Чому медичні довідки більше не гарантують продовження групи інвалідності: реальна історія з Вінниці
- До вінницької адвокатки Наталі Опольської звернувся клієнт, якому попри належно оформлені документи та юридичний супровід не продовжили групу інвалідності.
- Цей випадок ілюструє кардинальні зміни в системі: відтепер вирішальним є не сам діагноз, а те, як саме хвороба обмежує щоденне функціонування людини.
До вінницької адвокатки Наталі Опольської звернувся клієнт, якому під час повторного оцінювання не продовжили групу інвалідності. Медичні документи були належно оформлені, обстеження пройдені, а під час оцінювання особу супроводжував адвокат. На перший погляд здається, що за таких умов результат мав би бути прогнозованим. Але сьогодні система встановлення інвалідності працює інакше: вирішальне значення має не лише діагноз і не сам факт наявності медичних документів чи присутність адвоката на комісії, а те, як стан здоров’я реально обмежує повсякденне функціонування людини.
В Наталі Опольської запитали, чому навіть правильно оформлені документи не гарантують продовження групи інвалідності.
Чинні критерії вимагають одночасної наявності трьох умов: стійкого порушення функцій організму, обмеження життєдіяльності та необхідності заходів соціального захисту. Тобто навіть підтверджене хронічне захворювання саме по собі ще не означає автоматичного встановлення або продовження інвалідності.
Що саме змінилося у підході до встановлення інвалідності?
— Ключова зміна полягає у переході від оцінки переважно медичного діагнозу до оцінювання повсякденного функціонування. Експертна команда аналізує не лише те, чим людина хворіє, а й те, що саме через цей стан вона не може робити самостійно або може робити лише зі значними труднощами, допомогою іншої особи, допоміжними засобами чи спеціально створеними умовами.
Оцінюються здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю поведінки, спілкування, навчання та трудової діяльності. Для кожної з цих сфер важливий ступінь обмеження: помірний, виражений або значний.
За чинними критеріями III група пов’язується з помірним ступенем обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності, II група з вираженим, а I група зі значним ступенем обмеження. Тому під час повторного оцінювання експертна команда фактично перевіряє, чи зберігся той рівень функціональних обмежень, який обґрунтовує відповідну групу.
Чи означає це, що діагноз більше не має значення?
— Ні. Діагноз, результати обстежень, лікування, операції, ускладнення та прогноз залишаються принципово важливими. Але вони мають показувати не лише наявність хвороби, а й її наслідки.
Один і той самий діагноз у двох людей може мати різний функціональний наслідок. Одна людина після лікування може самостійно пересуватися, працювати, обслуговувати себе і не потребувати регулярної допомоги. Інша з тим самим захворюванням може мати стійкий біль, значне обмеження рухів, потребують сторонньої допомоги або не мати можливості продовжувати професійну діяльність. Саме ця різниця і має юридичне значення для встановлення інвалідності.
Що означає висновок, що людина адаптувалась до свого стану?
— Які медичні документи мають найбільше значення при повторному оцінюванні?
Важлива не кількість довідок, а їх зміст і узгодженість. У документах має бути динаміка стану, результати об’єктивних обстежень, проведене лікування, його ефективність, стійкість порушення функцій, ускладнення, реабілітаційні заходи та конкретні функціональні обмеження.
Наприклад, для порушення пересування має значення не лише назва захворювання опорно-рухового апарату, а фактична дистанція ходьби, темп, потреба в палиці, ходунках чи сторонній допомозі, можливість користуватися сходами та транспортом. Для самообслуговування, чи може людина самостійно одягатися, готувати їжу, приймати ліки, здійснювати гігієнічні процедури. Для трудової діяльності, які саме функції людина втратила і чи можуть бути створені умови для продовження роботи.
Тому документ, у якому просто повторюється діагноз, може мати меншу доказову цінність, ніж медичний запис, який чітко описує, як цей діагноз проявляється у щоденному житті.
Чому супровід адвоката теж не гарантує позитивного рішення?
—Тому що адвокат не встановлює діагноз і не визначає групу інвалідності. Рішення приймає експертна команда на підставі медичних даних та критеріїв функціонування. Жоден добросовісний адвокат не може гарантувати медико-правовий результат лише своєю присутністю.
Натомість адвокатський супровід має інше завдання: перевірити, чи правильно сформована справа, чи всі юридично значимі обставини відображені у документах, чи дотримана процедура, допомогти клієнту розуміти, що саме оцінюється, звернути увагу на невраховані обставини, зафіксувати порушення та вчасно підготувати оскарження.
Якою має бути роль адвоката безпосередньо під час оцінювання?
— Чинне законодавство дозволяє особі залучити уповноваженого представника, зокрема адвоката, під час очного оцінювання, оцінювання з використанням телемедицини або за місцем перебування чи лікування. Представник може бути присутнім, консультувати клієнта та здійснювати аудіо- або відеофіксацію у передбачених законом випадках.
Але ефективний супровід починається не в день огляду. До оцінювання адвокат має розуміти, яка саме група була встановлена раніше, на який строк, які функціональні обмеження були підставою для неї, що змінилося в стані здоров’я, які документи підтверджують та чи відповідає зміст медичної документації критеріям постанови № 1338.
Якщо адвокат приходить лише бути присутнім, не аналізуючи медико-правову логіку справи, та присутність сама по собі не дає клієнту реального захисту.
Чи має експертна команда пояснювати, чому групу не продовжено?
— Рішення повинно відображати результати оцінювання та встановлені ступені обмеження життєдіяльності. Для людини принципово важливо отримати витяг з рішення і перевірити, які саме функціональні обмеження команда визнала, які не підтвердила та чи узгоджується цей висновок з медичними документами.
Якщо у документах зафіксовані стійкі обмеження, а в рішенні вони фактично проігноровані або оцінені без зрозумілого обґрунтування, це може бути підставою для оскарження.
Що робити, якщо у продовженні інвалідності відмовили?
— Насамперед потрібно отримати та проаналізувати саме рішення експертної команди, а не обмежуватися усним поясненням. Далі слід зіставити висновки команди з матеріалами, які були в справі на день оцінювання: медичними записами, обстеженнями, результатами лікування, реабілітації та описом функціональних обмежень.
Рішення експертної команди можна оскаржити до Центру оцінювання функціонального стану особи, скарга подається протягом 40 календарних днів з моменту надсилання витягу з рішення. Її можна подати у паперовій формі або в електронній формі самостійно, через адвоката або лікуючого лікаря, який сформував направлення.
Під час оскарження перевіряється обґрунтованість рішення, прийнятого на момент первинного оцінювання. Тому принципово важливо відокремлювати документи, які існували та мали бути враховані на дату рішення, від нових медичних даних, що виникли вже після нього. Якщо стан здоров'я погіршився пізніше, може постати питання про нове направлення на оцінювання, а не лише про перегляд попереднього рішення.
Чи завжди відмова означає, що експертна команда помилилася?
— Ні. Іноді після аналізу матеріалів стає зрозуміло, що медична документація дійсно підтверджує захворювання, але не підтверджує необхідний ступінь обмеження життєдіяльності. В інших справах, навпаки, проблема полягає у неповному дослідженні документів, неправильній оцінці функціональних обмежень, суперечностях у рішенні або порушенні процедури.
Саме тому важливо звернутися до кваліфікованого адвоката, якому ви довіряєте, після відмови.
Що варто врахувати людині перед повторним оцінюванням?
— Не варто готуватися до оцінювання як до формальної процедури. Потрібно заздалегідь перевірити, чи актуальні обстеження, чи відображено в медичних записах реальний стан, чи описано не тільки діагноз, але й його функціональні наслідки, чи зафіксована неефективність або обмежена ефективність лікування та реабілітації.
Людина також повинна вміти правдиво і конкретно пояснити, які саме дії вона не може виконувати, що виконує лише частково, скільки часу це займає, чи потребує допомоги, які допоміжні засоби використовується як стан впливає на роботу і повсякденне життя. Завдання не в тому, щоб перебільшувати обмеження, а в тому, щоб не залишити юридично значимі факти поза увагою експертної команди.
Чи гарантують якісні документи та досвідчений адвокат продовження інвалідності?
— Ні, і такої гарантії не може бути. Але якісна медична доказова база і професійний юридичний супровід суттєво зменшують ризик того, що важливі обставини залишаться незафіксованими, неврахованими або неправильно оціненими.
Станом сьогодні ключовим є неформальне продовження раніше встановленої групи, а повторна оцінка того, чи зберігаються стійкі порушення функцій організму, відповідний ступінь обмеження життєдіяльності та потреба у заходах соціального захисту.
Якщо вам відмовили у встановленні або продовженні групи інвалідності, доцільно спочатку проаналізувати рішення експертної команди та матеріали справи, а вже після цього визначати підстави і спосіб оскарження. За юридичною консультацією та супроводом у таких справах звертайтеся до Адвокатського бюро Наталі Опольської.
Читайте також:
Вам відмовили в інвалідності? Не поспішайте здаватися, винним може бути лікар
Як зняти розшук ТЦК дистанційно: адвокатка назвала три легальні варіанти
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
