«Будь мені мамою…» Найменше за п’ять останніх років на Вінниччині усиновили дітей

Володимир і Надія Сироватки усиновили одразу трьох дітей. Фото з архіву автора

• Тенденція до зменшення усиновлення дітей простежується в області. Чим це пояснюється?
• Розповідаємо, скільки нині є дітей для усиновлення і хто має право їх взяти за сина чи дочку.

У нашій області 579 хлопчиків і дівчаток чекають свого шансу, аби в них з’явилися мама і тато. З початку нинішнього року усиновлено тільки 17 дітей, це найменше за кожен з останніх п’яти років. Такі  цифри називають в обласній службі у справах дітей.

«Хочуть малих і здорових»

Загалом у нашій області проживає 722 дитини, яких усиновили чужі люди. Але їх кількість у 2021-му суттєво зменшилася у порівнянні з попередніми роками. Порівняйте цифри:

• у 2018 році нові родини знайшли 42 дітей, з них 32 усиновили українці, десятеро — іноземці;
• у 2019-му усиновлено 52 дитини (41 нашими співвітчизниками, 11— іноземцями);
• у 2020-му 29 дітей опинилися у родинах (20 в українських, дев’ять — в іноземних);
• у 2021-му 17 дітей, троє з яких матимуть батьків іноземців.

— Переважна кількість усиновлювачів  хотіла б взяти у свою сім’ю маленьких дітей, віком до одного року, і здорових, — каже керівниця обласної служби у справах дітей Тетяна Дорош. — Тим часом у нашій базі даних із 579 дітей нема жодної, якій би було менше одного року, ще 50 дітей мають вік до п’яти років, усім іншим уже від 11 до18 років.

На черзі на усиновлення перебуває 30 сімей.

Це поклик крові — шукати біологічних батьків

Втім, бувають випадки, коли усиновлені діти виростають і йдуть від своїх усиновителів. Чому? Щоб знайти біологічних батьків.

Кожна дитина хоче  жити у сім’ї. Таке прагнення закладено в людині від народження. «Будь моєю мамою», «Будь моїм татом» — коли чуєш такі слова, серце крається навпіл. Декому з таких діток таланить опинитися у гарних сім’ях. Втім, попереду, коли вони виростають, бувають ще складніші ситуації. Якщо раптом дізнаються, що їх виховали не рідні мама-тато, починаються проблеми.

Як розповідав журналісту завідувач дитячим відділенням однієї із лікарень, за час його роботи були два випадки, коли усиновлені діти підростали і… вирушали на пошуки біологічних батьків. Незважаючи на те, що їх виростили, виховали, дали освіту…

— Це поклик крові — шукати біологічних батьків, — говорив медик. — В одному з тих двох випадків син таки знайшов маму. Вона жила у злиднях, продовжувала пиячити. Незважаючи на це, він залишив тих, які його виховали, залишив гарні умови свого проживання у благополучній родині і перебрався до тієї, яка народила.

— Коли діти дізнаються, що вони весь час проживали з нерідними мамою-татом, вони переживають сильне душевне потрясіння, — пригадую розповідь однієї з фахівчинь обласної служби у справах дітей про такий випадок.  

За її словами, то була справжня трагедія, як для дівчинки, яка дізналася про це, так і про її усиновителів. Психологи кажуть, що така душевна травма залишається у людини на все життя.

Яких дітей дозволено усиновлювати

У законодавстві зафіксовано, що усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду.

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

• діти-сироти;
• діти, які позбавлені батьківського піклування;
• діти, чиї батьки дали згоду на всиновлення.

Усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. Крім виняткових випадків, коли за рішенням суду усиновити можна й повнолітнього, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (згідно частини другої статті 208 Сімейного кодексу).

Хто може взяти дитину за сина чи дочку

Як зазначено у законодавстві, усиновлювачами можуть бути:

• дієздатна особа, старша за 21 рік, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
• особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
• подружжя;
• особи, які проживають однією сім'єю;
• якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, всиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Переважне право при усиновленні мають:

• громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина;
• громадянин України, який є родичем дитини;
• чоловік матері або дружини батька дитини;
• особа, яка хоче всиновити одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Переважне право на усиновлення дитини має подружжя. Обмежень на те, скільки дітей може всиновити одна людина, немає.

Хто не може бути усиновлювачем

Усиновити дитину не можуть люди, які:

• обмежені у дієздатності або визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав, крім випадків, коли ці права були поновлені;
• були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
• страждають на хвороби, які входять до переліку затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України;
• є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
• мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Читайте також:

«Вуйко» бачить за сім кіломтерів. У Вінниці виготовили для передової 28 відеосистем «Око Мольфара»

Що робити, якщо загубилася дитина? Дев'ять порад від поліції

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.