Для кавунів з Ямполя не знайшлося місця на Привокзальному ринку, повезли у Хмельницький

Такі кавули у ямпільського фермера Вячеслава Швеця, продає їх по 15-20 гривень за кіло. Фото з фейсбук-сторінки с. Оксанівка.

• Фермер з Ямполя вирощує кавуни у незвичний спосіб.
• Де і по чому продає улюблені багатьма соковиті солодкі плоди?

Баштан фермера В’ячеслава Швеця неподалік від Ямполя на березі річки Мурафа, притоки Дністра. Поруч — вагончик, куди чоловік перебирається на час вирощування кавунів. Вагончик між двома дубами. «Живу у Дубаях, — жартує пан В’ячеслав. — Під двома дубами, тому можна сказати, що у Дубаях. Вранці прокинувся — і вже бачу, як кавуни підростають і що вони у мене просять. Якщо хтось думає, що кавуни просто так ростуть, той дуже сильно помиляється. І це стосується не тільки кавунів».

Особливість кавунів Швеця в тому, що вирощує їх під плівкою. У нас не так багато сонця, як у Херсоні, чи Одесі. Без тепла кавун смачним не виросте.

Кілоограм "полосатих" продають по 15-20 гривень за кіло

Баштан у Швеців — сімейна справа. В’ячеславу допомагає дружина, двоє дітей. Це постійні помічники. Коли треба, підставляють плече мама й теща, кум з кумою. Інколи приходять друзі, знайомі.

Під час нашої розмови на баштані працював один з його друзів. У чоловіка вихідний на роботі, прийшов допомогти завантажити машину. Перед  кавуни треба знести з баштану в одне місце. Каже, хочу кавуна, але не на халяву. Має заробити.

Розмова відбувалася у четвер, 3 серпня. Машина за кавунами мала приїхати з Тульчина. Перед тим відправили одну на Вінницю. Втім, продати ямпільські кавуни у Вінниці не вдалося. Як пояснив фермер, на Привокзальному ринку для них не знайшлося місця. За словами співрозмовника, машина попрямувала далі на Хмельницький.

—Конкуренція, що зробиш, — каже з цього приводу власник баштану. — Охочих продавати багато, місця для всіх не вистачає. Це ринок.

Він спокійно ставиться до цього. Бо знає, що його продукція все одно знайде свого покупця.

Запитую, чи продавали раніше у Вінниці ямпільські кавуни? Каже, продавали. На тому ж ринку «Привокзальний». У свій час фермер мав намір налагодити контакти з відомими торговельними мережами. Одна з них має свій магазин у Ямполі. Йому пояснили, що вони працюють з великими постачальниками продукції. Фермер під таку категорія не підпадає. Отож, продає тим, хто замовляє. З баштану врожай забирають оптовики. Здебільшого з сусідніх територій — Могилева-Подільського, Тульчина, Крижополя.

—Для мене головне виростити, — продовжує розповідь пан В’ячеслав. — Кавунів зараз менше, ніж було раніше. Причина відома — на Херсонщині не ростуть, бо війна. Посмакувати ними багато охочих, тому замовників вистачає.

У Ямполі на ринку Швеці мають своє місце для торгівлі. Продає кавуни дружина В’ячеслава пані Вікторія. Ціна — від 15-ти до 25-ти гривень за кілограм. Вартість залежить від розміру плода. У неї є свої покупці. Жінка постійно нагадує чоловікові, аби той не забував про них. Щоб не склалося так, що місцеві залишаться без кавунів.

На ринок у Ямпіль полосатих завозить дочка Швеців. Вона студентка одного з вінницьких вишів. Нині на канікулах. Уміє водити автомобіль.

Знайомі з Ямполя розповідали, що син фермера теж при ділі, хоча ще малий. Чим же він може допомогти татові?

— Здебільшого працює на поливі, — каже батько хлопця. — Помпа у нас не виключається. Кавуни постійно хочуть пити, особливо у нинішню спеку. Забір води йде з річки. Фільтри забиваються. Час від часу їх треба прочищати. Це й робить син. Та й до іншої роботи докладає рук. Росте роботящим. Значить, з нього будуть люди.

У той день хлопця на баштані не було. Батько дав дитині вихідний, хоча той не просив цього. Побачив, що хлопчик стомився і відправив відпочивати.

Подарунок для дружини не вдався

Три сорти кавунів вирощує у нинішньому році фермер Швець. Два з них ранньостиглі. Це — Крісбі і Талісман. Урожай з них уже майже зібрали.  Під час нашої розмови В’ячеслав сказав, що зачищають площу, підбирають останні плоди. Залишився ще один сорт — Продюсер. Ранні сорти почали продавати уже в першій декаді липня.

Якось пан В’ячеслав вирішив дати на ринок ранні кавуни. Розмірковував таким чином: у червні їх зовсім мало на прилавках. Сподівався заповнити нішу. Знайшов насіння раннього сорту під назвою Вікторія. Каже, у такого сорту плоди не великі, до восьми кілограмів важить один кавун, зате достигають уже в червні! Тішила назва сорту: Вікторія. Чому? Бо у дружини таке само ім’я. До речі, недавно рідні, друзі, знайомі вітали В’ячеслава й Вікторію з гарною датою — 20 років виповнилося відтоді, як вони у парі.

Так ось, кавуни сорту Вікторія того року справді вродили незвично рано, врожай збирали уже на початку першого літнього місяця.

—Кавуни вродили, а продати ніяк, — говорить фермер. — З’ясувалося, що в такий час люди ще не готові ласувати плодами. Масовий попит на кавуни з’являється у середині літа. Більше не висаджую сорт Вікторія.

Гріє не тільки сонце

Кавуни теплолюбна рослина, а сонця у нас точно менше, ніж у традиційно кавуновому краї на Херсонщині. До речі, у свій час саме звідти В’ячеслав Швець завозив кавуни на продаж. Війни тоді ще не було і за пальне не платили таку високу ціну, як нині. З початком війни ситуація ще більше загострилася. Рашисти залишили українців без херсонських кавунів. На цей час Швець уже мав досвід вирощування полосатих плодів. Ростуть вони земельних паях їхньої сім’ї. Втім, наявність землі не гарантує високий урожай. «У перший сезон, кавуни, мабуть, не дуже порадували?»  — запитую співрозмовника. — «Навпаки, — каже він. — На площі був гарний попередник для баштанних і це сприяло гарному врожаю. Добрим попередником є зернові, кукурудза, соя. А ще ми дали рослинам додаткове тепло».

З Інтернету Швець дізнався про вирощування баштанних під плівкою. Це додаткові витрати, багато зайвих клопотів, але гарантія гарного врожаю.  До речі, розсаду вирощує з насіння у власній теплиці.

—За два дні до Великодня, а це 12 квітня, розсада уже була готова, — каже він. — Тоді ж почали її висаджувати . Робили це вручну. Якби не вкрили плівкою, рослини б не витримали весняних температур.

Технологія застосування плівки теж непроста. Закріпити її треба так, аби вітром не знесло. Потрібно знати, як потім при відкривати,  фермер уточнює, що робиться це поступово, аби перепади температур не завдали школи рослинам. Ще роблять отвори у плівці, дають можливість «дихати». І поливати треба. Швець витрачає кошти на прокладення крапельного зрошення. Без підживлення мінеральними добривами гарний кавун теж не виросте. З цим все має бути точно, як в аптеці. По-перше, добрива дорогі. По-друге, є покупці, які приходять на ринок з приладами для визначення нітратів у рослині.

—Навіть у нас у Ямполі таке практикують, дружина розповідала, що й  наші кавуни перевіряли, — говорить фермер. —  Покупець дістав нітратомір, зробив замір,  прилад не показав перевищення норми нітратів.

Чи окуповуються затрати?

—Будь-яка робота, якщо вона зроблена так, як того вимагає технологія, дає свій позитивний результат і відповідно окуповуються затрачені кошти, — говорить В’ячеслав Швець. — І це не тільки в сільському господарстві. При  цьому потрібне старання і бажання зробити те, що задума, найкращим чином. Думаю, у вас журналістів теж добре оплачується гарно виконана робота.

Уточню, що мій співрозмовник не має аграрної освіти. Однак технологію вирощування кавунів вивчив досконало. Не тільки кавунів. Крім баштанних, вирощують ще капусту, картоплю. Як йому це вдалося? У відповідь усміхається: «У всіх нас нині є дуже мудрий порадник, називається він Інтернет, не лінуйся читати — і все будеш знати. Знаю це по собі. Всі знання взяв саме з мережі. І далі продовжую це робити».  

Щодо затрат, фермер навів цифру: не менше ста тисяч гривень треба на два гектари, щоб виростити соковиту рослину. Наприклад, вартість однієї зернини кавуна обходиться у дві гривні. Не з кожної буде розсада, бо не всі приживаються.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.