Петиції та нагородження військових ніяк не пов’язані між собою. Як насправді дають звання Героя України?
- Герої України: хто ці люди і чи всі вони удостоєні найвищої нагороди? Питання радше риторичне і зовсім не просте.
- Журналістка «20 хвилин» поспілкувалася з підполковником Миколою Ковалем із бригади «Червона Калина», який розповів, як проходить відбір кандидатів і чому навіть петиції з тисячами голосів не гарантують нагороди.
- Водночас рішення Комісії державних нагород можуть затягуватися роками, залишаючи рідних у невизначеності. Детальніше — у нашому матеріалі.
Повномасштабна війна триває вже четвертий рік. Українці щодня втрачають своїх найкращих: командирів, медиків, саперів, розвідників, стрільців... У кожній громаді є імена загиблих, яких місцеві вважають героями. Але на загальнонаціональному рівні лише деякі з них отримують офіційне визнання — звання Героя України.
Часто після смерті захисника його рідні або друзі створюють петицію на сайті Президента. Це емоційне звернення, за яким стоїть страшний біль і бажання, щоб подвиг близької людини був гідно оцінений. Коли такі петиції залишаються без відповіді, зростає суспільне обурення — людям здається, що держава не бачить і не визнає жертви.
Подвиг у сучасній війні: що це?
В умовах російсько-української війни визначити межу між героїзмом і виконанням службових обов’язків дуже складно. Більшість загиблих воїнів гинули не в безпосередньому бою, а від ракет, дронів, авіації. Та чи робить це їхню смерть менш героїчною? Відповідь — ні. Але державна система відбору вимагає конкретного обґрунтування, опису дій, які були винятковими — таких, що виходять за межі звичайної служби.
Тут виникає головна проблема: у кожному підрозділі є десятки прикладів мужності і лише деякі з них підпадають під жорсткі критерії, які дозволяють ініціювати присвоєння найвищого звання. Ініціатива має йти від командування, а далі через штаби, документи, перевірки потрапляє до Офісу Президента. Петиції при цьому є лишень громадською ініціативою, яка не впливає на юридичну процедуру.
Скільки українців отримали звання «Герой України»
За даними аналітичного порталу «Слово і діло», звання Героя України за останні три роки повномасштабної війни отримали 578 людей. Із них 357 — посмертно. Ці цифри щодня змінюються, бо війна триває.
Звання Героя України є найвищою державною нагородою. Воно не дається автоматично. Кожен випадок розглядають індивідуально. Оцінюються обставини, наслідки, масштаб вчинку. Іноді мине рік або два, перш ніж зберуться всі документи, щоб подання розглянули на найвищому рівні.
Як усе починалося: історія нагороди
Після розпаду СРСР та здобуття незалежності Україна, як і багато інших пострадянських країн, потребувала власної системи державних відзнак. У підсумку, замість створювати абсолютно нове звання вирішили запровадити аналог радянського — звання Героя України. Таким чином традиція відзначати найвищими державними нагородами за виняткові заслуги, насамперед військові, збереглася, хоч і в оновленій формі. Подібна практика існує і в кількох інших державах, зокрема в Ізраїлі, де також є звання героя, запроваджене під впливом радянської системи нагород часів холодної війни.
Звання Героя України ввели 23 серпня 1998 року указом президента Леоніда Кучми. Формально воно має дві форми: за бойовий подвиг вручається орден «Золота Зірка», за трудові досягнення — Орден Держави. У 2002 році дозволили присвоювати це звання посмертно.
До 2014 року почесне звання вручали переважно за цивільні заслуги. Героями України ставали директори заводів, вугільники, чиновники, мери, депутати. Часто за політичну лояльність, а не за героїзм. Наприклад, у списку є імена Івана Герасимова (нардеп-комуніст), Георгія Скударя (політрада Партії регіонів), Юрія Бойка (урядовець Януковича), якого позбавили звання лише у 2025 році.
Чому петиція — не рішення
Якщо переглянути офіційний сайт Президента України, а саме розділ «Петиції», то можна побачити тисячі звернень із проханням посмертно присвоїти звання Героя України загиблим військовослужбовцям. Від початку повномасштабного вторгнення ця тема стала найпоширенішою серед петицій до глави держави.
Родичі та близькі загиблих прагнуть, щоб їхні рідні отримали офіційне визнання та найвищу державну нагороду, адже для них ці люди є справжніми Героями. Ці петиції активно поширюють у соціальних мережах, месенджерах, на білбордах і у радіоефірах. Часто можна побачити оголошення із закликами підтримати петицію навіть написані вручну і розміщені на стовпах у містах чи селах.
Збір 25 тисяч підписів за три місяці є важливою умовою для того, щоб Президент розглянув петицію і надав офіційну відповідь. Через це в суспільстві існує переконання, що досягнення цього порогу практично гарантує присвоєння звання. Однак на практиці це не так і викликає у багатьох нерозуміння та розчарування, особливо коли петиції залишаються без реакції.
Експерти та посадовці наголошують, що сама петиція не є офіційною підставою для присвоєння звання Героя України. Процедура нагородження жорстко регламентована і відбувається за поданням командування військової частини, зазвичай бригади, де служив боєць. Цей механізм не є новим. Він діє понад 20 років і закріплений указом Президента.
Сьогодні петиції слугують скоріше інструментом громадського тиску і виявом поваги до загиблих, але офіційний процес присвоєння звання проходить у чітко визначених рамках, які не залежать від кількості зібраних підписів. Відсутність відкритості цієї системи часто породжує непорозуміння і критику з боку суспільства.
— З початку повномасштабної війни багато хто подає петиції з проханням присвоїти звання Героя України. Але навіть коли петиція набирає необхідну кількість голосів, результат не завжди позитивний. Чи дійсно ці голоси не мають юридичної сили?
— Так, петиція, навіть якщо вона набрала 25 тисяч голосів, не зобов’язує Офіс Президента присвоїти звання Героя України чи іншу державну нагороду. Єдине, що зобов’язаний зробити Офіс Президента — це надати офіційну відповідь ініціатору петиції. Це може бути мати, дружина, сестра загиблого воїна, тобто хтось із рідних, хто створив петицію. Присвоєння нагород — це окремий, внутрішній процес.
— Як він відбувається у вас у бригаді?
— Усе починається з командира підрозділу. Саме він знає, що зробив той чи інший військовослужбовець і чи дійсно заслуговує на нагороду. Особливу увагу приділяють останнім місяцям служби або періоду безпосередньо перед загибеллю, якщо йдеться про присвоєння звання посмертно. Навіть якщо військовослужбовець служив тривалий час, основний акцент роблять на подіях, що відбулися найближче до моменту загибелі.
У рапорті детально описують час, місце, використане озброєння та масштаб виконаного завдання. Якщо є відеозаписи з дронів чи камер спостереження, їх можуть надати відповідальні особи, які готують нагородний лист, щоб точніше сформулювати зміст подання. Такі матеріали не є офіційним доказом, але значно допомагають краще зрозуміти ситуацію та відобразити її у тексті.
Далі для присвоєння нагороди командир підрозділу подає клопотання на ім’я командира частини. Після погодження командиром частини наш кадровий відділ починає підготовку нагородних матеріалів.
— Куди вони далі потрапляють?
— Далі матеріали направляються до Західного територіального управління Національної гвардії. Там їх розглядають і або погоджують, або повертають. Якщо погоджують, то далі справа переходить до Головного управління НГУ, а потім до Міністерства внутрішніх справ.
— А останнє рішення ухвалює Офіс Президента?
— Саме так. Там визначають, чи буде указ Президента і якою саме буде державна нагорода. І вже тоді офіційно публікується указ.
— Тобто, якщо навіть є петиція, підписана десятками тисяч людей, це не зобов’язує присвоїти нагороду?
— Це лише підстава для розгляду і надання відповіді. Ми в частині можемо навіть не знати, що існує така петиція чи яке рішення було ухвалене. Військова процедура — це окрема, чітко прописана система, де все відбувається офіційним шляхом і за погодженням усіх інстанцій.
— А якщо петиція набрала голоси, то чи надходить вам перевірка з Офісу Президента, запит або звернення? Можливо, як додатковий контроль чи перевірка обставин?
— Ні, принаймні у моїй практиці такого ще не було. Тобто петиції — це один процес, а нагородження військовослужбовців, ініційовані командиром підрозділу — це зовсім інший. Вони ніяк не пов’язані між собою.
— Коли командування бригади вже подає кандидатуру на звання Героя України — бувають випадки, що відмовляють?
— Що стосується нашої бригади, то поки що такого не було. Усі військовослужбовці, яких ми подавали на звання Героя України, його отримали. На жаль, двоє з них отримали це звання посмертно. Але відмови не було жодної.
Комісія з державних нагород
Після того, як військова частина подає нагородний лист, документ проходить кілька етапів і зрештою потрапляє до Офісу Президента. Там його розглядає Комісія державних нагород та геральдики. Це дорадчий орган, що перевіряє, чи відповідає кандидат критеріям, визначеним законом. Комісію державних нагород та геральдики очолює Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України.
Це загальна практика: автоматично новим головою комісії стає новий очільник офісу чи раніше адміністрації. Його заступником є Олексій Дніпров, керівник Апарату Офісу Президента. Серед членів комісії є як державні службовці, так і науковці, волонтери й громадські діячі. Повний склад комісії з державних нагород можна переглянути в указі Президента України № 95/2020 від 18.03.2020.
Читайте також:
Що варто знати про родимки та де у Вінниці їх видаляють — пояснює дерматолог Катерина Юзвак
«Ви врятували п’ятьох хлопців»: воїн розповів, як приземлили бойовий дрон москалів
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
