджували. Наприклад, вічнозелена дугласія та модрина. У них глибша коренева система, тому вони більш стійкі до всихання. Ще одна новинка – горіх чорний, батьківщиною якого є Північна Америка. У переліку стійких до посухи - берека лікувальна. На практиці перевірено:  вони виживають в умовах, що склалися нині. Такі дерева можна побачити у всіх районах області.

Названі породи – горіха чорного та береки лікувальної – мають ще одну важливу особливість. Їхня деревина коштує дорожче навіть від дуба. Так, горіх чорний має у тричі вищу цінність у порівнянні з дубом звичайним.

Які дерева ростуть у лісах краю

Загальна площа лісів області – 366,4 тис.га, з них 218,8 тис.га – площа лісогосподарського призначення обласного управління лісового та мисливського господарства.

Головна порода, дуб звичайний, становить 80% загальної площі; ясен – 8,7%; граб – 5,2%; сосна – 3,9%; акація – 1,1%; вільха – 0,9%;береза – 0,7%; ялина – 0,6%; клен – 0,4%; липа – 0,3%; інші породи – 1,1 відсотка.

Починаючи з 1944 року, в області створено  нові ліси на площі – 63018,8 гектарів, відтворено – 111788,5 га. За роки незалежності (з 1991-го) створено 37122 га лісів.

У 1991 році лісистість краю становила майже 11%, нині – 13,5% . Аби досягти оптимального показника (15%), треба створити приблизно 30 тис.га лісів. Двісті років тому нинішня територія області була вкрита лісами на 41%.

У лісах Вінниччини водиться поголів’я різних видів мисливських тварин:  зубра – 93 голови, оленя благородного – 219, оленя плямистого – 671, козулі – 7512, кабана – 1410 (поголів’я кабанів зменшилося на половину через хворобу африканська чума свиней). Дані перепису минулого року.

При обласному управлінні діє лісівничий еколого-просвітницький центр Вінниччини, загалом в області створено 33 таких центри, працює 46 учнівських лісництв.

Закон про лісничих ухвалено у нашому місті

«Тимчасовий Закон про Губерніяльних та Повітових лісничих»  ухвалено у Вінниці 14 лютого1919 року. На його підставі утворено інституцію Подільського губернського лісничого.  Губернським лісничим став Микола Афанасьєв, випускник природничого факультету Новоросійського університету та Петербурзького лісового інституту. До речі, копії названих документів зберігаються у Музеї лісу. Раніше, у царські часи, посада лісничого була шанована і високооплачувана. Затверджували лісничих у Петербурзі. Вони підпорядковувалися безпосередньо тодішньому міністерству лісів, а не губернатору.

У царські часи за незаконну вирубку дубових насаджень винуватцю загрожувала смертна кара

У роки Жовтневого перевороту і навіть дещо раніше, під час Першої світової війни, ліси безжально вирубували.  Радянська влада звільнила усіх царських хранителів лісів. Декого з них не обминула вища міра покарання.  Щоправда, згодом нова влада зрозуміла, що вирощувати ліси і здійснювати  догляд за ними, мають знаючі люди. Тому спеціалістів лісового господарства зобов’язали повернутися до колишніх місць роботи. Покарання чекало на тих, хто тне зробить цього.

Однак увага до таких спеціалістів змінилася кардинально. У 1925 році  зарплата лісничого становила тільки 18% від тієї, що її платив раніше царський уряд у 1914 році. Розміри земельних наділів для лісничих зменшили у 5-6 разів.

У 20-х роках в умовах війни і економічної розрухи вкрай загострилася паливна криза. Роботи в лісах припинилися. Єдиним видом палива залишалися дрова. Повсюди з’являлися лозунги  «Всі – на боротьбу з холодом!», «Добудеш дрова – роздавимо буржуазію!». У ті часи найбільше знищено лісових насаджень. Їх відновлення почали у перед Другою світовою і продовжили у післявоєнний час.

Лісівників вітатимуть у театрі

Сьогодні, 14 лютого, у день 100-річчя створення  інституції  Подільського губерніального лісничого, колектив обласного управління лісового і мисливського господарства, а також лісівники краю, ті, хто плекає ліси нині, і ветерани галузі, зберуться на урочистості. Вони відбуватимуться в залі обласного академічного музично-драматичного театру імені Садовського. До ювілею підготовили книгу з історії підприємства. У ній детально відображено сторінки 100-літньої історії розвитку зеленого царства нашого краю, тих людей, хто плекав його колись і робить це нині.

 За незаконне вивезення лісу – кримінал

 З 1 січня 2019 року вступили в дію нові підвищені штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

 Наприклад, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн) до тридцяти (510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн) до ста п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених вище порушень, - штраф на громадян від тридцяти (510 грн) до шістдесяти (1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот (5100 грн)  до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України. Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі протизаконні дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди* підвищуватиметься і за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. За такі незаконні дії штраф становитиме від тисячі (17000 грн) до тисячі п’ятисот (25500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

У разі, якщо такі незаконні дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25500 грн) до двох тисяч (34000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки** – каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
 Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

*Істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

**Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.