«Хочу, щоб швидше спалили ворожий танк, чи БМП». Учень зробив вдома дрон-камікадзе

• Десятикласник з Крижополя разом друзями, знайомими наколядував і нащедрував 122 тисячі (!) гривень.
• Частину цих коштів він використав на виготовлення дрона. Як йому це вдалося? На що ще підуть гроші?
• Розповідаємо про Дмитра Слободяника, учня Крижопільського ліцею №1 і його друзів, а також про те, як вони допомагають військовим бити російських окупантів.

Коли журналіст «20 хвилин» розмовляв з Дмитром Слободяником, у хлопця був зіпсований настрій. У той день він мав випробовувати зроблений власноруч дрон-камікадзе.

Чому не вдалося це зробити і як майстрував прилад, кому під силу така робота? Про це запитував у співрозмовника.

«Нельотна погода, а в мене плата гола»

«На фронті безпілотник потрібен уже, а мені не вдається завершити роботу», —говорив спересердя Дмитро.

Напередодні він радів з того, що йому надали дозвіл на випробування своєї крилатої «пташки». Каже, знайомі волонтери підказали, до кого саме треба звернутися за дозволом. Його зустріли серйозні дядьки. Попередили, що має принести свою роботу. Уважно роздивлялися виготовлений дрон.  Задавали багато запитань. Цей хлопець настільки «підкований», що він сам багатьох може навчити.

Раніше ми вже писали про нього. Допомагати військовим Дмитро починав з виготовлення перископів. Потім зробив три потужні підзарядні станції. Тепер зумів зробити безпілотник.

На жаль, випробувати у той суботній день не вдалося. Видалася нельотна погода. Пролітав сніг, відчувалася підвищена вологість повітря…

—Але ж на фронті безпілотники запускають за таких умов, — кажу співрозмовнику.

—У мене плата гола, — відповідає він. — Якщо раптом станеться замикання, це до добра не доведе.

Дмитро пояснює, що покрити плату захисним матеріалом не зможе до того часу, поки не проведе випробування. «Раптом під час випробування виясниться, що треба щось перепаювати, — уточнює він. — А я вже все закрив. Як тоді бути?».

У тому, що його «пташка» підніметься в небо, він не має сумніву. У будинку дрон літав. Але ж там не ті умови: не можна перевірити дальність, висоту польоту.

Частина батьківської хати Дмитра схожа на майстерню. Тут він у свій час починав робити перископи, потім майстрував підзарядні пристрої. Все це передав на фронт військовим.

Кому саме дістанеться безпілотник, ще не визначився. «Хочеться, щоб ним швидше спалили ворожий танк, чи БМП, — говорить Дмитро. — А потім розповіли, як прилад поводив себе у повітрі. Для мене дуже важливо знати думки тих, хто буде користуватися моїм дроном.  Щоб вдосконалювати наступні безпілотники, які  буду робити. Зібраних грошей вистачить приблизно на сім, а може, й більше літальних апаратів».

До речі, Дмитро має приклад спілкування з тими, хто на фронті. Підтримує контакти з військовим, якому передав підзарядний пристрій. Коли розповів йому про свій безпілотник, той одразу сказав, що їм теж потрібен БПЛА. Тільки не камікадзе, а розвідувального типу. Свій вони втратили. Дмитро пообіцяв зробити.

Хто допомагав і скільки грошей витратив?

Головним помічником талановитого учня став Інтернет. Основи знань здобув під час навчання з опанування базового курсу під назвою «Інженер БПЛА». Його проводить компанія Prometheus. Втім, під час роботи виникало немало питань. Каже, бувало, над їх вирішенням засиджувався до другої чи третьої години ночі. Неабияк допомогло знайомство з київським волонтером, який виготовляє і ремонтує дрони. Звати його Артем. Чоловік навіть поділився деякими запчастинами, безкоштовно передав Дмитру раму. Наш земляк вдячний киянину за постійні консультації. Інколи вони разом шукали вирішення проблеми, забуваючи, що за вікном уже пізня ніч.

«Я то думаю, чого не висипаюся після знайомства з тобою, Дмитре», — сказав одного разу Артем, говорив доброзичливо, жартома. Наш земляк приємно вразив його своєю наполегливістю і бажанням розумом і руками виготовити літальний  апарат.

Загалом на виготовлення дрона учень витратив 13.200 гривень.

«Дехто говорить, що купив дешевше, — ділиться думками Дмитро. — Я таким відповідаю: «Ну, то й добре, що знайшов дешевше». Хоча розумію, що багато залежить від комплектації. Наприклад, я поставив на свій дрон камеру вартістю 1700 гривень. Вона може відтворювати зображення тільки в день, вночі не працюватиме. Якби купив камера, якою можна знімати у будь-яку пору доби, то це було б  ще дорожче. Те само можна сказати про інші комплектуючі».

Запитую, чи реально зробити те, що пропонує чиновник з Мінцифри — виготовляти дрони вдома?

«Я ж зробив  вдома, — каже Дмитро. — Взявся за діло ще до того, як про цю пропозицію почали говорити. Важливо мати основні знання, знайти людину, з якою можна було б консультуватися, бо питання обов’язково виникатимуть. Ще краще згуртуватися біля того, хто вже має досвід, тоді справа піде швидше. Багато значить вміння працювати з паяльником. Пригадую, як я це робив раніше, коли виготовляв перископи та підзарядні пристрої, і порівнюю з тим, як нині виконую паяльні роботи. То це, як кажуть, небо і земля».

Після короткої паузи співрозмовник додає: «Було б бажання, тоді можна всього навчитися. Без бажання нічого не вийде».

Летить на вісім кілометрів

Прошу Дмитра дати коротку характеристику виготовленого ним дрона.

Він зауважує, що закладені параметри треба ще перевірити на практиці під час випробування.

Його дрон восьмидюймовий, має дальність польоту до восьми кілометрів. Може підіймати вагу 1,5 кілограма, а сам важить менше — 1252 грами.

«Переді мною зараз вага, кладу ще раз свій прилад і бачу на екрані цифри — 1252 грами», — каже співрозмовник.

За його словами, щоб управляти дроном-камікадзе, потрібні навички. Курс навчання становить приблизно 20 годин.

Колядували і щедрували з ранку до вечора

Торік Дмитро Слободяник організував ватагу колядників і щедрувальників і вони зібрали під час свят 30 тисяч гривень на допомогу ЗСУ.

Цього року вирішив знов не упустити нагоду. Тим більше, що на час колядів уже розпочав робити дрона. Одну групу учнів організував сам. До неї увійшли старшокласники. Другу попросив згуртувати свою однокласницю з їхнього 10-Б Настю Дмитришину.

«Настя зібрала учнів 7-9 класів, — розповідає Дмитро. — Ми визначилися так, щоб не ходити одні за одними до тих само людей, тому, крім Крижополя, колядували ще у двох селах — Голубечому і Тернівці.

Я попросив у Будинку культури костюми, реквізити, сам виготовив зірку, ми водили козу, колядки і щедрівки співали під гітару. Було весело. Та ще й наші групи змагалися між собою, хто більше заробить грошей. Одного дня була погана погода, у всіх взуття промокло, змерзли, стомилися. Найкраще нас зустрічали у селі Тернівка. Люди були щирі на гостинці, чаєм напували…»

Запитую, як добиралися до села. Дмитро каже, простив знайомих чоловіків і вони підвозили їх своїм транспортом.

—Ти так вмієш впливати на людей, — кажу співрозмовнику.   

—Трохи читаю книги з психології впливу, — говорить він. — Хочу створити бібліотеку розумних книг, найперше з психології, збираю такі видання.

Заробити на колядках і щедрівках сподівалися максимум 50 тисяч гривень. Торік було 30 тисяч. Тому колядники приємно вражені щедрості земляків — вони обдарували учнів загалом на суму 122 тисячі гривень.

Замовили перископи,  підзарядну станцію і дрон-розвідник

Коли Дмитро зустрічався з посадовцями, які надали йому дозвіл на випробування дрона, один з них наприкінці розмови запитав, чи може виготовити ще одну підзарядну станцію. Учень погодився. Про дрон-розвідник, який потрібен знайомому військовому, уже згадувалося вище.

«Знову надійшло замовлення на перископи, — каже учень. — будемо робити». Дмитру постійно допомагають друзі, однокласники,

У кого є можливість підтримати волонтера-десятикласника і його друзів, кошти можна переказувати на рахунок у Монобанку:  5375411202717489

Читайте також:

Поки дійшов з Києва до Вінниці, «азовець» зібрав для побратимів 150 тисяч гривень

Ураження Хмельницької АЕС та евакуація населення — фейк

 

 

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.