АТО закінчилося, почалася Операція об’єднаних сил. Що це таке?

Фото: na.mil.gov.ua

Із 30 квітня на Сході України діє Операція об’єднаних сил (далі - ООС). Це замінило собою Антитерористичну операцію, що відбувається протягом останніх чотирьох років. Про це йдеться в указі президента України Петра Порошенка, який він підписав 30 квітня.

«Впевнений в тому, що це не просто зміна формату. Це нові можливості захисту української території, українських громадян, — передає прес-служба слова Порошенка. Ми зробимо все можливе, щоб якнайшвидше земля окупованого Донбасу повернулася під суверенітет України, а для сотень тисяч, мільйонів тимчасово переміщених осіб, які змушені були покинути донецьку та луганську землі, ми створимо умови для того, щоб вони якнайшвидше повернулися і відновили нормальне життя на Донбасі».

Причиною для зміни формату став закон, який неофіційно називають «Про реінтеграцію Донбасу».

Відео дня

blockquote>

Що змінилося з початком ООС?

Командування операцією переходить від Антитерористичного центру СБУ до Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил. Себто, від спецслужб до військових.

Щоправда, зміна формату не передбачає скасування антитерористичних заходів. Їх будуть продовжувати спецслужби, підпорядковуючись штабу ООС.

Головні особливості:

• Оперативний штаб Об’єднаних сил керуватиме силами та засобами ЗСУ, Нацполіції, МВС та інших формувань, що залучають «до стримування та відсічі російської агресії в Донецькій і Луганській областях»
• Зона проведення ООС поширюється на всю територію Донецької та Луганської областей. А також усе Азовське узбережжя.
• За потреби застосовуватимуть Особливий порядок, який діятиме у зоні безпеки та проведення бойових дій на Донбасі.
• Начальник оперативного штабу за погодженням з СБУ контролює порядок в’їзду/виїзду людей через лінію розмежування, переміщення товарів на окупованій території Донбасу; затверджує ключові посади у військово-цивільних адміністраціях, якщо йдеться про силовиків та правоохоронців.
• Начальник ООС підпорядковується начальникові Генерального штабу ЗСУ.

Хто очолив штаб?

Президент Порошенко на посаду керівника оперативного штабу призначив генерал-лейтенанта Сергія Наєва.

З біографії, яка викладена на сайті Міністерства оборони дізналися, що військовий родом з Могилів-Подільського, що на Вінниччині. Йому 47 років, одружений, виховує трьох дітей.

У 1987 — 1991 роках навчався в Московському вищому загальновійськовому командному училищі. До 1993 року проходив службу у Німеччині. З травня 1993 року — служить в Збройних силах України.

З 2007 до початку 2014 займав різні керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ. У АТО був керівником сектора «Б».

5 березня 2018-го — призначений заступником начальника Генштаба України

16 березня 2018 року —  командувачем Об’єднаного оперативного штабу.

Що зміниться для військових?

Об’єднаний оперативний штаб на чолі з Наєвим вже розробив Особливий порядок, який діятиме в зонах безпеки та районі бойових дій на Донбасі. Його текст виклали на сайті Міністерства оборони.

Особливий порядок діятиме за умов, якщо буде: загроза обстрілів з боку противника; здійснення терористичних актів й диверсій; рух військових колон.

Порядок будуть застосовувати й для пошуку й знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, розмінування місцевості; проводитимуть бойову та оперативну підготовку чи оперативно-розшукові роботи, а також коли виникатимуть надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Під час дії особливого порядку учасники ООС можуть:

• застосовувати у разі крайньої потреби зброю та спецзасоби до осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення або інші дії, що перешкоджають виконанню операції об'єднаних сил.
• перевіряти документи у громадян, а за їх відсутності — затримувати на час для встановлення особи та доставляти до відділків Нацполції.
• входити в житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, на територію та в приміщення підприємств, установ і організацій
• тимчасово обмежити або забороняти проїзд транспорту та переміщення пішоходів на окремих ділянках місцевості; здійснювати огляд речей і транспорту; використовувати зі службовою метою засоби зв’язку, транспорт, що належить громадянам, підприємствам, установам.

«Подібні дії військові та правоохоронці застосовували і під час АТО. Однак після зміни формату на операцію об'єднаних сил, в зоні конфлікту замість кількох буде єдиний центр підпорядкування, більше чіткої координації та менше корупції й контрабанди», — прогнозував українській редакції DW військово-політичний експерт Юрій Кочевенко.

Що змінюється для цивільних?

Замість зони проведення АТО сформували територію проведення Операції об’єднаних сил. Вона включає як й підконтрольні, так і неконтрольовані території Сходу України та повторює адміністративний поділ Донецької й Луганської областей. Крім того, зачіпає ще й усе Азовське узбережжя.

Військові розділили зону проведення ООС на три зони з різним режимом доступу:

«Зелений» — перебування та переміщення необмежене

«Жовтий» — зона безпеки. Перебування та переміщення — за наявності документів, що посвідчують особу.

«Червоний» — зона бойових дій. Перебування цивільних тимчасово обмежене або заборонене.

Перелік населених пунктів в зоні бойових дій опублікував волонтер Роман Донік в своєму фейсбуку.

Розташування цих зон може змінюватися за рішенням начальника оперативного штабу.

Цивільні допускатимуться в зону конфлікту, якщо в районі проведення операції:

• проживають або там перебувають їхні найближчі родичі
• є об’єкти нерухомості та наявні документи на право власності
• розташовані місця поховання або якщо вони їдуть на похорони близьких родичів/членів родини.
• їдуть з гуманітарною метою

Пропуск громадян та посадових осіб здійснюється за наявності встановленої Командувачем об’єднаних сил перепустки. Щоправда, порядку оформлення та навіть зразка такої перепустки в відкритому доступі ще немає.

Водночас, за інформацією регіонального порталу «Донецкие новости», усі пункти пропуску в зоні ООС, станом на 1 травня, продовжують функціонувати.

Чотири роки АТО в цифрах

Антитерористична операція на Сході України тривала з 14 квітня 2014 року. З відкритих джерел (дані СБУ, МОУ, ООН, Мінсоцполітики — авт.) відібрали найголовніші цифри війни:

• 228 тисяч людей мають статус учасника АТО
• 2750 військових та 3000 цивільних загинули.
• За даними проекту «Книга пам’яті» — загинуло 3845 військових. З них 175 людей — родом з Вінниччини.
• 24 000 людей отримали поранення
• 1 мільйон 496 тисяч 713 людей — переселенці з окупованих територій Донбасу та Криму
• 51 200 державних нагород отримали учасники АТО. 47 з них отримали звання Герой України.
• З полону вдалося звільнити щонайменше 3 100 людей.
• Близько 7000 км² заміновано підконтрольної території; 9000 км² — на окупованій.

Хоча формат операції змінився, українські бійці продовжують нести втрати — загинув 19-річний військовий з Вінниччини Олександр Микитюк.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.