Більше 16 мільйонів гривень хочуть витратити на ремонт історичних пам’яток

Будинок залізничників на Замостянській, 27 додали в перелік програми реставрації. У 2019 році на оновлення пам'ятки готуватимуть проектно-кошторисну документацію

Програму реставрації пам’яток архітектури на 2018-2020 роки прийняли як логічне продовження програми 2014-2017. У ній зазначається, що ремонтно-реставраційних робіт у першу чергу потребують близько 60 пам’яток архітектури. Але усі одразу їх відремонтувати не можуть.

«У 2011-2014 роках у зв’язку з відсутністю фінансування з державного бюджету заходи Програми виконувались виконавчими органами міської ради в межах наявного фінансування за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел фінансування», — йдеться у тексті програми.

Тим не менш, у 2014-2017 роках відновили фонтан у Центральному парку, пам’ятку «Особняк» на Пушкіна, 11, розробили проектну документацію для кількох історичних будинків на Соборній. І на це витратили понад 12,5 мільйона гривень з міського бюджету.

Нині департамент архітектури підготував зміни до програми, за якою дещо змінили видатки на реставрацію об’єктів та додали ще один — «Будинок залізничників» на Замостянській, 27.

Загалом на всі будинки хочуть виділити 16,3 мільйона гривень, з яких вже витратили 1,3 мільйона на реставрацію Мурів та 2,2 мільйони на колишній готель «Франсуа».

Зміни до програми реставрації ще мають ухвалити депутати міськради, на сесії, 21 грудня.

Історичні будинки, які отримають ремонт

Літній театр

Хлібна, 1















Побудований в 1947-1948 роках. Автор проекту — архітектор Костянтин Бірюков. Він також розробив Генеральний план з повоєнної реконструкції парку. Спершу будівля театру була маленькою та дерев’яною, а вже потім її збільшили та обклали цеглою. На той час, за акустичними характеристиками, це було краще приміщення у Вінниці.

На реставрацію виділили 182 529 гривень у 2018 році та 2 мільйони гривень у 2020 році. Раніше планували виділити тільки 2 мільйони гривень.

Гімназія у «Мурах»

Монастирська, 4











Збудована у 1912 році, у південній частині «Мурів». У будівлі були одночасно жіноча та чоловіча гімназії. У 1919 році тут розташовувалося Міністерство освіти УНР. А під час Другої світової війни приміщення було пошкоджене вогнем. Будинок відновили у 60-х роках. А потім розмістили в ньому середню школу №29, де здобували освіту майже 900 учнів. З 1993 року в приміщенні гімназії діє Вінницький технічний ліцей.

На реставрацію виділять 340 871 гривень у 2018 році та 2 мільйони гривень у 2019 році. Раніше планували виділити 4,6 мільйони гривень.

Готель «Франсуа»

Соборна, 50









Готель побудований у 1912 році, майже одночасно зі своїм конкурентом «Савоєм». Останній зводили за кошти пронімецької партії. Вважалося, що назва цього готелю натякала на першого короля об'єднаної Італії Віктора-Еммануїла ІІ, який походив з Савойської династії й належав до германофільської партії. А готель «Франсуа» будували франкофіли, тому його назва натякає на їхню зовнішньополітичну орієнтацію.

На реставрацію вже витратили 2 мільйони 264 тисяч гривень, а у 2019-му планують виділити ще 1 мільйон гривень. Раніше планували виділити тільки 1 мільйон гривень.

Особняк Львовича

Петлюри, 15











Звели у 1913 році. Автор проекту — архітектор Григорій Артинов. На фасаді до сьогодні збереглися ініціали першого господаря – BL. У 1919 році Директорія на чолі з Симоном Петлюрою переїхала до Вінниці. Тоді Вінниця стала столицею, а особняк Бориса Львовича — штаб-квартирою уряду. Однак, вже у 1920 році Петлюра та його соратники покинули місто і країну. У 1932 році будівлю було передано телерадіокомпанії.

На реставрацію планують виділити 250 тисяч гривень у 2020 році. Раніше хотіли виділити 2,25 мільйони гривень.

Будинок міської Думи

Соборна, 67















Збудована в 1911 році для Громадського банку (1 поверх), Міської управи (2 поверх) та зали засідань Міської думи (3 поверх). На другому поверсі був робочий кабінет міського голови Миколи Оводова, з ім'ям якого пов'язаний інтенсивний розвиток Вінниці на початку 20 століття. До 1941 року будівля була міськрадою, в радянські часи її займала низка адміністративних установ.

На реставрацію планують виділити 600 тисяч гривень у 2020 році. Раніше планували витратити на оновлення 900 тисяч гривень.

Будинок окружного суду

Грушевського, 17













Зведений у 1891 році. Проект Григорія Артинова. До утворення суду тут діяла Міська управа. Приміщення мало два поверхи та залу на 250 місць, котру використовували театральні трупи.

Вінницький окружний суд створили у 1909 році. Він складався з цивільного та кримінального відділів. Після Другої світової війни у будівлі діяв медичний заклад. У 1960-х роках надбудували третій поверх будівлі.

На реставрацію планують виділити 3 мільйони гривень у 2020 році. Сума не змінилася від тої, яка була запланована раніше, у «Програмі реставрації».

Особняк капітана Четкова

Пушкіна, 38













Зведений у 1910 році. Проект будинку створений архітектором Артиновим. За іншими версіями, авторство приписують київському архітектору Василю Листовичу.

Замовник будівництва — відставний офіцер, дворянин Олександр Четков — заплатив 500 тисяч царських рублів за особняк. Його дім був найдорожчим у Вінниці на той час.

У 60-ті роки тут був пологовий будинок. Нині у будинку Четкова — управління архітектури і містобудування.

На реставрацію планують виділити 800 тисяч гривень. Раніше планували витратити 4,8 мільйона гривень.

Садиба Коцюбинського

Бевза, 15

Історія садиби починається з 19 століття, коли дід Михайла Коцюбинського, Максим Абаза, переїхав до Вінниці. На Замості збудував хутір, який назвав «Абазівка».

На хуторі було сім будівель, серед яких хата, комора, стайня з возовнею і дровником, хлів, клуня, шопа й стодола. У 1864 році тут народився Михайло Коцюбинський, який жив на хуторі до 1897 року (з перервами). Нині на території Абазівки збереглося три меморіальні об’єкти – хата, комора і сторожка.

На реставрацію планують витратити 1,5 мільйона гривень у 2019 році. Сума не змінилася від тої, яка була запланована раніше, у «Програмі реставрації».

Особняк Длуголенцького

Магістратська, 66















Дім для капітана Любомира Длуголенцького звели на початку 20 століття. Автор проекту невідомий, але в побудові є елементи творчості Григорія Артинова. Ця споруда нагадує корабель: велике вікно будинку зроблене у формі корми, є елементи, які нагадують ніс корабля, його кіль. Після революції 1917-го, у особняку Длуголенцького розміщувався штаб командира червоного козацтва Віталія Примакова. Нині у ньому діє дитяча художня школа.

На реставрацію планують виділити 400 тисяч гривень. Раніше планували витратити 2,25 мільйона гривень.

Будинок Залізничників

Замостянська, 27









У 1911 році на місці будинку була Вознесенська церква, яку в 1929 ліквідувала радянська влада, а споруду віддала під кінотеатр. У 1944 році в цей будинок влучила авіаційна бомба, тож після війни, в 1946-1947 роках тут звели нову споруду — житловий будинок, де більшість мешканців були залізничниками Вінницької залізної дороги. Проект будинку виконаний організацією «Облпроект» під керівництвом головного архітектора області Антонія Крейчі.

Цей дім включили у програму реставрації на сесії міськради 30 листопада 2018-го. Депутати вирішили виділити 450 тисяч гривень з міського бюджету на проектні роботи.

Читайте також:

• «Сусідом» найстарішого будинку Вінниці може стати шестиповерхівка
• Під 125-річним готелем можуть бути катакомби. Чи будуть їх рятувати?
• День Бабака. Будинки Вінниці, що «застряглі» в часі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.