Чи переходять 15 мільйонів за загиблого захисника у спадок? Пояснює адвокат
- Верховний Суд України роз'яснив: одноразова грошова допомога за загиблого захисника не є класичною спадщиною. І якщо право на виплату не було реалізоване за життя заявника, кошти можуть просто «зникнути».
- Які правові колізії ховає судова практика і хто насправді має законне право на допомогу? Читайте далі.
Питання виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) у розмірі 15 мільйонів гривень родинам полеглих військовослужбовців залишається одним із найчутливіших в Україні. Часто серед громадян виникає хибне уявлення, що ці кошти є частиною класичної спадщини, яку можна передати за заповітом або автоматично розділити через нотаріуса за законом.
Ні, 15 мільйонів гривень ОГД не є спадщиною. Отримання цих коштів регулюється спеціальним військовим законодавством, а не Цивільним кодексом. Ба більше, нещодавня судова практика Верховного Суду визначила жорсткі рамки: якщо член родини подав заяву на виплату, але помер до винесення офіційного рішення, право на ці гроші зникає і не переходить до його власних спадкоємців. Деталі пояснює адвокатка Мар'яна Слізяк.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Це слід розуміти так, що спадкоємці мають право на отримання виплат лише у випадку, якщо така виплата була належна (призначена, нарахована) померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили за життя, однак померлим не отримана.
Розберемось більш детально в ситуаціях, які часто виникають:
1. Якщо, до прикладу, батько/матір загиблого звернулись до Комісії з заявою, однак, до прийняття рішення за результатами розгляду заяви, такі особи померли, то в спадкоємців не виникає права на суму виплати. Спадкоємці не успадкують кошти. В цьому випадку спадкоємці також не успадковують право на призначення виплати.
2. Якщо ж ОГД була призначена батьку/матері загиблого, однак такі померли і Комісія скасувала попереднє рішення, то спадкоємці мають право оскаржити рішення Комісії з метою захисту своїх спадкових прав на ОГД. В такому випадку досліджуються підстави скасування Комісією свого рішення.
Чому ОГД — це не спадщина?
Спадщина складається з прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Натомість одноразова грошова допомога від держави — це особисте соціальне право, яке виникає безпосередньо у членів сім'ї загиблого військового, а не у самого бійця.
Ці кошти виплачуються напряму з державного бюджету через профільні відомства (Міноборони, МВС, СБУ) чітко визначеному колу осіб. Військовослужбовець не може вказати у звичайному заповіті, кому мають дістатися ці 15 мільйонів, хоча за останніми змінами в законі він має право скласти спеціальне особисте розпорядження про розподіл часток ОГД.
Хто має право на отримання виплат?
Закон чітко обмежує коло осіб, які можуть претендувати на частку від 15 мільйонів гривень:
- Батьки загиблого.
- Один із подружжя (дружина або чоловік), якщо вони не одружилися вдруге.
- Неповнолітні діти (або повнолітні діти з інвалідністю з дитинства).
- Утриманці загиблого, які перебували на його повному утриманні.
Кошти діляться порівну між усіма, хто звернувся із заявою та підтвердив свій статус.
Коли гроші все ж можуть потрапити до складу спадщини?
Існує лише один юридичний виняток, коли сума ОГД (або її частина) стає спадщиною. Це відбувається, якщо допомога була офіційно призначена, нарахована або присуджена судом за життя заявника, але він фізично не встиг її отримати (або помер під час виплати щомісячних часток). У такому разі недоотримані кошти вже вважаються майном померлого родича і переходять до його спадкоємців на загальних підставах.
Прецедент Верховного Суду: особисте право не успадковується
Ключовим маркером для юристів стала судова практика Верховного Суду. Розглядалися справи, де, наприклад, мати чи батько загиблого воїна подавали документи на ОГД, але помирали під час тривалого процесу перевірки документів, так і не дочекавшись наказу про призначення виплати.
Позиція Верховного Суду чітка:
- Право на звернення за допомогою є особистим правовідношенням. воно невіддільне від особи (родича бійця).
- Якщо на момент смерті заявника уповноважений орган (наприклад, Міністерство оборони) ще не ухвалив рішення про призначення виплати, це право припиняється зі смертю особи.
- Подана за життя заява, яка залишилася без рішення, не створює майнового права, яке можна було б передати у спадок дітям, братам чи іншим родичам померлого заявника.
Цивільні дружини та чоловіки: особливий статус
Окремою проблемою в судах залишається статус осіб, які проживали із захисником однією родиною без реєстрації шлюбу (так званий цивільний шлюб). Чинне законодавство захищає їх лише за умови, якщо факт спільного проживання та перебування на утриманні встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Проте і тут суди зважають на дату загибелі військового: норми права застосовуються саме ті, що діяли на момент смерті захисника, що суттєво впливає на шанси цивільних партнерів отримати свою частку виплати.
Процедура оформлення 15 мільйонів гривень вимагає оперативності та юридичної точності. Оскільки право на допомогу не є спадковим майновою масою, зволікання із подачею документів або тривалі бюрократичні затримки у разі раптової смерті самого заявника можуть призвести до повної втрати виплати. У разі виникнення спірних ситуацій чи затягування розгляду документів міністерствами, юристи рекомендують негайно звертатися до суду для захисту свого особистого права.
Читайте також:
Від рапортів до виплат: розвінчуємо міфи про юридичну допомогу та захист військових у Вінниці
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google