Фермер з сином рятують церкву, що стояла пусткою сто років

  • Дерев’яному храму у селі Мала Ростівка Оратівського району – 240 років.
  • Як і кому вдалося встановити дату його будівництва?
  • У якому стані нині знаходиться церква?
  • Скільки загалом на Вінниччині збереглося культових споруд з дерева?
  • Як "на око" можна визначити висоту церкви?
Фермер з сином рятують церкву, що стояла пусткою сто років

Микола Мотузюк, керівник невеликого фермерського господарства на Вінниччині відновлює дерев’яну козацьку церкву. Допомагає йому син Ігор, який працює хірургом в одному з лікарняних закладів Києва. Дати спорудження церкви Мотузюки не знають. Під час розмови з журналістом пан Ігор запропонував попрацювати над архівними документами. Каже, у самому храмі ніде не вдалося знайти позначень про час будівництва церкви.  Журналіст розшукав людину, яка дослідила цей факт.

Занепалу будівлю ще не відновили. Споруда поки що без куполів й хрестів. Потрібно виготовити вікна й двері. Провести оздоблювальні роботи. Розписати інтер’єр. Однак місцеві віряни вже збираються на молитву. Священик з сусіднього села правив службу на свято Покрови, церква має назву Покровської. Після того люди ще два рази запрошували батюшку на молитву.

Такою церква є нині (фото зроблено 7 листопада); на знімку вгорі - такою була до ремонту

Храм у селі Мала Ростівка закрили сто років тому, після революції 1917-го. Старожили розповідають, що чули від попередників - служба в ньому тривала до того часу, поки до влади не прийшли більшовики. Комуністи почепили замок на дверях святині. Щоправда, під час війни з фашистами окупанти дозволили декілька разів відчинити храм. Для вінчання. Три обряди провів тоді батюшка. У післявоєнний час святиня почала занепадати. До руйнації бездоглядного приміщення доклали руку місцеві безбожники. Насамперед розібрали підлогу. Вона була зроблена з дубових дощок. Далі перейшли до кругляка, з якого поставили стіни. На щастя, не весь матеріал розтягнули.

Місцевий фермер Микола Мотузюк вирішив відновити церкву. Простіше було б спорудити нову. Чому вкладає гроші у «латання» ветхої будівлі?

Навіть стару святиню руйнувати - гріх

-Руйнувати храм – гріх, - каже Микола Мотузюк. – Навіть стару церкву я б не взявся стирати з лиця землі. Ми дуже довго думали над дилемою: будувати нову, чи відновлювати стару? Не просто думали. Радилися з фахівцями. Зверталися в наукові й релігійні установи. На основі зібраної інформації прийняли рішення - відбудовувати старий храм.

За словами співрозмовника, у залишках будівлі не вдалося знайти цифри, які б свідчили про час спорудження сільської святині. Всіх цікавив цей факт. Треба було знати, наскільки  надійними є старі балки. Допомогла експертиза. Її проводили в Києві в одній з експертних установ.

-Експерти дослідили частину деревини із зрубу, яку ми привезли їм на випробування, - продовжує Микола Мотузюк. – За їхніми висновками, деревині, з якої зроблені стіни церкви, приблизно триста років.

Майстри, які обстежували залишки будівлі, пояснили, що дошки з сосни, з них був зроблений дах, майже повністю перетворилися на порох. Відновлюють церкву деревиною з дуба. З надією, що храм не менше служитиме людям, ніж старий.

Гарна акустика - секрет давніх майстрів

Ще одна причина відновлення старого храму – акустика. Для культових споруд вона має особливе значення. Як пояснили фермеру фахівці, такої акустики, як у дерев’яній церкві, навряд чи вдалося б добитися у новозбудованій споруді.  Навіть якби повністю скопіювали план нинішньої будівлі, все одно не досягли б повторення нинішнього результату. «Акустичні особливості дерев’яних церков – це секрет давніх майстрів не вивчений дотепер, - Микола Мотузюк передає слова, які йому говорили фахівці. - Звук у них не відлунює і водночас не згасає. Незалежно від того, якого розміру споруда – велика чи мала». Спілкуватися йому довелося з багатьма знаючими людьми. Це робив фермер і його надійний помічник син Ігор. Їздили в спеціалізовані проектні інститути, консультувалися у єпархії. Дізналися багато цікавого, про що не відали раніше. Наприклад, як можна «на око» визначити висоту храму. Для цього у давнину використовували декілька методів. Найпростіший з них: людина повертається до церкви спиною і йде від неї, час від часу зупиняється, нахилившись донизу. Дивитися назад треба між ногами. Коли у такий спосіб стане видно хрест на храмі, треба зупинитися. Відстань від місця зупинки до храму буде такою, як його висота.

Дату встановив краєзнавець – 1776 рік

Сільський голова Чагова, до цієї громади належить Мала Ростівка, Дмитро Грицай повідомив автору публікації, що має документальне підтвердження дати заснування Покровського храму у селі Мала Ростівка.

-Такі документи надав краєзнавець з сусіднього села Мервин Володимир Демчик, - каже сільський голова. – Він проживає і працює у Києві, підготував книгу про історію рідного села. Працюючи над нею, знайшов дату заснування церкви у Малій Ростівці.

-Запис про спорудження церкви у Малій Ростівці зафіксував відомий краєзнавець Леонтій Похілевич, - розповів у телефонній розмові Володимир Демчик. – Було це ще у 1864 році. Тоді вийшла його книга «Сказание о населенных местностях Киевской губернии». В ній подано опис храмів Київської, Черкаської, а також частини Вінницької і Житомирської областей. Нині книга перевидана і є в доступі.

Володимир Демчик встановив також прізвище ієрея храму у Малій Ростівці. За його словами, у Вінницькому обласному архіві є документ під назвою «Ревізійна казка», датований 1795 роком. До нього додається відомість про церкву у Малій Ростівці. Причому, запис зроблено священиком. «Я працював з цим документом, - уточнює співрозмовник. - Щоправда, у ньому священик не вказує дату заснування храму, а тільки називає своє прізвище, кількість вірян, які приходять до храму. Знаю, що на кладовищі біля церкви віднайшли камінь, на якому видно слово «ієрей». Думаю, що це могила саме цього настоятеля храму».

Цифра

Нині на Вінниччині нараховується 136 дерев’яних храмів. Таку цифру журналісту RIA назвав керівник відділу охорони пам’яток історії та культури облдержадміністрації Михайло Потупчик. У травні 2016-го  науково-методична рада Мінкультури звернулася до уряду з пропозицією щодо створення державної програми порятунку дерев’яних храмів як визначного історико-мистецького феномену. Поки програма вступить в дію, фахівці радять зайнятися консервацією старих церков. Найважливіше при цьому ліквідувати місця затікання води.

Коментарі (4)
  • Анонім

    А я вам скажу чому підприємець відновлює церкву.

    Бо одурманені нею працівники для настільки вигідні, що це окупить вкладені гроші...

    Ото і робіть висновки...
  • Anonymous

    Коментар видалено...
  • Daily

    стояла пусткою сто років (оригінал автора)
  • Алексей Молчановский

    Володимир Демчик встановив також прізвище ієрея храму у Малій Ростівці. За його словами, у Вінницькому обласному архіві є документ під назвою «Ревізійна казка», датований 1795 роком. До нього додається відомість про церкву у Малій Ростівці. Причому, запис зроблено священиком. «Я працював з цим документом, - уточнює співрозмовник. - Щоправда, у ньому священик не вказує дату заснування храму, а тільки називає своє прізвище, кількість вірян, які приходять до храму. Знаю, що на кладовищі біля церкви віднайшли камінь, на якому видно слово «ієрей». Думаю, що це могила саме цього настоятеля храму».



    Действительно есть такой документ в Винницком архиве, та то время священником был Архип Васильевич Лазоревич...



    А всех тех, кто интересуется историей своего населенного пункта, историей своего рода приглашаю на "Украинский генеалогический форум" http://ukrgenealogy.com.ua/index.php
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up