«Кнут, це відзнака вінничан за твою людяність» У Норвегії гостюють родичі полоненого солдата Другої світової

Норвежець Кнут Бленгслі нагороджений Почесною грамотою Вінницької обласної влади - за встановлення імені вінничанина, якого вважали безвісти зниклим у роки Другої світової

• Норвежець Кнут  Бленгслі нагороджений Почесною грамотою  Вінницької ОДА і облради
• Він встановив ім’я вінничанина, учасника Другої світової, якого вважали зниклим безвісти
• У ці дні норвежець приймає у себе родичів солдата – кошти на квитки для наших земляків зібрав разом з друзями

Менеджер у галузі кінофікації  з міста Льодінген, 47-річний Кнут Бленгслі, удостоєний високої відзнаки «за високу громадянську позицію та виявлену людську небайдужість у справі встановлення імені безвісти зниклого учасника Другої  світової  війни Андрія Виросткова, який поклав життя у боротьбі з нацизмом». Так записано у Почесній грамоті.

Насправді це дуже хвилююча історія. Починалася вона з перегляду норвежцем сімейного альбому, який дістався йому від прабабусі. Закінчилася встановленим імені солдата Другої світової. Норвежець також розшукав сина солдата – Андрія Виросткова. Нині чоловікові уже 80, він проживає у Хмільнику. У ці дні його рідні перебувають у тому місті, де гітлерівці утримували його батька у полоні у далекому 1943-му.

З Москви не отримав відповіді

Переглядаючи сімейний альбом, Кнут натрапив на малюнок, в кінці якого значився підпис «А.Виростков, 14.06.1943 року». На невеликому аркуші паперу олівцем зображено на східцях будинку його прабабусю, неподалік  виднілися бараки для полонених. Рідні пояснили, що після окупації Норвегії гітлерівцями, у місті був табір для радянських військовополонених. Дехто з місцевих приносив харчі бранцям. На знак подяки один з них написав портрет прабабусі Кнута.

Що завгодно міг зробити норвежець з пожовклим від часу аркушем. Він обрав найскладніше – розшукати рідних полоненого. Спершу віднайшов прізвище у списках, що зберігаються у військовому музеї міста Нарвік. Потім понад рік писав листи.

З Москви, з Товариства Червоного Хреста, не отримав відповіді. З київської організації названого Товариства повідомили місце призову Виросткова – село Якушинці Вінницького району. Так йому вдалося розшукати сина військовополоненого. Чоловікові, якому нині уже 80 років, також звати Андрій. Проживає у місті Хмільник. На його домашню адресу норвежець надіслав бандероль з листом і малюнком, дбайливо обрамленим у рамку.

-Про батька ми знали одне – пропав безвісти, такий документ отримала мама, після війни, - каже син полоненого Андрій Виростков. – І раптом така новина!

Обійняв, як сина

Норвежець запрошував у гості Виросткова. Однак той не ризикнув вирушати у далеку дорогу. Натомість запропонував приїхати до себе, щоб обійняти, як сина.

 Влітку 2018-го Кнут приїздив у Хмільник. Розповів, що його не залишає здивування, чому не вдається віднайти факти про подальшу долю полоненого. Остання архівна інформація про нього датована червнем 1945-го. З полону його повернули до Москви, зарахували в один з військових підрозділів… З архівів відповідають, що інших фактів про Андрія Виросткова у них нема.

Громадські організації «Самооборона Хмільника» і «Спілка учасників АТО» звернулися до обласної влади з проханням визнати Кнута Бленгслі людиною року на Вінниччині. Однак умови конкурсу передбачають присвоєння такого звання тільки мешканцям краю.

Норвежця удостоїли Почесної грамоти ОДА і облради.

Зібрав кошти на авіаквитки

Нині Кнут Бленгслі приймає у себе гостей. Він запросив Андрія Виросткова і його дружину Ніну відвідати Норвегію.

Син полоненого солдата дуже хотів побачити місця, де перебував його батько, але стан здоров’я не дає можливості вирушати у далеку дорогу. Родичі не могли здійснити подорож через брак коштів. Норвегія – дорога країна.

Кнут зрозумів проблеми нових знайомих.

Він звернувся до друзів, а також небайдужих норвежців з проханням допомогти зібрати кошти українцям на переліт до Норвегії. І йому це вдалося.

Саме у ці дні у Норвегії перебуває дружина Андрія Виросткова пані Ніна, їхній земляк Олександр Сеник, він у ролі перекладача. До речі, пан Олександр супроводжував Кнута під час його минулорічного приїзду на Вінниччину. Заприятелювали. Бо мають спільні інтереси.

Нині вони перебувають на  норвезькій землі.

Історія пошуку рідних полоненого викликала інтерес у журналістів Норвегії. Про неї йшлося у низці видань. Також журналісти спілкувалися з нашими земляками. Натомість Кнут з цікавістю знайомився зі ставкою «Верфольф». Підготував велику розповідь про місце перебування Гітлера під Вінницею.

До речі, історія з пошуком родини солдата Виросткова наштовхнула його на продовження такої роботи. Кнут разом з друзями досліджує місця, де гітлерівці облаштували табори для полонених.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.