Яблука з осіннього цвіту

- В осінньому цвітінні дерев наука не вбачає аномалії, - зазначає пані Олена. – Це явище давно досліджено тими, хто вивчає фізіологію дерев.  До речі, кафедра фізіології рослин в національному університеті імені Шевченка в Києві була створена ще тоді, коли університет мав назву Святого Володимира. Початок роботи кафедри – нині вона має назву фізіології та екології рослин – датовано ще 1873 роком. Саме від викладачів цієї кафедри я, будучи студенткою, вперше почула наукове обґрунтування явища осіннього цвітіння дерев.

За словами Олени Яворської, під час лекції професора Проценка, який  пояснював, чому деякі дерева  «просипають» весну і «прокидаються» восени, у неї перед очима постала картина з їхнього саду, посадженого батьком.

- Якоїсь осені яблуня не тільки зацвіла, а й після такого цвітіння з’явилася зав’язь, а потім - плоди, - розповідає пані Яворська. – Двоє маленьких яблучок гойдалися на вітрі аж до Нового року. Могли б вирости більшими, погодні умови не дозволили.

Кожне дерево має «сплячі» бруньки

- Восени розквітають ті дерева, у яких навесні не було «настрою» викинути цвіт, - усміхається співрозмовниця. -  Нічого дивного, адже дерева, як і люди, кожне має свої біоритми. Наприклад, якщо людина «сова», то даремно від неї вимагати високої продуктивності вранці. Якби така людина не старалася – організм не обманеш. Біологічний годинник йде за своїм графіком. Зате у другій половині дня у таких людей проявляється активність у роботі і діях. Тоді вони почуваються, як риба у воді. Так і дерева. Буває, одна частина гілля отримує більше світла. Одразу з настанням весни відбуваються звичні фізіологічні процеси. Розпускаються бруньки, з’являється листя…Довжина світлового дня у цьому процесі відіграє велике значення.

Натомість на деякому гіллі бруньки продовжують «спати». Кому з нас не доводилося бачити таку картину: дерево зрізали, а на уже зрізаному стовбурі раптом з’явилися пагони. Це прокинулися «сплячі» бруньки.

Нормальному фізіологічному розвитку заважає також шкідлива діяльність людини. На думку Олени Яворської, на фізіологічному розвитку каштанів на вулиці Чорновола негативно позначається посипання проїжджої частини солями. Робиться це традиційно кожної зими, чи навіть осені. Сіль потрапляє в ґрунт і завдає шкоду деревам. Вони стають ослаблені. У них не вистачає сили для нормального фізіологічного розвитку. Як тільки навесні пропускають необхідну для цього тривалість світлового дня, фізіологічні процеси завмирають.

- Тривалість світлового дня у березні, коли розвиваються дерева, і у вересні, приблизно однакова, - пояснює співрозмовниця. – Саме тому у цю пору дерева роблять те, що не встигли навесні. Це аж ніяк не повторне цвітіння. Квіти з’являються на тих гіллях, які не розцвіли у весняний період.

Співрозмовниця наголошує, що це тільки схематичне пояснення процесу осіннього цвітіння дерев. Якщо комусь цікаво глибше дізнатися про це явище, треба звернутися до наукової літератури. Наукові мужі давно не вважають це чимось особливим.