«Дах зробили, а вікон нема — спимо в куртках»: як виживають козятинчани після дронової атаки

- Відтоді, як Козятин пережив одну з найстрашніших ночей — ракетний удар 28 серпня, минув місяць.
- Обіцяну фінансову допомогу від міської ради та благодійних фондів більшість постраждалих ще не отримала.
- Наші колеги з’ясовували, як нині живуть мешканці, що постраждали від атаки, і чи вдалося відновити їхні домівки, як обіцяли.
Минув вже місяць відтоді, як Козятин пережив одну з найважчих ночей — ракетний удар окупантів. Після прильотів спалахнули пожежі, було пошкоджено критичну інфраструктуру, енергетичні об’єкти та житлові будинки. Наші колеги з koziatyn.info відвідали містян, які постраждали від цієї атаки у ніч на 28 серпня.
Вибухова хвиля зачепила понад 11 домівок: у багатьох посічені дахи, тріснули стіни, вибиті вікна. Також постраждали чотири магазини. Одразу після атаки на місці працювали спеціальні комісії, які обстежували руйнування та складали акти пошкоджень.
Як пояснював заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Євгеній Малащук, у Козятині діє міська програма допомоги мешканцям із відновленням дахів. Решту зруйнованого чи пошкодженого майна, за словами посадовця, громадяни можуть відшкодувати через державну програму, подавши відповідні документи до ЦНАПу.
Через місяць після обстрілу журналісти знову навідалися до козятинчан, чиї домівки постраждали від тієї ракетно-дронової атаки. Одразу впало в око, що відновив роботу місцевий магазин «Весна» — хоча відбудовчі роботи ще тривають, зокрема дооблаштовують вікно. Власниця розповіла, що після удару заклад був зачинений майже три тижні, та нині вже знову приймає відвідувачів.
Як просувається відновлення будинків після атаки?
Поспілкувалися з мешканцями, подивилися, чи відновили їхній будинки, що вже зробили, а що ще ні. Забіжимо наперед — побачене і почуте неприємно вразило. Адже чимало мешканців і досі живуть без вікон. Також дізналися, чи отримали якісь виплати постраждалі. Адже кілька днів тому (24 вересня) на сторінці секретаря Козятинської міської ради Ірини Репало з’явився допис, де якраз про це йшлося. Цитуємо:
«Нашу громаду відвідали представники благодійного фонду «Право на захист». Вони надали фінансову допомогу нашим жителям, чиє майно постраждало внаслідок ворожих атак. Загалом прийняли 30 заяв від домогосподарств, що дало змогу 65 особам отримати виплати. Кожен із них отримав по 10 800 гривень. Загальна сума наданої допомоги склала 702 000. Ми розуміємо, що ці кошти не можуть повністю компенсувати всі збитки. Однак, ця допомога є важливим кроком на шляху до відновлення та підтримки наших людей».
Та, як виявилося під час спілкування з постраждалими, вони цих коштів (станом на 26 вересня) не отримали.
«У міськраді обіцяли все зробити, але так нічого і немає»
Журналісти з koziatyn.info завітали до козятинчанки пані Ганни. Жінка — пенсіонерка. Ледь стримуючи сльози, вона показала на забиті плівкою вікна. Каже: «У міські раді обіцяли все зробити, але так нічого і немає». Вікна без скла, гроші не отримувала.
— Сусіди мої, вони молодші, вже замінили вікна, а я пенсіонерка, як мені це зробити, — каже пані Ганна. — Обіцяють з дня на день, але… Зробили шматок вікна всередині, подвійне. Кажуть, немає скла. Ми все писали, всі заяви в ЦНАП. І приїздили з області, і з нашої мерії. Мене і по телевізору показували, а що толку? Гроші ще не дали, але ми чекаємо. Діло йде до зими, в хаті холодно, що ж та плівка.
Окрім вибитих вікон, у пані Ганни ще й значні руйнування всередині квартири. У кухні тріснула стіна, повідпадали коржі декоративної штукатурки. Впала стеля у ванні та кухні. У прихожій — скрізь великі тріщини.
Жінка каже, що робили ремонт, старалися. А що зараз? Все понівечене.
— За що мені це все робити, з ким? Ці стіни, стелі? — бідкається жінка. — Сусіди обіцяють допомогти, але ж це все гроші. Там далі по вулиці перекривали хати, не знаю як в них з вікнами. Кожен день чекаю, що прийдуть, але от сьогодні зателефонували знову, сказали, що мали прийти, але не прийдуть. Кажуть, що не встигають, бо таких як я 40 осіб, і скла немає в Козятині. Все обміряли, але чогось не робиться нічого. Оце піврами тільки. Я ж не хочу, щоб їх міняли, щоб тільки зашили склом. Зима на носі.
Далі по цій же вулиці журналісти відвідали Георгія Кирилюка та його сусіда Миколу Семенюка. Їхні оселі теж добряче пошкодила вибухова хвиля. Був побитий шифер на хатах, вибиті вікна, тріщини на стінах та стелі. Запитали, як в них справи наразі.
«Зробили дах. Решта — за свої кошти»
— Ось дах зробили, за що ми дуже вдячні, — каже Георгій Кирилюк. — А вікна так і стоять з плівкою. Ми замовили, чекаємо… Ірина Репало нам тоді обіцяла, що від міської ради буде на кожного мешканця, який проживає у будинку, по 10 тисяч гривень. Але ми ще нічого не отримали. Дах зробили, а все решту — робимо своїми силами. Ось бачите, шпаклюю. Я зробив запит депутату Жарській. Розказав все, що замовили вікна, їх привезуть і чи ми можемо розраховувати на ці кошти. Сказала, що спитає і передзвонить. Але до цих пір немає дзвінка.
Чоловік розповідає, що за три побитих вікна йому нарахували 20 тисяч. Але каже, що не знає, повернуть ці гроші, чи ні. Він за свої заощадження вже зробив піднавіс (пішло більше трьох тисяч гривень) та відремонтував вхідні двері (п’ять з половиною тисяч).
— Ми ходили ось в середу, була благодійна організація, теж обіцяли кошти, але не всім, — додає пан Георгій. — Дайте, хоч по 10 тисяч.
Сусіду Георгія Кирилюка Миколі Семенюку 87 років. Дідусь живе сам, труситься і розповідає, що спить у куртці, адже в хаті холодно через вибиті вікна. Що ж ця плівка, коли на вулиці вночі 0-+3.
— Ніхто нічого не давав, всі обіцяли, фотографували, — виливає душу Микола Михайлович. — В мене дружина померла, я пішов, мені сказали треба оформити спадщину, а це буде після 6 місяців.
За чотири вікна у будинку дідуся нарахували 33 тисячі гривень. Окрім цього у хаті впала стеля.
— Все так і стоїть, ніякої допомоги, ні фінансової, ні фізичної. Як мені це все зробити? — каже Микола Михайлович і просить допомогти, написати так як є, щоб про них не забули.
Читайте також:
Призначили нових керівників ключових обласних установ та комунальних закладів. Хто вони?
У Гнівані сталася смертельна ДТП. Чому родина загиблого шукає свідків?
«Не били, але силоміць посадили в авто» — в ТЦК прокоментували інцидент в Уланівській громаді
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
По факту так всюди, шкода людей, яких це стосується. Але ж відкрийте банку, щоб реально люди могли задонатити, і ці гроші пішли б на реальні потреби, а не осіли в карман.
Або номер картки постраждалих, я думаю що більшість не пройшла б осторонь!