Вулиця Піонерська, 11. За цією адресою знаходився будинок, в якому проживала Олена Пчілка. На той час, у 1920-1924 роках, вона мала назву Виноградна. У 1996-му перейменували на Олени Пчілки.
Меморіальну дошку встановили ще у 1972-му. З таким написом: «У цьому будинку у 1920-1924 роках проживала письменниця Олена Петрівна Косач (Олена Пчілка), мати видатної поетеси Лесі Українки».
Будинок розвалили, але ж дошка десь мала б зберегтися?
Автор пам’ятає цей будинок. У свій час працював у Могилеві-Подільському. Тоді у будівлі знаходилася організація «Лісгоспзагу».
— Будинок давно розвалили, — повідомила сьогодні по телефону знана майстриня народної творчості, художниця, поетеса з Могилева-Подільського Оксана Городинська. — Коли я навчалася в школі, щоразу проходила повз нього. Моє дитяче серце сповнювалося гордістю від того, що цією вулицею ходила мама Лесі Українки. З шкільних років знала, що Леся приїжджала до нашого міста.
Пані Оксані нічого не відомо, де могла подітися меморіальна дошка.
— Плануємо відновити її, — каже пані Оксана. — Будемо думати, де саме можна встановити.
Ще одна співрозмовниця Лариса Хухлей, колишня завідувачка районного відділу культури, також сказала, що їй невідомо, куди передали меморіальну дошку з будинку по вулиці Піонерська,11.
Висловила припущення, що інформацію можуть мати в названій організації.
Пані Лариса пообіцяла розшукати колишніх працівників, поцікавитися у них, що знають про пам’ятний напис на честь мами Лесі Українки.
Поетеса Марія Гоцуляк згадує, як ще у радянські часи зверталися до міської влади з листами з проханням зберегти будинок.
— Планували створити в ньому літературну студію, — каже пані Марія. — На прийом до місцевих керівників ходили відомі на той час літератори Олекса Гринчук, Іван Глинський, Микола Горобець. Нам не відмовляли, але й не допомогли.
— У мене зберігається декілька черепиць з цього будинку, — каже голова Могилів-Подільського краєзнавчого товариства Валерій Войтович. — Покрівля була жерстяна. Черепицю знайшов на горищі. Взяв на згадку.
— Було зрозуміло, що будинок ніхто не врятує, він ветхий, — продовжує співрозмовник. — Запропонував владі запросити фахівців, які б зняли «копію» будівлі. Хоча б креслення зберегти. І нам це вдалося. Міська влада оплатила роботу, яку виконали фахівців спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація», аби зняли «копію» будівлі.
Підготовлені ними документи з кресленнями, розмірами, розташуванням кімнат тощо Валерій Войтович дотепер зберігає в себе. Надрукував їх в одній зі своїх книг.
Співрозмовник уточнив, що Косачі проживали у Могилеві-Подільському декількох місцях. Про це дізнаємося з їхніх листів. В одному з них значиться провулок Романівський, нині Кармалюка. Однак там уже не збереглися старі будівлі.
— Ми все-таки вшанували пам'ять матері Лесі Українки, — каже Валерій Войтович. — Не лише за те, що дала світові літературний талант такого високого рівня. Вона також була знаною письменницею, активною громадською діячкою, яка боролася за незалежність України. Меморіальну дошку на її честь встановили на фасаді Будинку школярів.
На жовтень нинішнього року у Могилеві-Подільському запланована Всеукраїнська конференція краєзнавців. «Драгоманови і Косачі на Поділлі» — така назва одного з тематичних розділів планованого зібрання.
Вінницький поет Михайло Камеюк названий лауреатом міжнародної премії імені Лесі Українки за 2021 рік. Цього звання він удостоєний «За значну літературно-культурологічну діяльність».
Диплом лауреата вручили пану Михайлу під час літературно-мистецького вечора «Ні, я жива, я буду вічно жити!», що відбувся в обласній науковій бібліотеці імені Тімірязєва.
Могилів-Подільський мала батьківщина Каменюка. Розповів йому про історію з пам’ятною дошкою.
Співрозмовник відповів, що теж долучиться до пошуків. Зробить це через давніх друзів, знайомих.
— Наша громадська організація «Русалка Дністровая» візьме участь разом з небайдужими жителями міста у тому, щоб у Могилеві було більше інформації про родину Косачів. Один з наших літературно-мистецьких фестивалів присвятимо цій родині. Треба відновити стерту сторінку в історії славного міста над Дністром.
«Родина Косачів і Поділля» — це назва літературно-краєзнавчого дослідження, авторами якого є вінницькі історики К.Завальнюк, І.Журавлівський та Т.Стецюра.
Вони детально дослідили маловідомі сторінки перебування родини Косачів у Могилеві-Подільському. І не тільки. Вони бували і в інших містах краю.
Перша частина дослідження присвячена перебуванні Лесі Українки у місті над Дністром. Вона приїздила туди разом з мамою до знайомих. Цей факт підтвердила її молодша сестра Ісидора. Нагадаємо, що поетеса присвятила вірш нашому краю «Красо України, Подолля!».
У книзі описано друзів-подолян Лесі Українки.
У другій частині дослідження йдеться про рідних письменниці, доля яких закинула до Могилева.
Першою приїхала до міста молодша сестра Лесі Ісидора у 1912 році. Її чоловік Юрій Борисов був агрономом-землевпорядником. Коли у Могилеві створили сільськогосподарський технікум, він очолив навчальний заклад. Ісидора працювала викладачем.
Технікум знаходився у приміському селі Немія. Приміщення збереглося до нашого часу. Нині в ньому загальноосвітня школа.
Ще одна сестра поетеси Ольга також проживала у Могилеві разом з чоловіком Михайлом Кривинюком.
У Лесі був старший брат Михайло. Він передчасно помер. Його дружина Олександар Судавщикова також проживала з Косачами у місті над Дністром.
У 1920 році до міста приїхала Олена Косач.
Репресії 30-х років не обминули цю патріотичну родину. Подробиці можна дізнатися зі згаданого літературно-краєзнавчого дослідження.
Читайте також:
Подарували на іменини… бджіл. Як чиновник став пасічником і для чого він робить вулик зі скла?
Подарували на іменини… бджіл. Як чиновник став пасічником і для чого він робить вулик зі скла?
Зв’язав дівчину, приставив до голови пістолет, вимагав грошей. Гвалтівника відправили під варту
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 14 від 2 квітня 2025
Читати номер