Влітку 2014 року учасники громадських слухань у Вінниці висловилися проти перейменування вулиці Андрія Іванова на вулицю Максима Шимка, який загинув на Майдані.
Серед аргументів – процедура зміни назви – це додаткові витрати. Більше того, люди переконували - їх вулиця названа на честь не партдіяча Іванова, а Андрія Андрійовича Іванова - льотчика часів Другої світової, який командував штурмовим авіаційний корпусом на першому Українському фронті.
Тоді – винесення на громадські слухання питання про перейменування цієї вулиці було ініціативою громадськості. Тепер – це майже буква закону.
Дев’ятого квітня Верховна Рада прийняла «Проект Закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». Законопроект стане законом після підписання президентом.
Раніше за парламент
Відповідно до нього усі назви вулиць, міст та сіл, так чи інакше пов’язані з партійними діячами, починаючи від районного рівня, мають бути перейменовані місцевою владою.
Раніше, у жовтні 2014 року, схоже рішення прийняла і Вінницька обласна рада, проте віз і досі там.
- На жаль, на даний момент у мене немає повної інформації про те, як виконується це рішення, - каже голова Обласної ради Сергій Свитко.
Він сподівається, що після рішення парламенту, процес декомунізації у області піде швидше.
- Ми проведемо обласну координаційну колегію, аби зрозуміти, що уже зроблено в цьому напрямку і що ще потрібно зробити, - обіцяє він. – Засідання комісії планується на червень. Сподіваюсь, що на той час уже можна буде розглянути конкретні результати.
Півроку на зміни
Прийнятий законопроект на усе про все відводить шість місяців. Але, разом з тим, з урахуванням усіх «поправок» процес може зайняти і більше року. Так, якщо місцева влада не вкладеться у визначені законом рамки, за нього це протягом наступних трьох місяців має зробити «вищестоячий» орган – районна адміністрація, якщо і та не впорається з завданням за три місяці, тоді це має зробити голова обласної державної адміністрації, а якщо і той «завалить завдання» - сам Кабмін.
Під перейменування потрапляють навіть цілі області, як то Кіровоградська та Дніпропетровська (названі на честь радянських діячів Сергія Кірова та Григорія Петровського відповідно).
Втім, один з авторів законопроекту Вікторія Сюмар «дала задню», заявивши, що насправді перейменування – це лише рекомендація органам місцевого самоврядування.
Як би там не було, зараз в області важко назвати кількість населених пунктів та вулиць з комуністичною топонімікою.
- У нас більше тисячі населених пунктів, вибірки у нас немає, та й це не наша компетенція, а органів місцевого самоврядування, - сказали в обласному департаменті архітектури, містобудування та кадастру.
Серед таких сіл з “комуністичними ознаками” в області можна виділити, наприклад, Кіровську сільраду в Немирівському районі (Сергій Кіров - перший секретар Ленінградського міського комітету і член Політбюро ЦК ВКП), Марксівську сільраду в цьому ж районі, Ворошилівську - в Тиврівському (Ворошилов - у 1953–1960 роках номінальний глава Радянської держави). Є ще селище Комсомольське в Козятинському районі. До перейменування за часів Союзу, село мало не менш колоритну назву… Махнівка.
Щодо обласного центру, то тут “напрошуються” на нову назву цілий ряд вулиць.
На відкуп громади?
У Вінниці уже оголосили про створення спеціальної робочої комісії. Як обіцяє в.о. мера Сергій Моргунов, до перейменування вулиць підходититимуть виважено, і обов’язково будуть радитись з громадою. Правда, цій думці уже знайшлась альтернативна.
“Потрібно теж враховувати, що коли за "совітів" давали назви вулицям, з "громадою" ніхто не радився, - написав у фейсбук головний КВН-ник Вінниці Олександр Шемет, - існує у будь якому суспільстві інерція. Пам'ятаю, коли в 90-х хотіли перейменувати вулицю Свердлова на вулицю імені Петра Могили, всі були проти. Бо вулиця мали стільки ям, що з цього приводу навіть каламбурили. Але час минув... Історія з невдалим перейменування вулиці, на якій жив Герой України Максим Шимко - це ганьба на наше місто... Всі посилаються на ціну перейменувань. А яку ціну за зміни у суспільстві заплатив Максим? Панове, рано чи пізно, але завжди приходить час платити за рахунками, які б вони високими не були”.
Робочі моменти
Якби там не було, процес зрушив з місця, далі, за словами головного архітектора міста Олександра Рекути, комісія має скласти конкретний план дій, визначитися з об’єктами, запропонувати нові назви тощо.
- Думаю, в будь-якому випадку до цього питання потрібно підходити дуже обережно, аби зайвий раз не нагнітати ситуацію. Окреме питання ціна, так чи інакше потрібно буде вносити зміни до міського бюджету, елементарно, навіть на виготовлення презентаційних матеріалів, потрібні будуть кошти, - каже Олександр Рекута. - Щодо вартості для людей, - зміни до документації потрібно буде вносити, якщо, наприклад, нерухомість буде продаватися, даруватися, успадковуватися тощо. Знаєте, у нас досі є приклад, коли людина, за документами, живе на вулиці Леніна, і нічого…
Де є символіка
У Вінниці практично не залишилось комуністичної символіки у «великих масштабах». Торік вінничани знесли пам’ятники Козицькому та Тарногродському, а міська рада демонтувала зображення радянської зірки на Центральному мосту. Натомість орден червоної зірки і досі прикрашає універмаг. Схожа символіка є і на інших об’єктах, правда, на думку фахівців, ці об'єкти навряд чи варто чіпати.
- Так, два випадки з використанням символіки маємо на Соборній вулиці, при цьому один з будинків, на якому вона розміщена (Соборна, 43) – пам’ятка архітектури, тому змінювати пам'ятку заборонено відповідним законом, - каже начальник відділу охорони культурної спадщини та дизайну департаменту містобудування, архітектури та кадастру Оксана Горбань. – Також ліпнина з радянськими нотками є на одному з будинків на Козицького, який теж є пам’яткою місцевого значення та на залізничному вокзалі (колосся, стрічки). Останній можна вважати нововиявленою пам’яткою, хоча офіційно й не включений до переліку таких. У будь-якому випадку, не думаю, що псування цих будівель матиме якусь користь, зрештою, це просто історія, ніякої пропаганди в цих символах немає.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
нічого цего не потрібно просто вулиця Небесної Сотні визнається правонаступницею вулиці козицького та всі написи в паспорті документах тощо залишаються козицький а всі нові документи робляться з новими назвами це взагалі не проблема ми це вже проходили в 90х з Соборною тощо
Люди не бійтесь щось змінювати - гірше вже не буде
Не в вывесках дело. Декоммунизация, как єто было в Прибалтике, на которую равняется наша власть, это и возвращение бывшим владельцам национализированного советами имущества. У нас в стране больнее всего это ударит по Галичине, где поляки с немцами смогут претендовать чуть не на каждый дом. И что тогда, выселять тысячи людей на улицу ради декоммунизации? http://www.2000.ua/v-nomere/forum/ukraina/antikommunisticheskii-populizm-lishit-sobstvennosti-zhitelei-zapadnoi-ukrainy.htm